Історію творять мученики, а не мучителі.
Євген Грицяк, лідер Норильського повстання у таборах ГУЛАГу 1953 року

Міжнародна спільнота сьогодні вшанувала пам'ять жертв різанини у Сребрениці 1995 року

11 липня, 2020 - 21:57
Фото: Reuters

Міжнародна спільнота вшановує пам'ять жертв різанини у Сребрениці, що сталася улітку 1995 року.

Знищення кількох тисяч мусульманських чоловіків і хлопчиків у цьому місті в Боснії та Герцеговині стало наймасовішим убивством у Європі після завершення Другої світової війни і офіційно визнане геноцидом.

У 2009 році Європейський парламент встановив 11 липня Днем пам'яті геноциду в Сребрениці.

Як повідомляє ВВС, війна у Боснії і Герцеговині розпочалася навесні 1992 року і тривала понад три роки.

У липні 1995 року армія боснійських сербів здійснила операцію "Крівая 95" для захоплення анклавів боснійських мусульман Сребрениця і Жепа у східній Боснії, що неподалік від кордону з Сербією.

11 липня армія боснійських сербів здолала опір загонів боснійських мусульман і увійшла до Сребрениці. Сили боснійських сербів захопили у полон кілька тисяч босняків. Протягом кількох днів їх вивозили у віддалені місцевості та розстрілювали. Тіла ховали у масових похованнях.

2003 року у селі Поточари поблизу Сребрениці за участію експрезидента США Білла Клінтона відкрили меморіал жертвам геноциду. Станом на 2018 рік на цьому меморіальному кладовищі поховали понад 6600 загиблих.

Щороку боснійські мусульмани організовують Марш миру до Поточар і проводять церемонії поховання останків тіл людей, які продовжують знаходити в околицях Сребрениці.

У 2004 році вбивства у Сребрениці визнав як геноцид Міжнародний трибунал з колишньої Югославії у справі проти генерала боснійських сербів Радислава Крстича.

У 2015 році визнали цю бійню геноцидом Європарламент та Конгрес США. У липні того ж року Велика Британія винесла на голосування Ради безпеки ООН проєкт резолюції, який визнавав масове вбивство у Сребрениці геноцидом. Проте під час голосування Росія на прохання Сербії наклала вето на проєкт резолюції, а Китай утримався.

Позиція Сербії вже багато років полягає у визнанні масового вбивства у Сребрениці, проте не геноциду.

У березні 2010 року парламент Сербії ухвалив Декларацію про Сребреницю, в якій попросив вибачення у родичів жертв за те, що країна не запобігла масовому вбивству.

Як повідомлялося, президент Європейської ради Шарль Мішель, президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, високий представник ЄС Жозеп Боррель виступили зі спільною заявою у зв’язку із 25-ю річницею геноциду у Сребрениці.

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

Джерело: Укрінформ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ