Захисники ДАПу згадували події п'ятирічної давності в музеї Другої світової
Пам’ять захисників Донецького аеропорту вшанували 20 січня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні.
Слова пошани і вдячності прозвучали і на адресу тих захисників ДАПу, які пережили ці події, чимало з них, зокрема бійців 3-го батальйону 80 аеромобільної бригади, у цей день прийшли до музею, передає Укрінформ.
Вони згадали події кінця грудня 2014-го, а також трагічного початку 2015 року, коли 13 січня впала вежа летовища, а потім з руїн ДАПу виходили ті, хто вижили.
"30 грудня 2014 року я потрапив в аеропорт на вежу. І пробув там до 16 січня. 16 січня уночі мене вивезли. 15 січня впала вежа. Я там був усередині", - згадував Ярослав Білоус, позивний “Патріот”, боєць 8-ої роти 3-го батальйону 80-ої аеромобільної бригади.
Він розповів, що це його відео після падіння вежі ДАПу показувало "Радіо Свобода" та інші телеканали.
"Десь на самій вишці постійно знаходилось чоловік 12-15. Три дні о 8-ій ранку зразу починали стріляти танки. Тільки по вишці. На третій день, десь приблизно о 10-ій вежа просто не витримала і впала на той бік, з якого стріляли... Тоді повитягали поранених, повідкопували з усіх завалів, і я зразу пішов знімати..." - сказав Білоус.
Колишній командир 8-ої десантної роти 3-го батальйону 80 аеромобільної бригади, капітан запасу Олександр Скиба розповів, що зі своїм підрозділом в ДАП потрапив 21 грудня 2014 року, вийшов з аеропорту 14 січня 2015-го, коли була планова ротація.
"На відміну від попередніх, ця ротація відбувалася, коли ми виходили з бою. Ми проривалися з боєм... Я цивільний, був мобілізований на військову службу. Як для цивільного це були нелюдські умови оборони в аеропорту, тому що це цілодобові бойові дії, мороз — мінус 30, води немає. Коли 14 січня я вийшов звідти, я вперше напився води", - згадував Скиба.
А командир 3-го батальйону 80 аеромобільної бригади підполковник Валерій Курко наголосив, що 5 років — це не просто дата.
"Це не 21-ше, не 22-ге число. Тут сидять люди, які і 25-го, і 26-го січня залишали Донецький аеропорт. І навіть 27-го, коли останній солдат нашого батальйону залишив його... Головне - що ми виконали призначення, що за лінію розмежування, кордон Піски-Водяне і далі, нога окупанта і нашого ворога не пройшла", - підкреслив він.
