Коли людина має себе, свій хребет, свій центр, свою основу, свою гравітацію, сказати б, тоді все падає на свої місця — і людина схожа на Ейфелеву чи Останкінську башту, а не на гарбу сіна.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, представник культурного руху шістдесятників

Урбаністика з турецьким акцентом

Як чиновники, експерти та місцеві жителі разом робитимуть київську Русанівку комфортнішою

Минулого року Київ приєднався до світового руху «Партнерство за здорові міста / Partnership For Healthy Cities». Ця програма об’єднує міста з різних частин світу, які намагаються скоротити смертність своїх жителів через неінфекційні захворювання, зокрема через травми, отримані учасниками дорожнього руху.

Представники Київської міської держадміністрації, Центру організації дорожнього руху, фонду Bloomberg Philanthropies та Інституту світових ресурсів (WRI) зосередили увагу на потребах пішоходів і велосипедистів. Полем для експериментів обрали житловий масив Русанівка. Його будували як взірцеве місце для життя, проте і тут відчутні наслідки автомобілізації. Тож чиновники, урбаністи, місцеві мешканці та підприємці об’єдналися у проекті «Безпечний трафік Русанівки», щоб знайти рішення, актуальні й для інших районів столиці.

РУСАНІВЦІ ХОЧУТЬ, ЩОБ ТРОТУАРИ ТА ПІШОХІДНІ ЗОНИ БУЛИ ЗРОБЛЕНІ ЯКІСНО. АКЦЕНТУЮТЬ І НА БЕЗПЕЦІ: В ДЕЯКИХ МІСЦЯХ СЛІД ВСТАНОВИТИ ЛІХТАРІ ТА ДОРОЖНІ ЗНАКИ

НАЙБІЛЬШЕ ТУРБУЄ ПАРКУВАННЯ

Кураторка з розвитку велоінфраструктури департаменту транспорту КМДА Анна ДАНИЛЕНКО каже, що формат воркшопів був особливо корисний для чиновників, які працюють із будівництвом і реконструкцією вулиць.

«Одна група посадовців перевіряла район на доступність. Вони мали змогу відчути, що таке бути маломобільною людиною, наскільки зручною є вулиця для літніх людей, мам і тат із дитячими візками, людей з інвалідністю чи травмами — всім тим, що робить пересування містом нелегким квестом. Інша група їздила на велосипеді і тестувала зручність і безпеку вулиць і перехресть», — розповідає Анна.

Зазвичай проектанти звертають більше уваги на вулиці, магістралі, транспортні потоки. А для комфорту місцевих жителів не менш важливі міжквартальні та міжбудинкові проїзди та порядок у їхніх дворах. У «Безпечному трафіку Русанівки» ці два аспекти поєднали. Команда проекту провела розвідувальне інтернет-опитування та запросила мешканців масиву долучитися до збирання кількісних даних по району.

В анкетуванні взяли участь 169 осіб. Понад 90% з них живуть на Русанівці, причому 77% — понад десять років. Респонденти задоволені кількістю зон для пішоходів, але хочуть, щоб вони були більш безпечними, якісними та комфортними для тривалого перебування. 97% опитаних вказали, що їм бракує громадських туалетів, понад 80% акцентували на нестачі інфраструктури для людей з інвалідністю (тактильної плитки, зручних пандусів тощо). Також опитані зауважили, що вулицям району бракує чистоти та освітлення.

Одне з найболючіших питань — паркування. Так, 92% опитаних мешканців району повідомили, що їм заважають неправильно припарковані автомобілі. Команда проекту підрахувала, що на Русанівці паркується майже 4000 машин. Зокрема, 40% із них припарковано на проїзній частині, 30% — у дворах, і лише 11% використовують спеціально обладнані місця. Запарковані тротуари та смуги проїзної частини погіршують видимість, звужують простір для руху та створюють аварійні ситуації. Мешканці району відгороджують простір для пішоходів клумбами та стовпчиками, але такі точкові заходи проблему не вирішують.

ОДИН ІЗ ВАЖЛИВИХ ПУНКТІВ МАЙБУТНЬОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЗМІН — РАЦІОНАЛЬНО ОРГАНІЗОВАНА ВЕЛОІНФРАСТРУКТУРА

ПІШОХІДНІ ВУЛИЦІ ЗРОБИЛИ ЛЮДЕЙ ЩАСЛИВІШИМИ

Турецькі експерти з Інституту світових ресурсів (WRI) взялися допомагати учасникам проекту систематизувати зібрану інформацію та визначити необхідні для змін кроки. Транспортний інженер Джелал Толга Імамоглу та координаторка урбаністичних проектів Мерве Акі привезли до Києва досвід трансформацій історичного півострова (старого міста) Стамбула та району Кемералти в Ізмірі. Вони більші за Русанівку, але проблеми паркування, порушення правил дорожнього руху, доступного та якісного пішохідного простору для всіх спільні.

В обох турецьких районах експерти порахували кількість авто, велосипедистів і пішоходів, спостерігали за рівнем забруднення та безпекою дорожнього руху. У результаті орієнтовно 300 вулиць стамбульського центру стали пішохідними, а прибуток місцевого бізнесу зріс у півтора раза. Найважливіше — мешканці району стали відчувати себе щасливішими.

В Ізмірі представники WRI сфокусувалися на розвитку системи транспорту, пов’язаної з міським плануванням. Створювалися велосипедні смуги, проектувалися інтегровані транспортні вузли, система громадського велопрокату та публічні місця, доступні і привабливі для пішоходів.

У «русанівському» проекті турецькі експерти модерували процес, не втручаючись у суть рішень. Напрацьовані на воркшопах концепції перетворень працівники КМДА презентували місцевим жителям. Обговорення було емоційним, лунало багато критики. Дехто з місцевих пропонував правки до чиновницьких проектів, а інші взялися створювати власну концепцію змін.

«Безумовно, було багато відвертого негативу. Але саме люди з активною позицією дали нам надзвичайно багато підказок щодо того, що ми не помітили чи про що не знали. Ці напрацювання однозначно врахують у проекті капітального ремонту вулиці Ентузіастів, що запланований на наступний рік», — зазначає Анна Даниленко.

ПРИПАРКОВАНІ НА ПРОЇЖДЖІЙ ЧАСТИНІ АВТОМОБІЛІ ОБМЕЖУЮТЬ ВИДИМІСТЬ НА ДОРОЗІ ТА СТВОРЮЮТЬ АВАРІЙНІ СИТУАЦІЇ

За словами Анни, чиновники, містяни та урбаністи зійшлися на таких ключових моментах концепції: заборона вирубки дерев та нове озеленення, якісне водовідведення, зручні та безпечні тротуари, пішохідні зони і перехрестя, впорядкування паркування, створення умов для маломобільних груп, раціонально організована велоінфраструктура. Дійшли компромісу і щодо швидкісного режиму на головних районних магістралях: 50 км/год на Набережному шосе, 40 км/год на вулиці Ентузіастів, 30 км/год на бульварі Ігоря Шамо та 10 км/год у міжквартальних проїздах, особливо біля шкіл і дитсадків.

Основні рішення зафіксовані протоколом наради в департаменті транспорту КМДА та будуть реалізовані у подальшому. Незабаром, у серпні, усі учасники проекту знову разом прогуляються Русанівкою, щоб уточнити проектні деталі, а перші результати за планом з’являться наступного року.

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments