Країни Балтії, Польща і Румунія разом вшанували пам'ять жертв сталінізму і нацизму

Країни Балтії, Польща і Румунія разом вшанували пам'ять жертв сталінізму і нацизму.

З нагоди 80-ї річниці з дня укладення "пакту Молотова-Ріббентропа" міністри закордонних справ п'яти країн у п'ятницю, 23 серпня, випустили спільну заяву, в якій обіцяли не забувати про злочини минулого і прагнути до того, щоб ці злочини більше ніколи не повторилися, пише Deutsche Welle.

"Сьогодні ми згадуємо всіх, чиї смерті і зруйновані життя були викликані злочинами ідеологій нацизму і сталінізму. Біль і несправедливість ніколи не кануть у забуття. Ми пам'ятаємо", - йдеться в документі. Міністри закликали уряди всіх країн Європи підтримати морально і матеріально продовження розслідувань злочинів тоталітаризму.

"Пам'ять про жертви змушує нас прагнути до досягнення історичної справедливості, продовжуючи наукові дослідження і просвіщаючи громадськість про тоталітарну спадщину на європейському континенті", - наголошується в заяві. Міністри зазначили, що скоординовані дії в цій сфері дозволять ефективніше протистояти кампаніям з дезінформації і спробам маніпулювання історичними фактами.

23 серпня 1939 року відбулася подія, що стала спусковим механізмом найкривавішої трагедії в історії людства – Другої світової війни. У вересні 2008 року Європейський парламент своєю Декларацією визначив 23 серпня – день підписання Пакту між Гітлером та Сталіним – Європейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму, зазначає УІНП на офіційному сайті.

Сумнозвісний Таємний протокол, яким країни Східної Європи були розділені на сфери німецьких і радянських інтересів, був злочинною змовою керівників двох тоталітарних режимів – диктаторів націонал-соціалістичної Німеччини та комуністичного СРСР. Пакт із його таємним протоколом відкрив шлях до воєнної агресії проти Польщі та розв’язання Другої світової війни. Саме тому його кваліфікують як злочин проти миру та людяності.

Унаслідок змови Гітлера та Сталіна Друга світова війна торкнулася українців з найперших її днів у вересні 1939 року, коли впали перші німецькі бомби на Львів та інші міста, що опинилися на лінії наступу нацистської Німеччини.

Також важливо пам’ятати, що в період від вересня 1939 – до червня 1941 СРСР був союзником Третього рейху.

У стосунку до України Друга світова війна – це національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності та розділені поміж кількох країн, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців.

Європейській парламент своєю Декларацією від 23 вересня 2008 року засудив Пакт Гітлера-Сталіна як такий, що розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів, і такий, що спричинив масові депортації, убивства й поневолення, які мали місце у зв’язку з актами агресії сталінізму й нацизму і підпадають під категорію військових злочинів і злочинів проти людяності.

Крім того, повідомляє Польське радіо, 30 років тому, 23 серпня 1989 року, у 50 роковини підписання пакту Молотова-Ріббентропа, жителі тодішніх прибалтійських республік утворили так званий Балтійський шлях. Жителі Литви, Латвії та Естонії, тримаючись за руки, об’єдналися у живий ланцюг завдовжки майже 600 км, сполучивши Таллінн, Ригу і Вільнюс. В акції взяло участь приблизно два мільйони людей.

Це був мирний протест проти розділу Європи на сфери впливів та окупації країн Балтії, проти злочину, вчиненого 1939 року керівництвом сталінського СРСР та гітлерівської Німеччини, що підписали таємний протокол, відомий як пакт Молотова-Ріббентропа. Пакт передбачав обмеження суверенітету або повне позбавлення свободи Польщі, Литви, Латвії і Естонії, а також Фінляндії та Румунії.  Учасники акції ставили за мету привернути увагу світової спільноти до історичних подій, від яких постраждали країни Прибалтики.

Посол Литви у Польщі Сарунас Адомавічюс наголосив, що це була ключова подія на шляху до свободи цих трьох держав. «Це був переломний момент, коли було зрозуміло, що країни Балтії, ймовірно, стали на шлях до незалежності. Було велике збентеження тому, що ми знали про зміни в Центральній Європі, винятково з тим, що відбувалося у Польщі. Ми прийняли цей ентузіазм побудови нового майбутнього, було уявлення про те, що ми вже будемо незалежними як держави і нації», - сказав він.

Посол Латвії у Польщі Едґарс Бондарс зазначив, що «Балтійський ланцюг свободи» був для кожної із прибалтійських республік наріжним каменем до свободи. «Ми усі були залучені на емоційному та практичному рівнях, оскільки дуже багато осіб вийшло на вулиці, аби стати разом у цьому ланцюгу свободи. Те, як ми досягли свободи, називають „співочою революцією”, а „балтійський ланцюг” був дуже важливою частиною співочої революції», - додав він.

Повірена у справах посольства Естонії у Польщі Лі Метсіс підкреслила, що це була переломна подія для прибалтійських республік. «Балтійський ланцюг створив нову якість, це було дуже важливо на нашому шляху до незалежності. В Естонії люди приїжджали звідусіль, дуже багато людей приєднувалося, ми відчули єдність з нашими сусідами з інших країн Балтії. Усі хотіли взяти у цьому участь і ми відчували, що це дуже велика подія, щось дуже важливе, історичне не тільки для Естонії, але для усіх трьох країн».

Читайте також матеріал "Дня" "Пакт – сюжети".