Перший-ліпший брехун і ошуканець може розвалити цілу державу, тоді як упорядкування речей навіть в одному домі неможливе без ласки Божої.
Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького

Україна в «Театрі Європи»

У Музеї гетьманства демонструють цінні гравюри XVII століття

Глядачі можуть побачити колекцію гравюр з європейських історичних хронік та альбомів, подарованих музею колекціонером із Німеччини Тіто Герре.

Основна частина виставки «Україна в очах європейців ХVІІ століття» являє експонати з німецькомовної друкованої хроніки Маттеуса Меріана Theatrum Europaeum («Театр Європи»), яка видавалася у Франкфурті-на-Майні в 1638—1738 роках. Засновником та видавцем 21-томного видання був відомий гравер і художник Маттеус Меріан. На сторінках висвітлювався перебіг військово-політичних подій у тогочасній Європі, зокрема на українських теренах, з 1618 до 1718 року. Відомості у хроніці концентрувалися навколо ключових фігур, насамперед гетьманів, іноді в ролі центральних осіб виступали козацькі полковники.

Сам по собі жанр історичної хроніки був у ті часи доволі поширеним явищем і користувався неабияким попитом серед пересічних мешканців західноєвропейських міст. У Західній Європі виходили такі періодичні видання, як французька газета Gazette de France, німецький журнал Europdischer Mercurius, голландське видання Mercure Hollandais тощо. Особливістю Меріана було те, що він робив ставку на доступність і зрозумілість інформації, поєднуючи в матеріалах оповіді про військово-політичні події з описами церемоній при дворах монархів та світських подій.

Так, на титульній сторінці дев’ятого тому (1660—1665 роки) у правому нижньому кутку є зображення козаків, закутих у кайдани. А на мапі литовських земель (Magni Ducatus Lithuaniae), розміщеній у цьому ж томі, позначено також українські землі, зокрема Волинь (Wolynia), Підляшшя (Podlashia), Поділля (Podolia), Полісся (Polesia), є навіть і сама назва — «Україна» («quae tum Ukraina ab aliis vocitatur»).

Щодо матеріалів хроніки та їхньої об’єктивності, то слід зауважити, що автори просто розміщували повідомлення, наявні в офіційних джерелах без попереднього критичного аналізу. Коментарів автори у більшості випадків не надавали, адже це могло призвести до появи ворогів, особливо внаслідок відкритих висловлювань щодо прихильності до деяких політичних та релігійних поглядів. Таким чином, представлені гравюри прекрасно ілюструють відображення настроїв європейців, які вирували на той час.

У новітні часи гравюри Меріана прикрашають музейні збірки, передруковуються в часописах і книжках. У Німеччині на честь гравера друкують часопис «Меріан», присвячений туризму. Тож Музей гетьманства долучився до світових музеїв, у яких представлені славетні гравюри.

З хроніки «Театр Європи» українцям показали гравюри історичних осіб: полковника Михайла Кричевського (копія з малюнка нідерландського художника Абрагама ван Вестерфельда), а також Михайла Корибута Вишневецького, Януша Радзивілла, Криштофа Радзивілла, Стефана Чарнецького. Особливе місце посідає зображення гетьмана Богдана Хмельницького. Це копія відомої гравюри Вільгельма Гондіуса, який проживав із 1641-го до 1654 року у Гданську й виконував замовлення різних видавців. Він працював як придворний гравер польських королів Владислава IV та Яна-Казимира. Гондіус створив багато портретів монархів, магнатів, воєвод і канцлерів. Зокрема, декілька майстерно вирізьблених, очевидно, за малюнком з натури, портретів гетьмана Богдана Хмельницького.

Крім того, в колекції є військові плани Полтави і Ставища, плани міст Кам’янця-Подільського та Мукачева і план битви під Нарвою, славно звільненої від облоги з повним розгромом московитського табору 20 листопада 1700 року. Після цієї поразки в Європі перестали сприймати московитів як серйозну силу, що значно погіршило їхнє військове та зовнішньополітичне становище.

Гравюри Маттеуса Меріана мали велике значення. Їх колекціонували, ретельно вивчали й демонстрували у вигляді джерел у підручниках і наукових матеріалах. Вони також слугували документальним матеріалом для істориків і реставраторів.

Після ліквідації видавництва праці Меріана все одно продовжують існувати, приносити практичну користь географам, історикам, топографам, а хроніка «Театр Європи» залишається цінною історіографічною пам’яткою для багатьох країн, зокрема України.

Виставка «Україна в очах європейців ХVІІ століття» триває в Музеї гетьманства у Києві до 28 серпня.

Владислава ШЕВЧЕНКО, Літня школа журналістики «Дня»-2018. Фоторепродукції Миколи Тимченка, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments