Працювати треба ідейно, щоб дати свою духовну лепту для рідного народу.
Кость Левицький, український державний діяч, адвокат, публіцист

Уперше в Україні відібрано зразки ДНК загиблих у 1939 році польських прикордонників

3 липня, 2014 - 14:08

На Волині міждержавна археологічна експедиція вперше в Україні відібрала зразки ДНК загиблих у 1939 році польських прикордонників.

Це дає шанс рідним і через стільки років по війні дізнатися про те, де знайшли останній притулок на цій землі їхні рідні. Експедицію у Шацькому поозер'ї організували державне підприємство “Волинські старожитності” та Рада Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва Республіки Польща. Як відомо, у сусідній державі ця Рада, створена ще у 1947 році, займається увічненням пам'яті історичних подій, які уособлюють боротьбу та мучеництво польського народу. Діяльність її щедро фінансує держава, і якщо казати простими словами, то розшукуються могили поляків по всьому світу, їх доглядають, створюють меморіали. Тільки на Волині є кілька таких меморіалів, зокрема і у селі Мельники Шацького району, де українські і польські археологи проводили спільні дослідження. Роботи у Шацькому поозер'ї фінансувала  “Фундація незалежності” із Любліна, яку очолює Ян Федірко. А ініціатором експедиції став генерал Ярослав Фрончек, начальник Надбужанського відділу прикордонної служби Польщі.

Керівник ДП “Волинські старожитності”  Олексій Златогорський каже, що дослідження провели у селах Піща, Мельники, Положеве, Грабове і власне у Шацьку, а також у селі Глинянки Любомльського району. Виявлено і ексгумовано останки дев'яти польських прикордонників, які загинули у 1939 році під час так званого визвольного походу радянської армії на Західну Україну, яка до того входила у склад Польщі

– Кожна війна залишає по собі сліди поховань невідомих, родичі яких мають лише посвідку "пропав безвісти", скажімо, на Волині. У Польщі вже понад двадцять років діє державна програма, завдяки якій є можливість збирати дані ДНК і допомагати родичам знайти своїх загиблих. Такого в Україні немає. Немає ні в Білорусі, ні у Росії, та й у Європі цим займається лише Польща, – підсумовує Олексій Златогорський.

І є чимало прикладів, коли поляки завдяки цій програмі (а всі дослідження для них безкоштовні) знаходили своїх рідних, котрі вважалися невідомими жертвами війни чи каральних репресій у соціалістичній Польщі.

В експедиції на Шацькому поозер'ї взяло участь багато польських прикордонників. Вони виступали і як волонтери, тобто банально копали землю на місці ймовірних поховань співвітчизників. Олексій пригадує, як один із прикордонників, Яцек Козак, полковник (!) забирав у нього лопату, аби копати самому: для кожного поляка є справою честі участь у таких пошуках. А для українців – прикладом, вартим наслідування.

Наталія МАЛІМОН, “День”, Луцьк       

Джерело: День
Новини партнерів
Loading...