А найбільше покарання - це бути під владою гіршої людини, ніж ти, коли ти сам не погодився керувати.
Платон, давньогрецький філософ, епіграматист, поет, один з основоположників європейської філософії

У Києво-Печерському заповіднику відкрили для огляду залишки фортифікаційної стіни часів Київської Русі

15 серпня, 2018 - 16:22
Фото з відкритих джерел

На території Києво-Печерського заповідника в Митрополичому саду відкрили для огляду залишки фортифікаційної стіни, зведеної за часів Київської Русі до монгольської навали.

У День археолога, в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбувся брифінг, присвячений археологічному відкриттю унікальної пам’ятки: цегляної фортифікаційної споруди, зведеної за часів Київської Русі, що було   здійснено влітку 2018 року.

Про важливість знахідки на брифінгу розповів науковий співробітник Інституту археології Віталій Козюба, передає Укрінформ.

"На всій території Київської Русі, а це понад 1 млн кв. км, збереглося лише 300 кам'яних споруд, і це не дуже багато, зважаючи на площу держави. У Києві всього відомо понад 50 споруд кам'яного будівництва кінця X - першої половини XIII століття. Тому кожна нова знахідка кам'яної споруди - це дійсно визначна подія, яка приносить цікаву інформацію щодо архітектури та культури давньої Русі. Зараз у нас така ситуація, що ведеться боротьба на ідеологічному фронті за спадок Київської Русі, тому важливо в Україні показувати ці автентичні залишки нашої старовини, яких у нас набагато більше, ніж в Росії. І це навіть з політичної точки зору дуже важливо", - сказав Козюба.

За його словами, потрібно, щоб люди бачили живу історію - "не перекручену, не записану просто на сторінках видань або в інтернеті, а могли прийти, побачити і пересвідчитись, що ця історія існує, і вона багата. І показує, що Київська Русь була однією з найпотужніших держав території Європи в добу Cередньовіччя".

Як відзначив на брифінгу завідувач сектору археології Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергій Тараненко, який керував розкопками, перші пошуки фундаментів стіни були зроблені ще у 1951 році під керівництвом кандидата історичних наук Володимира Богусевича, потім було ще кілька спроб віднайти стародавні мури, але лише зараз співробітникам музею вдалося точно визначити місце, де проходила стіна.

Він зазначив, що деякі знахідки, які були зроблені під час розкопок, зокрема митні пломби, дають можливість попередніх висновків про те, що Києво-Печерська лавра вела торгівлю з іншим країнами, про що ще не було свідчень.

"Цим пломбами опломбовували товар, який йшов на експорт. І ідея така, що можливо монастир сам брав участь як суб'єкт зовнішньої торгівлі, або князі торгували, вони могли і стіни збудувати, і самі могли займатися зовнішньою торгівлею. Можливо, тут проходила дорога і був якийсь пункт, пов'язаний з цим", - сказав Тараненко.

Окрім цього, він зазначив, що зараз фахівцями-геологами проводиться аналіз зразків каміння, з якого були збудовані мури. За словами Тараненка, вони можуть бути з іншої місцевості, і якщо такі припущення підтвердяться, то для істориків відкриється ще одна, можливо досі невідома, сторінка історії  київського монастиря. Також фахівці досліджують склад розчину, яким скріплювали каміння. За словами археолога, в різні періоди Київської Русі будівельники використовували різні варіанти розчину, і ці результати також можуть бути використані для уточнення часового проміжку будівництва цих мурів.

Наразі фахівці сподіваються, що об'єкт буде музеєфіковано та стародавні мури накриють спеціальним павільйоном так, як це роблять з значними археологічними та історичними  знахідками у багатьох країнах. В Україні, для прикладу, такі павільйони зведені над Добранічівською стоянкою періоду палеоліту в Київській області, над фундаментом Спаської церкви в Переяславі-Хмельницкому. До часу розробки проекту музеєфікації археологи поки не будуть відкривати всю стіну задля її збереження, відкриті фрагменти у вересні планують законсервувати. Щодо цього Києво-Печерський заповідник веде консультації з Інститутом археології НАН України.

Залишки фундаментів давньої оборонної стіни Києво-Печерської лаври було вперше відкрито і частково досліджено на невеликій ділянці археологічною експедицією під керівництвом кандидата історичних наук Володимира Богусевича (1951). Цьогоріч розкопки об’єкта на території колишнього Митрополичого саду проводили співробітники  науково-дослідного сектору археології науково-дослідного відділу історії і археології Заповідника із залученням студентів-істориків Київського університету імені Бориса Грінченка, повідомляється на офіційному сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Роботи очолював завідувач вказаного сектору, кандидат  історичних наук Сергій Тараненко.

Відкрито залишки монументальної конструкції давньоруського часу різного ступеня збереженості: фундаменти, фундаментний цоколь та напівзруйновані фрагменти стіни. Знайдена пам’ятка є унікальною, адже крім цих лаврських мурів, в Україні відомо лише два об’єкти  монументальної фортифікації давньоруського часу. Під час розкопок отримано близько 1500 знахідок, серед них – майже 1000 фрагментів давньоруської цегли-плінфи. Найбільш цікавими є фрагмент давньоруського металевого литого стулкового браслета з плетеним орнаментом та дві свинцеві пломби ХІ–ХІІІ ст. із князівськими знаками з обох боків.

Додамо, що про давньоруську муровану стіну Києво-Печерського монастиря ми знаємо з лаконічних згадок у Печерському Патерику. Єпископ Кирило Туровський у своєму посланні до ігумена Печерського монастиря Василія (1182–1197) зазначав, що останній улаштував кам’яну огорожу навколо Лаври: «Ти створив навколо всього Печерського монастиря високі та прекрасні кам’яні стіни на твердій основі. Для цього ти… за допомогою вогню приготував плінфи і …здійснив справу за допомогою води та вапна». Про ці мури писав лаврський архімандрит Інокентій Гізель у «Синопсисі» (1674): «Сам монастир навколо кам’яними стінами був обведений на два стрільбища. В товщину ж чи ширину кам’яна стіна була в сажень…». Там само вказано, що стіни були знищені під час монгольської навали. Це, ймовірно, відповідає дійсності.

Нагадаємо, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник - музейний комплекс, що діє на території Києво-Печерської лаври, заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Він є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 пам'ятки історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятки архітектури XI—XIX ст., виставкові приміщення. Фондова колекція Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника нині нараховує більше 70 000 одиниць зберігання, серед яких культові вироби з дорогоцінних металів, предмети іконопису, портрети церковних діячів та світських осіб, коштовні тканини з гаптуванням, стародруки, графічні роботи, фото, археологічні речі тощо.

Новини партнерів

Loading...