Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У Рівному відкрили фотовиставку польського фотокореспондента про Майдан

21 лютого, 11:26
Фото надане Тетяною Ільницькою

Шини та мішки з піском,  концерт на «чорній барикаді», медики, які вже не можуть допомогти пораненим, бо снайпери цілять у голову… У Рівному відкрили фотовиставку «Майдан в об'єктиві польських журналістів». Її автор – Якуб Шимчук. Він не військовий репортер, але на три години вимушений був ним стати. Якуб Шимчук працює кореспондентом у польському тижневику «Недільний гість». В Україні був двічі. Перша поїздка тривала з 11 по 17 лютого 2014 року, коли ще була надія на мирне вирішення конфлікту. А друга припала на «чорний четвер». Якуб Шимчук був на барикадах на вулиці Інститутській, де виявилося найбільше жертв.

Виставка його світлин - мандрівна. У Рівному вона лише на два дні.  Це проект Українсько-польського культурно-просвітницького центру ім. Томаша Сосновського, який вдалося реалізувати за сприяння Посольства Республіки Польща у Києві та Генерального Консульства Республіки Польща у Луцьку.

Під час відкриття фотовиставки також  влаштували і показ фільму про Героя Небесної Сотні – рівнянина Олександра Храпаченка, яку зняв французький режисер-документаліст Емануель Графф. Його дружина родом із Харкова. Так склалося, що у 2014 році чоловік був у Києві. Саме там французький режисер випадково познайомився з подругою Олександра Храпаченка, яка й розказала його історію. Фільм «Саша Х. Крила на майдані» знімали у 2014 – 2015 роках  у Рівному, Києві та Меці (Франція). Режисер пояснював,  що у цій  стрічці, намагався показати Євромайдан, оповідаючи про одного з його героїв.

Олександр Храпаченко загинув 20 лютого 2014 року на першій барикаді на Інститутській від кулі снайпера. Йому було 26. «З того часу минуло вже 3 роки. Ми багато пройшли і пережили, навчилися бути сильнішими і підтримувати інші сім’ї – сім’ї загиблих в АТО, - розповідає двоюрідна сестра Олександра Храпаченка Ольга Дятлик. – Хотілося б порадити не боятися підходити до людей, які втратили рідних на війні, запитувати, як у них справи, незалежно від того, що пролунає у відповідь. Бо насправді це їм дуже потрібно».

Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати