А найбільше покарання - це бути під владою гіршої людини, ніж ти, коли ти сам не погодився керувати.
Платон, давньогрецький філософ, епіграматист, поет, один з основоположників європейської філософії

Півгодини на... нацбезпеку

Верховна Рада в четвер затвердила в першому читанні відповідний законопроект. Що не так..?

Документ підтримали 265 народних депутатів. «За» президентський законопроект «Про національну безпеку» голосували «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Батьківщина», Радикальна партія, хоча Юлія Тимошенко і Олег Ляшко виступили досить критично (можливо для виборців), і «Воля народу».  Президент Петро Порошенко одразу відреагував. «Цей законопроект відкриває шлях до більш ефективній взаємодії з НАТО», — написав він у ФБ.

Це дуже важливий і системоутворюючий законопроект в сфері національної безпеки, про необхідність ухвалення якого говорилося досить давно, причому не тільки в Україні, а закордоном. Західні партнери неодноразово закликали українську владу прийняти нарешті цей закон, особливо враховуючи нові реалії наслідків російської агресії. Однак наскільки прийнятий в першому читанні законопроект відповідає закликам і викликам, які стоять перед країною?

По-перше, зазначимо, що вразі прийняття закону «Про національну безпеку» скасовується нині чинний закон «Про основи національної безпеки та оборони», і не тільки. «Проектом закону України передбачається певна кодифікація законодавства у сфері національної безпеки, зокрема, у цей закон пропонується інтегрувати положення Закону України «Про демократичний  цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та Закон України «Про організацію оборонного планування», — заявив перед голосуванням в парламенті секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр ТУРЧИНОВ.

«МИ ЦЕ ЗРОБИЛИ!..»

«Законопроект має стати ключовим інструментом реформування у сфері національної  безпеки, — наголосив секретар РНБО. — Такі реформи, що зміцнять сектор безпеки і оборони України, мають забезпечити збереження  української державності за умов сучасних загроз і, насамперед, агресії з боку Російської Федерації. Пропонований вам проект Закону про національну безпеку опрацьований у тісній взаємодії з експертами НАТО, Європейського Союзу і Сполучених Штатів. Його прийняття має стати значним кроком на шляху запровадження стандартів Північноатлантичного альянсу в Україні».

«Законопроект встановлює лише загальні образи системи забезпечення національної безпеки, — заявив Олександр Турчинов. — Швидкоплинність безпекової ситуації робить неможливим і недоцільним визначення на законодавчому рівні детального переліку загроз  національній безпеці. Саме тому цей законопроект передбачає, що такі загрози будуть визначені стратегією національної безпеки України, а також галузевими стратегіями, серед яких стратегія кібербезпеки, стратегія воєнної безпеки та інші. Натомість, закріплені саме фундаментальні національні інтереси України, в середині яких: забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності; інтеграція України в європейський, політичний, економічний, правовий простір; набуття членства в Євросоюзі та НАТО».

«УФ!.. ПОПЕРЕДУ ДРУГЕ ЧИТАННЯ»

Можливо через саме те, що, як сказав секретар РНБО, законопроект «носить рамковий характер», депутати витратили на його обговорення лише півгодини часу. Показово, бо коли, наприклад, вони знімають недоторканність зі своїх колег, яка поки ні для кого реальним терміном не закінчилась, то в парламенті за участю генпрокурора можна спостерігати тривале шоу.

Ще тиждень тому в газеті «День» вийшло інтерв’ю (№ 56-57 від 29 березня 2018 року) з головою Служби безпеки України у 2003—2005 рр. Ігорем СМЕШКОМ, в якому він звернув увагу на законопроект про нацбезпеку і сформулював конкретні застереження. Насамперед, Ігор Смешко зазначив, що «чинний закон є досить виваженим і збалансованим».

«Наскільки я ознайомився з тим, що пропонується, то це фактично збірник політичних гасел, які не розкривають суті, задекларованої в назві, і набагато погіршують можливість управління в сфері оборони й національної безпеки, аніж ті три закони, які планується скасувати, — зазначив в нашій розмові Ігор Смешко. — Крім того, є лист чотирьох послів — США, Великобританії, Франції та ЄС, які висловили подив з того приводу, що в цьому законопроекті не вирішуються базові питання, які група консультантів з боку наших партнерів з НАТО уже стільки років висловлювала, а саме: питання розподілу повноважень між сферою безпеки і сферою оборони; проблеми цивільного контролю — не просто як декларації, а з формуванням глибини, параметрів та суб’єктів та об’єктів цього контролю (хто контролюватиме, кого контролюватимуть, у який спосіб і які процедури цього контролю?). Просто сказати, що Верховна Рада здійснює контроль над Міністерством оборони чи над Службою безпеки, — це означає зробити політичне гасло і залишити стару ситуацію безконтрольності».

Громадський і парламентський контроль — заслуговує окремої уваги. Як працює такий контроль у вигляді громадських рад при тих чи інших державний структурах, ми вже бачили. Часто це фікція, або прикриття, за якими зберігаються старі методи і підходи. І навіть якщо серед членів громадських рад є люди з критичним мислення, то навряд чи до нього прислухаються.

Тим часом, Олександр Турчинов запевняє з трибуни парламенту, що «законопроект гарантує надійний, цивільний, демократичний контроль  над сектором безпеки та оборони України, зокрема, з боку Верховної Ради України та громадянського суспільства». «Повноваження щодо парламентського контролю Служби безпеки України. У законопроекті визначено в статті 6, де служба розглядається як один із правоохоронних органів із спеціальними повноваженнями. Водночас, Президент України наполягає на прямому включенні СБУ до частини другої статті 6 законопроекту вже в першому читанні», — заявив секретар РНБО.

«У листі чотирьох західних послів зазначено, що проект цього закону не встановлює парламентського контролю над СБУ, — наголосив Ігор Смешко у своєму інтерв’ю. — Я ставлю запитання: чому, якщо в законодавстві про СБУ уже і так, ще з 1992 року, є таке ж політичне гасло про парламентський контроль? Для його ж практичної реалізації досить розробити відповідні нормативно-правові акти від Адміністрації Президента, Верховної Ради, СБУ, які б встановлювали просто параметри, глибину цього контролю, а також визначали б його об’єктів і суб’єктів».

Ще один дуже важливий момент. «Чинний Закон України «Про основи національної безпеки та оборони» було ухвалено в ті часи, коли секретарем Ради національної безпеки та оборони був генерал Євген Марчук, а я був його першим заступником, а отже, брав безпосередню участь у підготовці закону. Так-от, мене дивує, що нас як експертів ніколи не запрошували, щоб дізнатися нашу точку зору з приводу нового законопроекту, — каже Ігор Смешко. — Взагалі те, що я побачив у проекті цього закону, у мене як професійного військового викликає величезний сум і тривогу. Особливо, коли наші політики займаються постійними спекуляціями».

Фактично інтерв’ю Ігоря Смешка було публічною консультацією для розробників законопроекту. І воно викликало великий резонанс серед читачів «Дня». Чесно кажучи, ми очікували реакції й від РНБО, але, напевно, через велику зайнятість Олександр Турчинов не знайшов часу, щоб врахувати думки громадськості. Може, хтось з апарату РНБО звернувся до Ігоря Смешка за консультацією? Про це ми запитали у Ігоря Петровича. «Реакція на інтерв’ю була — від експертів, читачів, але не від представників влади чи тих, хто працював над підготовкою законопроекту», — відповів Ігор Смешко.

А в чому причина? «Помилка наших західних партнерів, на нашу думку, полягає в тому, що з цією ідеєю (прийняття відповідного закону. — Авт.) вони підійшли до тих, на кого повинні бути направлені основні зміни, — заявив під час виступу в парламенті народний депутат Тарас ПАСТУХ. — Тому рік відбувався саботаж, а правильніше назвати імітація роботи по написанню цього законопроекту, вона полягала в безконечних нарадах та круглих столах. А в результаті, коли стало зрозуміло, що критика зростає із зовні і в середині країни, довелося щось написати і подати в стіни парламенту. Ми пропонували Раді національної безпеки та оборони, Адміністрації Президента свою допомогу, котра полягала в конкретних напрацюваннях. Проте вона не була потрібна і не була почута».

«Та це тільки перше читання, можна ж буде ще внести зміни і доопрацювати законопроект», — скажете ви. Власне, про це казали і народні депутати під час обговорення законопроекту. Все це так, але навіщо вносити тисячі правок після, якщо можна конструктивно підготувати такий стратегічний законопроект заздалегідь. І де гарантії, що після внесення відповідних поправок цей законопроект стане кращим?

 

Іван КАПСАМУН, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments