Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

«Марш за майбутнє»

Недільний «Марш за майбутнє» (насправді ж - насамперед за відставку президента України Петра Порошенка) у Києві виявився куди більш масовим, ніж акції протесту біля Верховної Ради, що стали за останні місяці звичними. Це, втім, природно: одна справа взяти участь у разовій ході, та ще й у вихідний день, і зовсім інша - не йти з площі тижнями і місяцями.

Організатори акції кажуть про десять тисяч учасників, поліція - про дві з половиною тисячі. За моїми суб'єктивними враженнями, перша цифра є ближче до дійсності. Навіть міцний холодний вітер не відлякав учасників протесту.

Збір учасників маршу був призначений на 12-ту годину в парку Тараса Шевченка. Однак вже до 11-ї години біля пам'ятника класику української літератури кипів значний мітинг. На весь парк лунало: «Слава Україні! - Героям слава!". Вітер тріпав прапори – переважно з назвами українських міст, але траплялися і білоруські, з «Пагонею», а пізніше я помітив і прапор США.

Звучали вимоги не тільки відставки Порошенка, а й суду над ним (оратори, щоправда, не уточнювали, за яку саме провину). Найбільші оптимісти обіцяли поміняти владу в Україні вже цієї весни.

Недавню історію з розкішним відпочинком президента на Мальдівських островах згадували так часто, що іноді здавалося, ніби крім цього українського лідера і дорікнути нема в чому. Втім, про саботаж реформ і захист інтересів олігархів розмова теж заходила. Справедливості задля слід зазначити, що в цій ситуації Петро Олексійович і сам дуже підставився. Все-таки є речі, які може собі дозволити успішний бізнесмен - але не президент країни, яка змушена вести війну і в якій стан економіки і рівень життя громадян залишають бажати кращого.

Промови виголошувалися приблизно порівну українською мовою і російською. Забігаючи вперед, скажу, що і на фінальному мітингу на Європейській площі була приблизно така ж картина. Нардеп Єгор Соболєв виступав перед присутніми українською, його колега Семен Семенченко - російською. Далі за всіх у двомовність зайшов Михайло Саакашвілі: почав він з того, що по-українськи перерахував недавно загиблих захисників країни, запропонував вшанувати їхню пам'ять хвилиною мовчання, а потім перейшов на російську.

Однак повернімося до парку Шевченка. Промовці прямо заявляли, що майбутні вибори - і президентські, і парламентські - не будуть чесними і владу треба міняти революційним шляхом. Однак при цьому всі навперебій закликали присутніх діяти виключно мирно. Заклики подіяли: за весь час акції не було ні випадків насильства, ні взагалі якихось ексцесів.

Спочатку передбачалося, що з цього парку маніфестанти рушать ходою на Майдан, де вона завершиться мітингом. Однак плани дещо змінилися. Присутні рушили вулицею Володимирською до Софійської і Михайлівської площ, звідти Софійською вулицею спустилися на Майдан, але далі пройшли Хрещатиком до Європейської площі. Туди ж під'їхали і учасники протестного автопробігу.

Марш рухався київськими вулицями, скандуючи: «Банду - геть!», «Порошенко, Янукович - ваші нари будуть поруч!», «Чемодан, вокзал, Мальдіви!», а також відому кричалку, в якій ім'я Путіна було замінено ім'ям його українського колеги. Поліція не тільки не втручалася, але і взагалі рідко нагадувала про своє існування. Втім, бульвар Шевченка вона перекрила, але цим справа і обмежилась.

Мітинг на Європейській вийшов і справді багатолюдним. Маніфестанти зайняли не тільки саму площу, а й частину Хрещатика, і схили Хрещатого парку.

Уже згадуваний Єгор Соболєв прямо звинуватив Петра Порошенка у прагненні розв'язати в Україні громадянську війну - додавши, правда, що з цього нічого не вийде. У відповідь площа вибухнула криками «Ганьба!». Також Соболєв пообіцяв «скрутити голову олігархічній Україні» вже цього року.

Михайло Саакашвілі, перерахувавши імена загиблих солдатів і офіцерів, заявив, що Порошенко своєю подорожжю на Мальдіви під час війни ображає їхню пам'ять. «Йому плювати на них, йому плювати на всіх вас!», - вигукнув колишній президент Грузії. Він поскаржився на те, що в законі досі не прописаний механізм відсторонення глави держави від посади, проте нагадав про давні традиції українських козаків, яким відсутність такого механізму не заважала зміщувати боягузливого або злодійкуватого гетьмана.

Втім, Саакашвілі сподівається, що до цього не дійде. Він запропонував Порошенку самому піти у відставку.

Отже, 4 лютого в Києві нового Майдану не сталося. Але ж його ніхто і не очікував - ні прихильники чинної влади, ні її противники. Та й пересічні громадяни виходили на вулицю поки ще не за цим - просто люди прийшли висловити своє невдоволення владою, як це прийнято в демократичних країнах.

Однак градус цього невдоволення наростає. Справа не тільки в тому, що за останні чотири роки завдання революції не розв’язані. Зрештою, підсумки будь-якої революції завжди розчаровують: як би багато вона не дала, очікували від неї все одно більшого.

Важливо ще й те, що влада часто поводиться відверто по-хамськи, немов би навмисно прагнучи розлютити народ, взяти хоча б той же «Мальдів-гейт».

Якщо найближчим часом у цьому плані ніяких змін не з'явиться, то марш 4 лютого стане не тільки не останнім, але і не найчисленнішим, і не найрішучішим.

Ілля ФЕДОСЄЄВ. ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments