Суспільство, яке рівність ставить вище свободи, не отримає ні того, ні іншого.
Мілтон Фрідман, американський економіст, лауреат Нобелівської премії

Birdwatсhing на Тилігулі

Секрети і проблеми найглибшого лиману півдня України

Водний кордон між Одеською та Миколаївською областями проходить рівно посередині Тилігульського лиману, який утворився у старому руслі річки Тилігул поблизу Чорного моря. Територія обох берегів лиману є природоохоронною. У сусідніх областях діють однойменні регіональні ландшафтні парки. Також лиман належить до списку водойм Рамсарської конвенції про захист водно-болотних угідь.

У межах соціально-екологічного проекту Товариства охорони птахів (ТОП) та компанії «Кока-Кола Україна» «Дню» вдалося відвідати найкрасивіші місця лиману, поспостерігати за його багатою флорою і фауною, а також дізнатися, чому в лимані необхідно підняти рівень води і як це планують зробити.

ПОНАД 200 ВИДІВ ПТАХІВ

Довжина Тилігульського лиману становить 60 кілометрів, ширина — орієнтовно 4,5 кілометра, а максимальна глибина сягає до 21 метра. Це — найглибший лиман на півдні України. Тут добре збереглася природна рослинність, яка налічує понад 600 видів, у тому числі — десятки червонокнижних. У районі Ташинської затоки та гирла річки Царега розташований один із найбільших на півдні країни цілинних степових масивів.

Мальовничі скелясті береги, невеличкі затоки, безліч островів і маленьких озер з різним складом води створюють прекрасне місце для гніздування та концентрації птахів під час сезонних міграцій.

Всього — близько 200 видів крилатих можна зустріти на Тилігульському лимані у різні пори року. Загальна чисельність птахів, котрі зупиняються на прольоті в межах лиману та його узбережжя, іноді сягає 50 тисяч особин. Сезонні скупчення утворюють переважно мартини звичайний і жовтоногий, лиска, крижень, баклан великий, гуска білолоба, галагаз, лебідь-шипун, чепура велика та інші. І саме ці види були найпоширенішими під час нашого візиту.

ОСТРІВНА ПРОБЛЕМА

Оскільки лиман формується завдяки річці Тилігул, яка нині має багато проблем внаслідок діяльності людини, це не могло не позначитись на його водному ландшафті. Як розповідає начальник науково-дослідницького відділу Регіонального ландшафтного пару «Тилігульський» Ігор ГЕРЖИК, у середині минулого століття люди масово черпали водні ресурси з річки й лиману, не піклуючись про їхнє відновлення. А на початку 1990-х, після розпаювання земель, багато хто отримав наділи біля річки, не знаючи, що з ними робити. «Люди зводили дамби, рили канали, утворювали ставки для розведення риби. На довжині річки в 170 км зведено 120 ставків і дамб, тобто від річки майже нічого не залишилося і вона впадає в лиман всього пару місяців на рік, — розповідає Ігор Гержик. — Це призвело до того, що десятки островів, де гніздувалися птахи, зрослися з землею, а з ними зникли й багато видів пернатих».

Ще одна проблема, каже Ігор Гержик, полягає в тому, що природний канал, який з’єднував лиман з морем, був знищений у середині минулого століття і виритий новий, штучний. Однак він постійно замулюється, і це теж впливає на зменшення рівня води в лимані.

ЯКИЙ ВИХІД?

«Ми стукали в усі двері, щоб знайти підтримку в розв’язанні проблем лиману. Нарешті Одеська обласна рада надала кошти на вдосконалення штучного каналу, адже природний відновити неможливо через поселення людей. Канал укріплюють, задамбовують і роблять захист від замулення. Очікується, що канал введуть в експлуатацію в листопаді цього року і вода в лимані підніметься», — зазначає Ігор Гержик.

Втім, цього мало, додає науковець. Вода з моря — дуже солона, її потрібно розбавляти прісною, «хорошою», як каже пан Ігор. Саме тут і допоможе проект, який реалізує Товариство охорони птахів спільно з працівниками парку за підтримки «Кока-Кола Україна».

«По периметру лиману є кілька десятків джерел з прісною водою, яка навіть придатна для пиття. Але ці джерела забиті, їх необхідно розчистити і розширити. Таким чином, більше прісної води піде до лиману, і ще трішки підніметься його рівень», — каже Ігор Гержик.

ПРОСТІ ДІЄВІ ЗАХОДИ

За словами менеджера проектів ТОП Вікторії ШЕВЧУК, це саме те, що допоможе багатьом птахам повернутися на звичні для них місця. «Коли ми говоримо про екологічні проекти, які робимо разом із «Кока-Колою», то не йдеться про спорудження складних гідрологічних споруд чи мостів. Це прості, але дієві заходи з підтримки природи, — каже Вікторія. — Наприклад, на Кінбурнській косі ми відновили кількасот гектарів водно-болотних угідь Бієнкових плавнів, з’єднавши їх каналом з Дніпро-Бузьким лиманом, а на Кардашинських озерах, що на Херсонщині, теж завдяки проритому каналу відновили 11 прісних водойм і захистили сусідні села від підтоплення. Так само, відновивши джерела по периметру Тилігульського лиману, ми хочемо допомогти цій водоймі та її мешканцям».

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments