"Полтавський батальйон небайдужих" за 2 роки зібрав понад 4,5 млн грн для військових
24 березня у полтавському Духовно-культурному центрі імені Паїсія Величковського при Свято-Успенському кафедральному соборі засновники волонтерської організації «Полтавський батальйон небайдужих» відзвітували про свою діяльність за два роки існування. Волонтери розпочали роботу фактично з початком окупації Криму – навесні 2014 року. Вже в червні того ж року «небайдужі» почали їздити на схід із гуманітарними вантажами. «Команда небайдужих» має чіткий поділ на підрозділи, зокрема «Склад», «Логістичний відділ», «Польова кухня», «Галушки по-полтавському», «Печеньки», «Ярмарки», «Недільна школа», «Hand made для армії руками небайдужих полтавок». Організація створена і діє при Свято-Успенському кафедральному соборі УПЦ КП, тому серед допомоги, яку надають волонтери, немає зброї чи боєприпасів.
Засновник волонтерського об’єднання архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір зазначив: «За ці два роки ми пережили багато важливих подій у житті нашої держави, які зокрема зародили і розвинули волонтерський рух по всій Україні. Дуже приємно, що Полтавщина не стояла осторонь усіх історичних процесів. Ми не повинні заспокоювати себе, бо війна, на жаль, продовжується. Кілька днів тому наша команда повернулася з лінії розмежування, де відвідувала бойові підрозділи в Авдіївці. Думаю, що теперішня Авдіївка – це Донецький аеропорт №2, бо там точаться дуже запеклі бої. Ми розмовляли з командиром 16-го окремого мотопіхотного батальйону, де служить понад 100 бійців з Полтавської області. Сьогодні цей батальйон зайняв важливу стратегічну точку і її обороняє. Тож бойові дії повинні стимулювати нас до праці, щоб ми не розслаблялися і не забували, що на Сході йде запекла війна. На сьогодні Збройні Сили забезпечені харчуванням і одягом в достатній кількості, а їм потрібна допомога дуже специфічна: техніка, спеціальне озброєння, спеціальні засоби спостереження та зв’язку. Дуже потрібна духовна й психологічна підтримка, а також підтримка держави та наших військових відомств, без якої ми знову матимемо ще одну трагічну сторінку нашої історії. Наша організація велика – в ній понад 100 членів і десятки звичайних людей, які приносять в собор продукти, ліки, одяг. Ми показали нашу єдність, незламність, тому повинні й далі так діяти в усіх сферах».
Одна із засновниць «Команди небайдужих» Наталія Гранчак повідомила, що за звітний період волонтери зібрали 4 мільйони 619 тисяч гривень (це лише фінанси, які надійшли на картковий рахунок; у скриньки, що стоять у соборі; кошти, принесені особисто людьми та організаціями; гроші, виручені від здачі зібраної макулатури та пластикових кришечок; кошти, зароблені на благодійних ярмарках). Волонтери не брали до уваги речі, які передавали для військових деякі підприємства, бо їх вартість невідома.
Ще одна співзасновниця організації – Олександра Сиротенко зауважила, що «Команді небайдужих» допомагають і громадяни інших держав – Німеччини, США, Іспанії, Італії, Канади. Олександра розповіла, що протягом двох років допомогу полтавських волонтерів відчули військові різних підрозділів: батальйонів «Донбас», «Азов», «Айдар», «Дніпро-1», «Золоті Ворота», «Полтава», бійці з 25-ї, 28-ї, 30-ї, 43-ї, 57-ї, 58-ї, 72-ї, 79-ї, 92-ї, 93-ї, 95-ї, 128-ї бригад.
Олександра Сиротенко просто вразила присутніх тією кількістю наданої українським захисникам допомоги, яку забезпечив «ПБН»: по 9 штук тепловізорів та автомобілів, майже 200 приладів нічного бачення, 385 рацій, 890 розвантажувальних систем, 35 бензопилок, 10 генераторів та сотні дрібніших речей – військового спорядження, одягу, взуття тощо. Відділ «Hand made для армії руками небайдужих полтавок» відправив на Схід понад 13 тисяч квадратних метрів маскувальних сіток, величезну кількість устілок, «кікімор», маскувальних костюмів, спідньої білизни. Волонтери «Польової кухні» на постійній основі забезпечують підрозділи сухими борщами, розсольниками та супами.
Наталія Святцева, яка теж стояла біля витоків «Полтавського батальйону небайдужих», розповідає: «Зараз стало важче збирати допомогу не тільки тому, що люди зубожіли, а тому що вони призвичаїлися до ситуації, адже у нас мирно, тихо і здається, що ті події, які відбуваються десь далеко, до нас не дійдуть. Тому нам потрібно змінити ставлення до того, що відбувається в країні».
Наостанок волонтери показали для журналістів свій міні-музей, присвячений поїздкам в зону бойових дій. Там зібрані осколки снарядів, каски, малюнки, фотографії та символи українських підрозділів.
Богдан Проскуров, Полтава, фото автора
