Пароль: «людина»
Митці, які, до речі, давно дружать, представляють свої роботи в київській галереї Art 14. Виставка Самуїла Аккермана називається «Шибболет», Яна Раухвергера — «Пастелі». Експозиції різні, навіть у чомусь контрастні, але обидві — про людину, про її порозуміння з собою та іншими. «Шибболет» — це роздуми про буття людства у вирі національних протиріч і розбрату. У «Пастелях» акцентується на емоційних переживаннях людини та цінності особистого.
Самуїла Аккермана та Яна Раухвергера можна назвати художниками світу. Ян Раухвергер народився в Туркменістані, в евакуації, потім жив у Києві та Москві, репатріювався до Ізраїлю, тривалий час мешкав у Парижі та Нью-Йорку і 2002 року оселився в ізраїльському місті Яффа. Самуїл Аккерман народився в Мукачевому, 1973 року емігрував до Ізраїлю, а в 1980-х переїхав до Парижа. Виставка Яна Раухвергера відбувається в Україні вперше, Самуїл Аккерман представляв свої роботи в Art 14 торік.
ЗАНУРЕННЯ В ХУДОЖНІ ОБРАЗИ
Шибболет — словесний пароль, коріння якого сягають Біблії. Ізраїльський суддя Ївтах разом із жителями Галааду воював з єфремлянами і переміг їх. Потім він наказав зайняти всі переправи через Йордан, щоб перешкодити переможеним потрапити на свої території. Кожен, долаючи переправу, мав сказати «шибболет», що означає «колос». У діалекті єфремлян не було звука «ш», вони казали «сибболет», що можна перекласти як «тягар», «страждання», — і так прирікали себе на смерть. Десятки тисяч людей вбили через неправильну вимову. І, як резюмує Самуїл Аккерман, сьогодні похибка в якійсь міжнародній угоді може обернутися війною. Тож, на думку художника, сучасне мистецтво насамперед спирається на точність мови. А в самого митця має бути «точність душі», чіткість у вираженні своїх думок, почуттів.
Роботи Самуїла Аккермана сповнені алюзій та метафор: те саме колосся, човни, які виринають із землі, перехрещені ножі. Важливі навіть колір і композиція. «У моїх картинах — не символи, а образи, — наголошує митець. — Символ — це щось усталене, наприклад, у літературі. От всі знають, що птах — символ свободи. У моїх роботах — елементи нашого життя, але в незвичній ситуації. І в Біблії немає символів, а є образи із самого життя».
КАРТИНА ЯК ПОЛЕ БОЮ ЗА ПРАВДУ
Пастелі Яна Раухвергера меланхолійні та чуттєві. «Літо в Умбрії», «Москва. Перший сніг», «У парку», «Модель у майстерні» — ці кадри із життя художник та мистецтвознавець Гліб Вишеславський порівнює зі щоденниковими записами. Особисті переживання для конкретної людини важать не менше, а подекуди й більше, аніж суспільні збурення. До роздумів про цінність і неповторність життя кожного навертають роботи митця.
«Коли починаю створювати роботу, намагаюся швидко працювати, щоби припуститися якомога більше помилок — щоб було з чим боротися. Якщо починати не поспішаючи, не увійдеш у цей стан. У мене прагнення перетворити поверхню роботи на поле бою за свою правду», — зізнається художник.
На думку Яна Раухвергера, мистецтво художника полягає в тому, щоб переконувати. «Якщо ви повірили художнику, це його велика заслуга, — стверджує митець. — Робити картинки, професійні за стилем, — цього не досить. Потрібно, щоб у глядача з’явилося бажання підійти до роботи, щоб було видно тепло художника, його пульс, його чуттєвість. Але в цьому міститься небезпека для митця, бо все видно. Втім, такі речі помічає лише той, хто вміє бачити. А це рідкість».
Обидва митця відкриті, щоб передати свої знання й переживання всім, хто захоче їх прийняти. Спробуйте — виставки «Шибболет» і «Пастелі» тривають у галереї Art 14 до 27 листопада.