Гарантією справжньої демократичності майбутнього ладу в українській державі є, в першу чергу, широко народний характер українського руху, його безприкладна ідейність.
Роман Шухевич, український політичний і державний діяч, військовик

Про синьо-жовтий, що підкорив Москву

Співачка Джамала віддала на благодійний аукціон UFW свою сукню, в якій виконувала гімн України на боксерському поєдинку Кличка-Повєткіна

На Українському Тижні Моди презентували проект «JAMALA: образи та звуки» в зоні fashion space. Це — частинка модного світу української співачки, створена дизайнером Оленою Буреніною. У проекті представлено образи від дизайнерів Бічоли Тетрадзе, Галі Отенко, Івана Фролова, Назара Дідика та Валерії Ковальської. Чому образи, а не просто сукні? За кожним із них ховається своя історія. Про одне з найважливіших для неї fashion-творінь — сукню, яка відчула початок війни — Джамала розповіла «Дню».

— Мені ось UFW запропонував зробити проект «JAMALA: образи та звуки», і я віддала свою сукню, яка дуже дорога для мене. У ній я виконувала гімн України на боксерському поєдинку Кличка-Повєткіна. Мені здається, що тієї миті й почалася війна. Того дня, коли я співала гімн у самому серці Москви, на ринзі, — я так тремтіла. Такого хвилювання в житті у мене більше не було. Я цю сукню зарядила назавжди. Тоді ж я відчула манію величі з боку Росії, і якийсь постійний докір у бік України. Коли Володимир переміг, увесь зал почав фукати, що мені дуже сильно не сподобалося. Зараз це все триває. У що виллється — не знаю. Хотілося б, щоб ми все-таки знайшли якусь спільну мову. Неможливо витримати це постійне підбурювання людей політиками. Інформаційна війна зашкалює. Те, що показують по російському телебаченню, не можна не те що дивитися, а навіть краєм вуха слухати. Це заходить, наче вірус...

— Ви бачите символізм кольорів: ваша сукня — жовто-синя як український і кримськотатарський прапори?..

— Я навіть не розмежовую ці поняття — для мене це одне ціле — Крим та Україна. Я завжди кажу, що я — українка. Просто у мене тато — кримський татарин, а мама — вірменка (Сміється).

— У ваших кліпах часто можна побачити одяг українських дизайнерів. Хто ваші улюбленці?

— Їх так багато насправді ... навіть боюся когось не назвати. BURENINA, BOBKOVA, BEVZA, FROLOV, LITKOVSKAYA, PODOLYAN, Подкопаєва ... У мене 85% одягу — від українських дизайнерів. А скільки зараз з’явилося молодіжних колекцій! У них ще не ідеальні колекції, але вони вже мають право бути. Дуже цікаві й самобутні. Надсилають мені свої сукні з Одеси, Хмельницького ... Це дуже здорово.

— Півроку тому на цьому самому заході ви сказали «Дню», що вирішили підтримати Ukrainian Fashion Week, бо треба підтримувати українську культурну сферу. Що змінилося в українському світі моди за цей час?

— Однозначно, моя думка щодо UFW не змінилася. З’явилася нова історія — благодійність, яка може допомогти країні. Зараз криза, всі сконцентровані на собі, хочуть заощадити гроші. І при цьому багато хто каже — як так, іде війна, а тут — Ukrainian Fashion Week. Так ось, друзі. У нас є унікальна можливість. Не обов’язково їхати до зони АТО, працювати медсестрами, воювати зі зброєю в руках. Можна благодійністю допомогти звідси нужденним людям.

Молодці Ukrainian Fashion Week, що існують. Звичайно, видно, що зараз тут не ті бюджети, хочеться якось все облаштувати більш в європейському стилі. Якщо наш тиждень моди будуть підтримувати, зокрема і наші ЗМІ, і наші зірки, тоді він буде розвиватися. А якщо ні — то це тоді нікому не потрібно.

— Українські дизайнери можуть і готові змінити стиль і смаки українського суспільства?

— Вони вже серйозно їх змінюють. Вони роблять світшоти з вишиванками. Зловживати цим не потрібно, звичайно. Той, хто зробить делікатніше за всіх — переможе. Просто наляпати орнаментику — це не фокус. Фокус у тому, щоб це зробити витончено. Я завжди наводила приклад того, наскільки просто увійшов у наше життя британський та американський прапори. Ми давно вже носимо футболки з такою символікою, не через конкретний прапор конкретної країни, а тому, що стильно. Якщо те саме станеться з українським прапором, тоді ми переможемо. Ми не вірили 23 роки у свою країну, і ми за це отримали. Починайте із себе. І тоді ми зможемо побудувати систему, яка вимете з нашої країни увесь бруд.

Анна СВЕНТАХ, «День» Фото Олексія ІВАНОВА

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів