Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

На Тернопільщині відбувся всеукраїнський фестиваль "Борщівська вишиванка"

10 вересня, 2018 - 16:25

ХІ Всеукраїнський фольклорно-мистецький фестиваль «Борщівська вишиванка» відбувся на Тернопільщині. Майстер-класи з вишивання, виставки вишитих сорочок, презентація  вишиваної карти України – організатори представили традиції борщівської вишивки, її автентичність та сучасні тенденції розвитку.  

Понад 80 вишитих виробів чорної давньої сорочки представили у Борщівському обласному краєзнавчому музеї. Виставка охоплює період з кінця ХІХ до початку 20-30-их років ХХ століття.

- Вже упродовж 40 років збираємо унікальні зразки борщівської давньої сорочки. Ця колекція Борщівського краєзнавчого музею цінна як для етнографів, так і для поціновувачів мистецтва. В Україні більше 100 технік вишиття, більшою половиною з них володіли жінки на Борщівській землі. Ці техніки є на сорочках, що в нашій колекції. На кожному виробі є кілька технік – колодки, мережка, змережування, маскувальні шви та інші.  Найпоширеніша техніка, яка зустрічається на борщівській сорочці – це колодки. Що стосується кольорів, все починалося з чорного кольору, – розповідає головний зберігач фондів Борщівського обласного краєзнавчого музею Леся Грабик.

Найдавніша сорочка у колекції музею датується 90-ми роками ХІХ сторіччя, пізніші вироби з 50-тих років ХХ століття. «Ці вироби розмістили в одній кімнаті, щоб показати, як змінювалися уподобання жінок. Виріб, який з 50-их років – оздоблений вже квітковим орнаментом, кольористика зовсім інша, чорний колір відсутній», - каже Леся Грабик.

На фестивалі з різних куточків Борщівського району представили колекції вишиванок, а також мистецькі доробки - ляльки-мотанки та інші вироби народних умільців. 76-річна Стефанія Вінтонюк із Більче-Золотого 10 років поспіль бере участь у фестивалі. Вона пряде веретено, формуючи нитку з коноплі. - Це куделя. Колись на ньому пряли. Так робили полотно, а з нього вже - верето, сорочки. Мені було 8 років, коли почала вчитися прясти. Зараз вже матеріал так ніхто не виготовляє. Мало людей навіть вміють прясти. Я долучаюся до фестивалю щороку. Потрібно зберегти цю техніку як наше культурне надбання.  Хочеться, щоб молоді побачили і цікавилися цим.

На фестивалі відбулася презентація вишиваної карти України, яка була створена в рамках акції єднання «Україно моя вишивана». Організаторам проекту вручили сертифікат щодо встановлення рекорду України у категорії «Найдовший маршрут вишитої карти України». Рік тому народні умільці Борщівського району ініціювали акцію єднання «Україна моя вишивана». За словами майстра Тернопільського методичного центру творчості, голови Гільдії народних умільців «Перлина» Тетяна Дяківнич, полотно, на якому вишивали карту України, мандрувало упродовж року по всіх областях України, а у Всесвітній День Вишиванки її репрезентували у Латвії. До створення оберегу у вигляді вишитої карти долучилася вся Україна. Маршрут карти склав – 16983 км., до її вишиття долучилися більше 7 тисяч людей.

Тамта ҐУҐУШВІЛІ, Тернопіль, фото автора

Джерело: День

Новини партнерів

Loading...