У Львові відкрилася виставка фактурних скульптур Бориса Рудого
Сьогодні, 23 жовтня, у Львові в Національному музеї імені Андрея Шептицького відбулося відкриття виставки скульптур Бориса Рудого «Це моя дорога». Ця виставка своєрідно присвячена 70-річчю митця, до якого він не дожив рік.
В експозиції представлено два десятки скульптур. Усіх їх скульптор створив за останні три десятиліття. Прикметним є те, що до 90-х років Борис Рудий створював свої скульптури із шамотних брил та металу, а потім основним матеріалом для його творінь стало дерево.
«"Тяжкий" матеріал віджив своє для нього в 1990-х роках. Тож наступні роки він шукав нові форми у більш гнучкому матеріалі, яким для нього стало дерево. Власне діалог з цим матеріалом в нього почався ще у Вижницькому училищі. Всі образи, створені скульптором в середині 1990-х, виглядатимуть як об’ємна матеріалізація найхимерніших графічних метаморфоз. Сотні творів перейдуть через його скульптурний станок, поки він видасть потужні за змістом та легкі за формою образи нематеріальних понять. Тактильна чуттєвість Бориса Рудого - як аромат давнього саду. Він мав талант неймовірної інтуїції щодо фактури», - розповів мистецтвознавець Богдан Мисюга.
Варто зазначити, що за життя скульптор ніколи не робив персональних виставок. Усього себе він віддавав роботі, рідним і друзям. Тож тепер завдяки рідним і друзям широкий загал може побачити непересічну та чудову скульптуру авторства Бориса Рудого.
«Борис творив себе для нас, не лише в мистецтві, в гармонії з природою, у ставленні до світу людини, він залишив нам красу своєї людяності. Його естетичний світогляд провадив його дорогою любові, щирої доброзичливості, небайдужості, а природна порядність давала йому свободу. Він був правдиво вільним у людській гідності і до кінця залишився собою. Він не виборював славу, нікому не перейшов дорогу, бо йшов, перемагаючи себе, дорогою честі», - сказав один із приятелів митця Орест Добрянський.
Оглянути скульптури Бориса Рудого можна до 11 листопада.
Довідка «Дня»
Борис Рудий народився 20 червня 1948 в с. Кривовілька Теофіпольського р-ну Кам’янець-Подільської (теп. Хмельницької) області. В 1967-1971 роках вчився у Вижницькому училищі прикладного мистецтва (Чернівецька обл.) на відділенні художньої обробки дерева. З 1972 року мешкав, творив і працював в Тернополі. Від 1970-х років активний учасник мистецьких виставок, автор монументальних композицій, пам’ятників (здебільшого на Тернопільщині). Співзасновник мистецького неформального гурту «Хоругва», лауреат Тернопільської обласної мистецької премії імені М. Бойчука. Помер 6 червня 2017 року в Тернополі.
Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів
