Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Лауреатом Премії імені Михайла Василевського-2020 став власкор "Дня" в Дніпрі Вадим Рижков

24 січня, 16:21
Фото з архіву «Дня»

У січні 2017 року, відзначаючи початок 20-ї річниці свого перебування на посаді головного редактора, Лариса Івшина оголосила про започаткування нової премії «Дня». Це премія імені Михайла Василевського для власних, позаштатних кореспондентів «Дня» в регіонах та авторів, яка присуджується щорічно. Відзнака, за задумом головної редакторки газети, засвідчує відданість колективу редакції традиціям і слугує засобом підтримки «золотого стандарту» в журналістиці. Адже історія газети – це історія особистостей.

Михайло Василевський

Михайло Василевський був власним кореспондентом «Дня» на Хмельниччині від дня заснування газети і до свого відходу з життя через тяжку хворобу 2009 року. «Принциповість і людяність, не зовсім типові для часу», – так окреслює його чільні риси головна редакторка «Дня» Лариса Івшина. «Це журналістика, яка була близькою до людей і давала можливість побачити народний аристократизм і нонконформізм, якого часом бракує», – додає Лариса Олексіївна.

Михайло Василевський і Лариса Івшина

24 січня Михайлові Йосиповичу виповнилося б 68 років. І це саме він – автор матеріалу про «Ровесницю Жовтня із села Голенищеве», Химу Хтомівну Остапчук, котра мала таке почуття власної гідності, яке не дозволяло їй жити поряд із тими, хто розкуркулив її родину, і вона відмовилася від електрифікації своєї хати, мовляв, «до лампочки Ілліч та його лампочка». За цим матеріалом та історією другої зустрічі з «бабусею Химкою» студенти-«літньошколярі» «Дня» навіть писали власні есе, і ці статті увійшли до другого тому «Екстракту 150» від «Дня». Михайло Василевський — і автор матеріалу про чоловіка, котрий 57 років жив на горищі. Ця стаття зацікавила кореспондентів із Японії, Франції... А його матеріал про цукерки «Моніка» у розпал президентського скандалу в США передрукував Рейтер... Цей список можна продовжувати далі і далі, запрошуємо всіх переконатися в не пересічності таланту пана Михайла, зайшовши в архів на сайті «Дня» day.kyiv.ua.

Цьогорічний лауреат – власний кореспондент «Дня» у Дніпрі та області Вадим Рижков. Він із газетою – теж із дня виходу її першого номера. «Мій перший матеріал вийшов у другому номері газети, 12 вересня 1996 року», – якось пригадував він. Вадима Дмитровича читачі поважають за влучну політичну публіцистику й об’єктивну аналітику. До речі, Вадиму Рижкову поталанило знати і працювати з Михайлом Василевським, і він з теплотою згадує колегу: «В запасі у нього завжди була цікава життєва історія, а то й дотепний анекдот, дуже схожий на життя. Мова його публікацій мала якусь свою образність…».

Вадим Рижков

Нагадаємо, що від заснування премії її підтримує і родина пана Михайла, зокрема його донька, раніше теж журналістка, а нині – народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк. «Михайло Йосиповича немає вже майже 11 років, – говорить Ольга. – Але ось уже три роки як народилася Премія імені Михайла Василевського. Нам, його родині, зізнаюсь, досі дуже важко відкривати газету «День» і не бачити там його творів, публікацій та новин. Цього року мені надзвичайно приємно, що лауреатом премії імені Михайла Василевського став колега мого батька по газеті «День» з першого дня роботи – Вадим Рижков. Тато завжди з великою теплотою відгукувався про Вадима Рижкова як про талановитого, масштабного журналіста та порядну людину. Дуже поважав його працю. Дякую Ларисі Олексіївні за те, що ініціювала премію імені Михайла Василевського та допомагає нести крізь роки світлу пам’ять про свого колегу».

Михайло Василевський з донькою Ольгою

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати