Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

"Сказав, що флоту не зрадить": Мати капітана катера Бердянськ про полон сина

18 грудня, 11:47
Фото з відкритих джерел / Роман Мокряк

Мати капітана малого броньованого артилерійського катера Бердянськ Романа Мокряка Наталія розповіла, що про полон сина дізналась зі стрічки новин.

За її словами, Роман Мокряк востаннє виходив на зв'язок із батьками в листопаді, повідомляє Радіо Свобода.

За словами Наталії Мокряк, Роман про морську справу замислився вже навчаючись на останньому курсі університету. Після завершення навчання, склав присягу і одразу почав службу в ВМСУ в Севастополі на підводному човні Запоріжжя. У момент початку окупації Криму Росією, Мокряк перебував вдома у Карлівці після операції.

​"З появою перших "зелених чоловічків" на півострові, одразу зібрав речі і поїхав у Крим 29 лютого. Кожного разу, коли я йому телефонувала й розпитувала, як там, він повторював одну й ту саму фразу: "Все добре. Новини не дивись", – каже Наталія Мокряк.

За її словами, після повернення з Криму вона намагалася вмовити сина завершити військову службу.

"Я каза, що не хочу більше переживати це, до того ж на сході розпочалася війна. Він сказав, що флоту не зрадить. В принципі, у випадку з Ромою його вмовляти або просити змінити думку немає жодного сенсу. Він завжди сам рішення приймає і сам відповідальність за нього бере", - додала жінка.

Батько Романа, Микола Мокряк, також довгий час служив на флоті, після подій 2014 року пішов добровольцем в АТО. Повернувся у жовтні цього року, пригадує, що жодного разу не був у сина в Одесі, де той служив після окупації Криму.

Коментуючи агресію РФ у Керченській протоці чоловік каже, що українські моряки все зробили правильно, відмічає, що не покинули ані судна, ані один одного: "Якщо наші хлопці змогли їх так поганять, значить вони на своєму місці. А висновок простий: флот своїх не кидає".

За цей час ані в нього, ані в його дружини Наталії не було жодної можливості зв’язатися з сином. Тому наприкінці розмови вони попросили сказали декілька слів Роману, сподіваючись, що він їх зможе почути або прочитати: "Ми тебе, синку, дуже-дуже любимо, пишаємося тобою і віримо, що скоро зустрінемось. Тримайся, будь мужнім, ми завжди з тобою!"

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати