...Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?
Олександр Биковець, священник

Бібліотека українського мистецтва виклала у вільний доступ оцифровані журнали XX століття

21 жовтня, 2020 - 15:55
Фото: chytomo.com

У межах проєкту «Екземпляри ХХ. Літературно-мистецька періодика ХХ століття», спрямованого на вивчення знакових періодичних видань про літературу і мистецтво XX століття, які виходили на території України або створювались українцями діаспори, було оцифровано і викладено у вільний доступ вісім літературно-мистецьких журналів.

Про це повідомляє Читомо

Оцифровані примірники розміщені у форматі pdf на сайті Бібліотеки українського мистецтва.

Відтепер онлайн доступні такі літературно-мистецькі журнали:

• Образотворче мистецтво: 53 числа

• Авангард: 4 числа

• Арка: 9 чисел та Бібліографічний покажчик змісту

• Художники України: 28 чисел

• Кіно: Систематичний покажчик змісту журналу

• Світло й тінь: 8 номерів

• Терем: 10 номерів

• Світо-вид: 17 номерів

«Навіщо сьогодні, коли ми задихаємося від контенту на будь-який смак, оцифровувати старі журнали? Хіба не простіше викинути їх на смітник? Ні. Як і будь-яка річ, журнали несуть на собі відбиток часу. І формою, і змістом – максимально повно – вони вміщують інформацію про минуле, про атмосферу, в якій зростали наші мами, бабусі, прадідусі. Тож букіністичні та антикварні видання допомагають зрозуміти нас самих. Будь-хто, в залежності від обставин, може відчути необхідність зазирнути у старий журнал. Дослідник, який шукає щось конкретне, або просто хтось захоче приготувати страву за давнім рецептом. Переглядаючи старі видання, можна відслідковувати сам ритм часу. Сучасність, з її швидкістю, потребує, щоб це можна було зробити онлайн. Тому й необхідно сканувати журнали та оприлюднювати їх в інтернеті», – коментує координаторка проєкту з оцифрування і засновниця Бібліотеки українського мистецтва Катерина Лебедєва.

На Читомо підготовлені 12 науково-популярних досліджень про знакові українські часописи, які були експериментальними, інноваційними у свій час, фіксували культурний ландшафт, спричиняли дискусії. Літературно-художні видання розглядаються як синергетичне явище на межі різних видів мистецтв, як приклади об’єднання митців, літераторів, художників для спільного творення культурного продукту.

У фокусі дослідження – кураторський підхід, згідно з яким обрали знакові, найяскравіші часописи що впливали на культурний процес свого часу й задавали стандарти й тренди. Серед принципів відбору: відображення синтезу мистецтв, експериментальність, якість контенту, значення для культурного середовища.

Авторами експертної ради «Екземплярів» стали: Тарас Гринівський, Вахтанг Кіпіані, Діана Клочко, Олег Коцарев, Ігор Котик, Катерина Лебедєва, Станіслав Мензелевський, Ірина Плехова, Ярина Цимбал.

Проєкт реалізується культурно-видавничим медіа «Читомо» за підтримки Українського культурного фонду. Партнерами проєкту стали інші платформи, які оцифровують українську періодику: Музей-архів преси, проєкт зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції та розсіяння «Diasporiana», електронна бібліотека «Культура України».

Зазначається, що проєкт «Екземпляри» стартував у вересні 2020 року.

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ