Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

В Ужгороді відкрили пам’ятний знак жертвам комуністичної диктатури в Угорщині

20 березня, 2016 - 11:07

Восени цього року угорському антикомуністичному повстанню виповнюється 60 літ і нинішній рік у сусідній країні оголошений роком пам’яті за жертвами комуністичного тоталітаризму. У рамках відзначення цього трагічного ювілею учора,19 березня в Ужгороді, неподалік пам’ятника жертвам політичних репресій в Україні, пройшла церемонія відкриття пам’ятного знака героям визвольної боротьби Угорщини 1956 року та жертвам комуністичних диктатур, у якій взяли участь голова Закарпатської ОДА Г.Москаль, мер Ужгорода Б.Андріїв, народний депутат України Л.Брензович, ректор УжНУ, В.Смоланка, заступник держсекретаря управління прем’єр-міністра Угорщини Чоба Латорцаї та заступник держсекретаря МЗС Йожеф Бачкаї, Генеральний консул Угорщини Йожеф 

Бугайла, представники громадськості, духовенства, творчої інтелігенції та журналісти.

Угорське антикомуністичне повстання 1956 року було жорстоко придушено радянськими військами під командуванням маршала Конєва та органами державної безпеки Угорщини. За офіційними даними, які навів у своєму виступі Чоба Латорцаї, у боротьбі за звільнення Угорщини від комуністичної диктатури загинули 2502 угорських громадян, було поранено 19 тисяч 226, десятки тисяч репресовано.

Не оминули репресії й радянських громадян угорської національності, які проживали на території Закарпаття. В Ужгороді, Виноградові, Берегові та навколишніх селах діяли підпільні молодіжні організації, які згодом були викриті КГБ, а їхні учасники репресовані.  Рівно 60 років тому – 20 березня 1956 року -  у закритому судовому засіданні за створення антирадянської організації отримали різні строки тюремного ув’язнення та відбували покарання у мордовських таборах  ГУЛАГу ужгородські школярі Нандор Беняк, Нандор Беньовскі, Віктор Орловські та Тібор Кулчар.

Учасник і свідок тих подій Шандор Мілован розповів про політичні репресії, які тривали після жорстокого придушення повстання аж до кінця 1959. Як мінімум 35 тисяч закарпатців звинуватили в політичних «злочинах» та піддали переслідуванням. Тисячі заарештованих з Угорщини вивозили в ужгородську тюрму, звідки значну їх частину після прийняття судових вироків відправляли в табори ГУЛАГу відбувати покарання. Так само обходилися і з закарпатськими учасниками акцій протесту.

«Чим більше знає дитина про минуле власної родини, тим більше вона здатна до протистояння. Це стосується й націй. Із сьогоднішніми та майбутніми викликами успішно справлятимуться ті народи, котрі добре засвоїли уроки історії. Наші батьки та діди впродовж ХХ століття зазнали страшних страждань від двох світових воєн, Голодомору та Холокосту, від  депортацій та ГУЛАГів. Та вони зуміли зберегти нам рідну мову, Батьківщину та відстояти мир і свободу. Значення цих цінностей особливо розумієш тут, на Закарпатті, через відомі трагічні події в Україні» - резонно зауважив Ч. Латорцаї.

Пам’ятний знак авторства скульптора Михайла Колодка виконаний з бронзи і бетону виготовлений за сприяння ГО «Панонія» та уряду Угорщини. Після урочистого відкриття його освятили священики греко-католицької та реформатської церков, а представники громадськості поклали вінки і квіти.

Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород, фото автора

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

Джерело: День
 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ