Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення.
Степан Бандера, український політичний діяч, лідер ОУН

У Луцьку згорів зоологічний заказник "Гнідавське болото"

17 квітня, 2018 - 14:04
На фото Віктора ЧУХРАЯ: спалене Гнідавське болото...

Гнідавське болото знаходиться у межах міста, на його околиці, це цінне природне болото, яке заростає очеретом, рогозою, осокою, тут є залишки стариць річки Стир, це місця мешкання та розмноження рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України: видри річкової, горностая, луня польового, місця концентрації зимуючих птахів. Жахливі картини знищеного природного заповідника постають з фотознімків луцького фотохудожника Віктора Чухрая. «Я поїхав шукати очеретяних лунів – величезних птахів з розмахом крил до 2-х метрів, які жили у нас на цім болоті в ценрі міста... Не зустрів нічого живого! Навіть очеретянки і плиски! Нікого! Тільки гнітючий сморід спаленого живого! Ми наблизились до Європи – вони давно у себе все знищили! Бракує слів щось зрозуміти,  зрозуміти і людей які живуть довкола і це зробили»,  – каже він. Головне, що знищена біомаса, природне середовище, в якому і жили птахи  та дрібні звірі.

Це в останні дні не перша така пожежа у Луцьку та на Волині загалом. Горять луки у прилуцьких селах, у районі міського мікрорайону біля заводу підшипників  горів увесь берег Стиру... «Це жах! Сьогодні довелося побувати на оглядовому майданчику, що на Львівській. Вжахнув вигляд Луцька від випаленого лугу, загидженого сміттям майданчика, від спотвореної висотками панорами міста. Поруч сиділа збидліла молодь, яка на тлі панорами дудлила пиво, голосно реготала і матюкалась... Мабуть, саме такі ємоції викликало у них споглядання історичної спадщини?..» – констатує мистецтвознавець Олена РОМАНЮК. І каже, що стосовно Європи, то ми палінням лугів і боліт  від неї тільки віддалились  Там нічого не нищать. «Я там бувала і кожного разу дивувалася з того, як вільно гуляють стада оленів та косуль вздовж автобанів, як облаштовані через автотраси переходи для тварин у місцях їх міграції, як гніздяться дикі птахи у парках і міських водоймах, як оберігають зелені насадження. Ні, ми не наблизилися до Європи, ми так далеко від неї, як ніколи», – печалиться вона.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк

Джерело: День

Новини партнерів

Loading...