Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч

У Тернополі з'явився пам’ятник жертвам депортації

25 серпня, 2014 - 16:09

На чорному гранітному постаменті — двометрове бронзове дерево з обрізаним корінням. У його кроні постаті згорьованих людей, які зібравши пожитки на вози, покидають свої домівки. Уже позаду їхнє село: храми, цвинтар, будинки. Залишився лише одинокий журавель… Так у  Тернополі увіковічнили трагедію депортованих українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння. З часу початку сумнозвісної операції Вісла уже минає 70 років, але з покоління в покоління лемки передають не тільки свої традиції,  культуру, а й свій біль. «Оця депортація поставила лемків на межу зникнення,— каже голова Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович. — Бронзовий журавель на пам’ятнику  із сумом опустив голову. Він залишився там — вдома, а домом ми називаємо оті території, які залишили. Ми знайшли нову малу батьківщину, але наш дім є там. І цей журавель немов промовляє до нас: приїжджайте, не забувайте його одинокого».

 Проект, авторами якого є тернопільський архітектор Олег Головчак, скульптори зі Львова Андрій і Володимир Сухорські та Володимир Стасюк із Рівного переміг на конкурсі ще 10 років тому. З тих пір про те, що в сквері на вулиці Січових Стрільців постане пам’ятник жертвам депортації нагадував тернополянам пам’ятний знак і лише тепер задум вдалося втілити. Андрія та Володимира Сухорських, рід яких походить з села Вілька, Кроснянського повіту на Лемківщині, на роботу надихали розповіді батька — лемківського майстра дерев'яної об'ємної різьби Андрія Сухорського. «Батько був виселений з Лемківщини в 1944 році і переселений на Україну. Його спогади надали мені відповідного настрою. Також уже знав, якими мають бути костюми», — каже Андрій Сухорський.

Урочисте відкриття і освячення  пам’ятника відбулося  у День Незалежності України. Того дня у Тернополі ішов проливний дощ. Як повторюють лемки, бо дощить і завжди у дні фестивалю «Дзвони Лемківщини», котрий традиційно проводять в урочищі Бичова Монастириського району, це стільки сліз виплакали їхні родини, коли залишали свої домівки. До речі, цього року фестиваль, що мав бути уже шістнадцятим, відмінили через трагічні події на сході України.

Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль
Фото Михайла УРБАНСЬКОГО

 

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

Джерело: День
 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ