Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

В урочищі Вовчак створюють музей повстанської слави під відкритим небом

27 березня, 2016 - 18:30

Якщо в інших регіонах України колишні місця стоянки загонів Української Повстанської армії можна просто відновити, то про урочище Вовчак у нинішньому Турійському районі стерли не тільки пам’ять, а й саму згадку. Ще влітку 1942 року тут починалися роботи по створенню бази для одного з перших підрохділів УПА, і навіть у пісні одній співається про те, що «десь далеко на Волині родилась армія УПА», і то мова саме про урочище Вовчак. Тут був штаб, казарми, різноманітні майстерні, госпіталь, підстаршинська школа та інші виробничі підрозділи, необхідні для побуту і бойового вишколу повстанців. Після війни влада пройшлася по цьому місцю тракторами і бульдозерами, тому ентузіастам, які працюють над відновленням Вовчака, довелося починати все на рівному, як кажуть, місці і з нуля.

Сергій Приходько, лікар-стоматолог за фахом і за покликом душі – й волонтер, - один з тих людей, котрі нині щосуботи з’їжджаються у Вовчак з різних кінців Волині. Основу добровольців, які створюють музей повстанської слави під відкритим небом, складають свободівці на чолі з головою районної організації Турійського району Василем Мазурком. Але є серед його помічників і колишні воїни, які повернулися з неоголошеної війни на сході, були поранені, бували і в полоні... Сергій Приходько вже понад рік безкоштовно лікує зуби колишнім учасникам АТО та, що важливо, і членам їхніх сімей, прилучив до доброї справи і багатьох своїх колег по області.  Вважає, що і таким чином можна прилучитися до підтримки бійців, які відстоювали мир і на Волині, воюючи на сході. Свій благодійний проект назвав «Посмішка героя».

Відновлювати базу повстанців в урочищі Вовчак, розказує Сергій, доводиться по кресленнях, які зробили старі вояки УПА, по намальованому ними плану місцевості. Спорудили вже бліндаж та криївку, у яких за бажанням можна й переночувати, аби відчути дух тієї епохи, добровольці копають окопи, якими позначають територію стоянки, їх обшивають деревом, аби не знищувалися. Є і пожежна водойма. Працювати доводиться дуже обережно, бо земля ще таїть у собі чимало небезпечних предметів з минулої війни. Проте на «чистій» території вже проводять патріотичні табори, конкурси патріотичної пісні та інші заходи, які покликані дати легендарному урочищу друге життя. Адже Вовчак – насправді знакове місце для України, воно має бути не місцем для спогадів колишніх бійців УПА, а місцем, де найперше молодь вивчатиме історію власної ж нації, її героїчні сторінки.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк, фото автора

Читайте "День" в Facebook, Тwitter, дивіться на Youtube та підписуйтесь на канал сайту в Telegram!

Джерело: День

Новини партнерів

Loading...