Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

У Києві горів кінотеатр "Жовтень" (фото, відео)

Під час сеансу фільму "Літні ночі" з програми "Молодості" Sunny Bunny невідомі підпалили зал Гегемон кінотеатру "Жовтень", - повідомив кореспондент "Дня" з місця події.

За словами МНС кінотеатр підпалили одразу в 4 місцях навмисно. Нападники кинули коктейлі Молотова і втекли. Перший дзвінок до пожежної частини від очевидців був о 21:48. 
 
"Під час перегляду фільму я почула шипіння. Подумали, що це спецефекти у фільмі. Коли з'явився дим і полум'я ми покинули приміщення. Очевидно, що підпал пов'язаний зі скандалом навколо кінотеатру. Підпалити зараз - це добрий привід дискредитувати ЛГБТ-спільноту і завершити почату справу", - говорить Вікторія, яка була свідком пожежі.

Ольга Куровець була у залі, коли там розпочалася пожежа. «Десь хвилин за 15-20 від початку показу щось тріснуло, і зразу почало диміти десь в останній третині зали «Гегемон». На той момент зала була наповнена глядачами на дві треті. Всі встали і почали виходити, – спочатку не ясно було чи це щось серйозне, чи якийсь дурний жарт. Але коли запалав вогонь, стало ясно, що проблема – серйозна. З першого поверху всі повиходили на вулицю, але на другому тривали покази. На першому почали якось невпевнено шукати вогнегасники (таке враження, що ніхто толком не знав, що робити в такій ситуації). Стало трошки моторошно, що тут вже пожежа, а на другому поверсі люди дивляться кіно і нічого не знають. Їх хтось із нашої зали побіг кликати. Кажуть, що спочатку люди не повірили, думали, що це хтось так жартує, не хотіли виходити. Хвилин за 10 приїхала пожежна. Виглядало так, що зараз все погасять, був просто дим.. А потім очевидно підпалили десь в іншому місці ще раз…», – говорить Ольга.

 «До «Жовтня» я ходив, коли ще був школярем – у 1970-х роках. Коли став вчителем, то вже приводив сюди своїх школярів. Минулого року ми підписували звернення на захист кінотеатру, коли приміщення намагалися забрати. За три дні тоді ми зібрали більше п’яти тисяч підписів... Для Подолу це страшна втрата. «Жовтень» – не тільки кінотеатр, це – символ Подолу, знакове явище, яке виховало багато поколінь людей. Ми багато років уже воюємо за цей кінотеатр. Минулого року ніби відбили, але все одно ситуація лишилася незрозумілою. Але навіщо тепер його знищувати?!, – розповідає вчитель Олександр, мешканець Подолу, який прийшов сюди, дізнавшись з новин про пожежу. – Будівлю кінотеатру було побудовано у 1930 році. Цей кінотеатр був єдиним осередком культури на Подолі. Цим підпалом хтось «звільняє» місце, щоб побудувати черговий хмарочос. Ви подивіться, скільки подолян сюди прибігло, коли дізналося про «Жовтень»! Не до кожного об’єкта прийде натовп о 12-й годині ночі».

До розмови долучається Катерина Василівна ,пенсіонерка, я багато років пропрацювала в «Жовтні» касиркою. «Про пожежу в кінотеатрі я дізналася з телебачення. Я працювала в «Жовтні» з 1980-х років – до того, як його не закрили на капітальний ремонт. З 1990 року і до 2004 я працювала тут старшою касиркою. Я не знаю, кому і навіщо знадобилося підпалювати кінотеатр. Мені боляче і сумно. «Жовтень»  – один з найстаріших кінотеатрів Києва. Для мене він багато означає», – сумно зітхає жінка. 

Згідно з повідомленням МНС, ліквідували пожежу двадцять два відділення на основній та спеціальній пожежно-рятувальній техніці. Внаслідок пожежі знищено дах площею 300 кв.м. Постраждалих немає. 

Директор "Жовтня" Людмила Горделадзе на своїй сторінці у Facebook підтримала версію, що ймовірно причиною пожежі був підпал.

"До речі, відповідь деяким скептикам версії "підпал". В Жовтні стара проводка не горіла. По проводці ми щорічно поводимо експертизу. І вогнегасники перезаряжені були. І дерев'яний дах просочений спецрідиною. Але горище тліє досі. Пожежні заливають його водою. Через 11 годин після загоряння. Щоб вже напевно...", - йдеться в повідомленні.

Активісти закликають киян 31 жовтня у п'ятницю прийти на акцію "Поверніть "Жовтень", що відбудеться на Хрещатику біля КМДА. 

«ЛОЯЛЬНІСТЬ ВЛАДИ ДО «ЖОВТНЯ» БУДЕ НАЙСИЛЬНІШИМ ЗАХИСТОМ»

Ігор ЛУЦЕНКО, голова комісії з питань культури і туризму Київської міської ради:

– Я впевнений, що це була штучна акція, а не якась природна чи технічна аварія. Ці люди (організатори підпалу – Ред.) за своєю психологією є досить далекими і просто не усвідомлюють небезпеки своїх дій для цього міста. З 2005 року, можливо, навіть раніше, йде боротьба за цей об’єкт. 

Зрозуміло, що ці люди, які витратили стільки зусиль, щоб отримати цю власність у своє розпорядження, зараз готові багато на що. Те, що сталося, може бути або актом помсти, або частиною нової стратегії: «давайте зруйнуємо, а потім знайдемо інвестора і зробимо там що треба!». Прізвища цих людей я не можу зараз називати. Можу сказати, що на мою думку, це – штучний підпал і він вигідний тим людям, які боролися за право «викинути» звідти кіно і отримати якусь комерцію.

Влада має представити чіткий план розвитку кінотеатру як культурного центру. Таким чином не буде жодних шансів у тих, хто хоче такими методами зробити з цього культурного об’єкту «некультурний».  Лояльність влади до «Жовтня» буде найсильнішим захистом. Має бути представлений чіткий бізнес-план з чітким етапуванням щодо відновлення і подальшого розвитку кінотеатру. Страховка – 6 мільйонів гривень, які ми маємо отримати, – непоганий задаток. Однак, на відновлення і розвиток кінотеатру потрібно витратити ще багато грошей.

«ПРОСТО ТАК ТАКІ ОБ’ЄКТИ, ЯК КІНОТЕАТР «ЖОВТЕНЬ», НЕ ГОРЯТЬ»

Ігор РОЗКЛАДАЙ,  юрист Інституту медіа права:

– Спостерігаючи за тим, яким чином в останні десятиліття в Києві знищуються культурні пам’ятки, то найбільша зацікавленість в їх зникненні – у тих, хто хоче продати або придбати цю ділянку для подальшої забудови. 

Підпал «Жовтня», на мою думку, не стосується ситуації з ЛГБТ, як про це говорилося. Ця версія виглядає ширмою і явний інтерес полягає в тому, що останніми роками Поділ почав дуже активно забудовуватися. Починаючи від готелю «Поділ Плаза», монстри-будинки з’являлися дуже швидко на Андріївській вулиці. Можна згадати й історію з Гостинним двором. Нещодавно я виявив, що старовинний будинок зник на вулиці Борисоглібській…

Просто так такі об’єкти, як кінотеатр «Жовтень», не горять. У Києві я знаю дуже багато об’єктів, які тихенько згорали, а потім їх перебудовували до непізнаваності. Технологія спалення – стара як світ. Її використовують, коли юридичним способом нічого не можуть зробити з будинком. На жаль, будівля кінотеатру не остання, яка може так само згоріти. На мій погляд, слід шукати тих, хто з представників будівельного бізнесу найбільше зацікавлений у цьому. 

Справа «Жовтня» – точкова справа, яка отримала великий резонанс. Насправді, це питання генплану, візії розвитку міста, оскільки історичний центр не може дублювати функцію ділового. Це – абсолютно  протилежні функції. Якщо «тулити» діловий центр в історичний, то відбуватиметься знищення старих пам’яток. Києву потрібна комплексна програма розвитку – не просто генплан, а бачення, як має виглядати місто, де має бути діловий центр, яким чином має розвиватися громадський транспорт, де мають бути термінали, паркінги тощо. Це – велика робота, яку в Києві ніхто не проводив. Якби Кличко почав це робити, то заробив би багато політичних дивідендів. 

Місто мало би показати, що хоче зберегти нашу історичну спадщину, а відповідно – прискорити оформлення нововиявлених пам’яток і вирішувати яким чином їх зберігати.

Підготував Ігор САМОКИШ, Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День»

Фото і відео Івана Любиш-Кірдея

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments