Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

У Рівному зняли фільм про доньку художника Надію Косміаді

21 жовтня, 13:24
Кадри з фільму надані Віктором Булигою

Короткометражний фільм  про Надію Косміаді зняли у Рівному. Вона – 92-річна донька художника, архітектора, актора-режисера-декоратора і вчителя-новатора, який працював у Рівному. Завдяки Георгію Косміаді малюнки тутешніх школярів у 1936 році побачили в Парижі. Перед початком ІІ світової війни родина художника вирішує переїхати до Німеччини. Надія знову приїхала у Рівне, місто її дитинства і юності, через 52 роки. Власне, про це й зняли фільм під назвою «Кавалери». У стрічці зіграла вона сама разом із чоловіком, а також рівненські актори.

Цей фільм – про щемливу любов до малої батьківщини. Стрічка розпочинається із кадрів-спогадів, а потім діалогу Надії Косміаді з чоловіком - Отто Гербертом Волгом. Вона хоче поїхати в Україну, в Рівне, місто, де народилася і яке не бачила більше 50 років. А він жартує, мовляв, це тому, що там у неї лишилися кавалери. Надія ж відповідає, посміхаючись,  - аж два. Подружжя таки зважується на подорож і приїздить у Рівне, яке змінилося до невпізнанності. І жінка поспішає на «побачення» до «кавалерів» - так вона називає Свято-Воскресенський собор і палац Любомирських. Храм Надія знайшла, а ось від палацу не лишилося й сліду. Лише макет у краєзнавчому музеї. А ще світлина з її дитинства.

«Надія Косміаді стала приїздити в Рівне, починаючи з 1992 року. Два роки тому ми влаштували зустріч для любителів історії, на яку її запросили, - розповідає режисер фільму Віктор Булига. – Надія Косміаді розповідала дуже цікаво - про Рівне, яке пам'ятає з дитинства, про батька і як він працював. Я бачив усе це картинками. Тоді й виник задум зняти фільм. Спочатку хотів зробити стрічку про Георгія Косміаді, життя якого, по суті, склалося трагічно. Адже він переїхав у Рівне до революції. Коли прийшли "совєти", вагався, виїздити за кордон чи ні, але лишився. Потім була польська влада, при якій працював. А потім, перед ІІ світовою війною, родина Косміаді таки вирішує переїхати до Німеччини і оселитися в Гамбурзі, де жили родичі дружини. Але річ у тім, що у Рівному Георгій Косміаді був дуже затребуваним, викладав у всіх 5 гімназіях міста. Добився того, щоб роботи його учнів представляли Польщу на виставці в Парижі. А в Німеччині, куди виїхала сім'я, йому не дозволили працювати педагогом. Косміаді влаштувався там художником у театр. Звісно, що це був удар… Але я, зрештою, написав сценарій про повернення в Рівне Надії Косміаді. Тоді, під час зустрічі два роки тому, вона пригадувала, як батько влаштовував вечори і виставки у палаці Любомирських, як там лунала музика Рахманінова. До речі, Георгій Косміаді був особисто знайомий із композитором і любив його твори. А ще під час тих виставок у палаці Георгій Косміаді давав дітям шоколад. Цей момент ми використали і у фільмі, як і музику Рахманінова».

Однією з перших глядачок короткометражки "Кавалери" стала Надія Косміаді і побачене жінці сподобалося. Авторська група дуже поспішала змонтувати фільм до її від'їзду. Адже наступного разу потрапити в Рівне донька художника планує вже наступного року.

Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.

Кадри з фільму надані Віктором Булигою

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати