У Харкові мітингували працівники 12 організацій, що входять у НАН України
Близько трьохсот працівників наукових організацій і вчених вийшли сьогодні на майдан Свободи в Харкові з вимогою повернути гроші, призначені для науки, які «урізали» в бюджеті. Було представлено 12 наукових організацій, що входять в НАН України.
Люди принесли плакати з написами «Країна без науки - країна без майбутнього», «Геть руки від науки», «Армія захищає, наука просвіщає» і в своїх виступах говорили про те, що удар по науці негативно позначиться на і без того слабкій обороноздатності країни. Вчені впевнені, що реформування потрібне, але його треба проводити іншими шляхами.
Юрій Логвинов, заступник директора з наукової роботи Інституту радіофізики та електроніки вважає, що проблема занепаду науки у відсутності замовлення від уряду. «Це шлях, яким ідуть усі розвинені країни. Уряд має формувати замовлення на основі потреб країни - господарюючих об'єктів і оборони. А у нас уряд, головний елемент цього зв'язку, цього не робить. Ми за останні два роки завалили всі організації своїми пропозиціями, зокремайщодо створення найдосконаліших зразків озброєнь. Але не отримали відповіді», - говорить учений.
Вчені з Харківського радіоастрономічного Інституту НАНУ теж б'ють на сполох з приводу урізання фінансування витрат на науку на 31% від тієї суми, що і без того могла забезпечити лише мінімальні потреби дослідників. У 2016 році замість необхідних 2 млрд 700 тисяч гривень було виділено лише 2 млрд 50 тисяч, тобто з наукових грошей «викреслили» 650 млн гривень. Вчені вказують, що «зекономлена» сума, яка складає в перерахунку на євро 20 млн, є незначною для держави, однак для науки її нестача може стати непоправним ударом.
Провідний науковий співробітник РІ НАНУ В'ячеслав Захаренко обурений, що це рішення ухвалено без підключення компенсаторних механізмів. «Ми змагаємося з провідними вченими різних країн у побудові «квадратного кілометра». Ми могли б не лише конкурувати, а перемогти! У нас вже є одна сьома від квадратного кілометра - близько 150 тисяч квадратних метрів площі, - заявляє вчений. - Адже Україна з 70-х років була лідером декаметровій радіоастрономії в світі і у нас тут дуже великі перспективи. Однак урізання фінансування зробить нас неконкурентоспроможними», - обурений учений. Фундаментальну науку змушують переходити на господарсько-фінансові відносини, пояснює В'ячеслав Захаренко, перестають фінансувати за рахунок податків громадян, підштовхують до трансформування в прикладні наукові напрями. При цьому вчений вказує, що найбільші наукові прориви (Інтернет, кольорові дисплеї) були здійснені за гроші платників податків.
Звичайно, українська наука потребує докорінного реформування, стверджують вчені РІ НАНУ. Нещодавно в інституті зібрали тимчасову комісію з провідних практикуючих вчених і провели пробне розслідування. В результаті були знайдені можливості мінімізації витрат і шляхи визначення пріоритетних напрямів. Перш за все робота комісії показала необхідність незалежного зовнішнього аудиту інститутів і закладів НАНУ, як наукового так і фінансового, який визначить справжню ефективність як установ, так і окремих працівників. І продемонструвала назрілу потребу вибору пріоритетних напрямів наукових досліджень замість «рівномірного розмазування коштів» за всіма наявними напрямами.
Тільки незалежна експертиза допоможе у визначенні важливих для фінансування напрямів, кажуть члени комісії, які готові поділитися результатами своєї ініціативи з законодавцями.
Також вчені говорять про систему грантів, яка могла б розподілятися через існуючий фонд фундаментальних досліджень, про підтримку обдарованої молоді та систематичну популяризацію науки.
Альона СОКОЛИНСЬКА, Харків, фото автора
