Як медогляд рятує життя
Всесвітній день боротьби проти раку проголосив Міжнародний союз проти раку (UICC), його основна мета – підвищення обізнаності про онкозахворювання й привернення уваги до запобігання, виявлення та лікування таких патологій.
Зранку 3 лютого до нас прийшли спеціалісти Київського міського клінічного онкологічного центру (КМКОЦ). Усі охочі – а таких серед співробітників «Дня» знайшлося кілька десятків – пройшли огляд і проконсультувалися у фахівців. Захід відбувся у рамках продовження соціального проекту «Крок до життя. Перевір себе». Цей масштабний проект із ранньої діагностики та профілактики онкологічних захворювань відбувся у столиці за ініціативи громадської організації «Київське Віче», міжфракційного депутатського об’єднання з питань профілактики та боротьби з неінфекційними захворюваннями, Національної академії медичних наук України та інших організацій.
НА ОБСТЕЖЕННЯ ТРЕБА ХОДИТИ РАЗ НА РІК
«У рамках подібних акцій ми обстежуємо різні групи населення, як в організаціях, так і людей, котрі звертаються до нас у районах Києва. Громадян оглядають наші фахівці: онкологи, ендокринологи, дерматологи та лікарі інших спеціальностей, – розповідає Олександр Клюсов, головний лікар Київського міського клінічного онкологічного центру. – Це дозволяє нам діагностувати рак на ранніх стадіях, виявити ранні форми візуальних локалізацій. Також такі заходи мають просвітницьку мету, щоб люди зверталися до лікарів якомога раніше. Взагалі це має бути сталою роботою».
Масові обстеження у Києві проходять чотири-п’ять разів на рік. Наприклад, у День боротьби з меланомою або у День боротьби з раком молочної залози. У середньому під час кожної такої події у місті оглядають до 5 тисяч мешканців.
Серед лікарів, які приїхали до нашої редакції, – Марина Цвіль, лікар-онколог диспансерного відділення КМКОЦ. Перед тим, як поспілкуватися з нею, проходжу обстеження. Усе займає до десяти хвилин, швидко й просто.
«Якщо казати про онкологію загалом, будь-яке онкозахворювання на ранній стадії у 95% можна вилікувати, – стверджує Марина. – Якщо ми кажемо про медогляд будь-якої людини – це її особистий інтерес. У лікаря в поліклініці є район, за який він відповідає. Там живе, наприклад, 500 тисяч людей. Лікар зацікавлений, щоб кожен прийшов на медогляд, але він не може кожного привести за руку. Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Якщо людина регулярно проходить медогляд, а це займає два дні на рік, максимум – три, це дозволяє своєчасно виявити хвороби. Тоді ми приходимо не коли вже «горить» і якщо щось знаходимо – воно маленьке, а не величезне».
Олександр Клюсов каже, що людина, яка почувається здоровою, має обстежуватись мінімум один раз на рік. Насамперед варто робити це у сімейного лікаря, який за потреби скерує пацієнта до більш вузьких спеціалістів.
«РАК – ЦЕ ДАНИНА ЦИВІЛІЗАЦІЇ»
За статистикою, яку наводять організатори проекту «Крок до життя. Перевір себе», з 1990 року захворюваність на рак у Києві зросла з 242,8 до 371,8 випадків на 100 тисяч населення. Тобто – на 38%, щорічний темп зростання становить 3,5%.
«Це відповідає дійсності, – каже Олександр Клюсов. – Але це загальносвітова тенденція, щодо цього існує термін «природне зростання онкологічних захворювань». Рак – це данина цивілізації. Причини виникнення онкології остаточно не з’ясовані, але стан довкілля, те, що ми їмо, як працюємо й відпочиваємо, має прямий стосунок до зростання рівня захворюваності не тільки раком, але ним, певно, передусім. Чим розвиненіша країна, тим вищий рівень захворюваності на рак. Але оскільки у розвинених країнах медицина працює краще й спрямована на ранню діагностику, там у 80-90% випадків онкологія діагностується на ранніх стадіях, що добре позначається на лікуванні».
Ріст виявлення онкозахворювань не можна трактувати однозначно, вважає Марина Цвіль. «Статистичний ріст захворюваності вказує на те, що патологія виявлена, а це не так і погано. Якщо захворюваність росте, значить, рівень виявлення людей з певними діагнозами більшає, вони не помирають від раку тихенько вдома, не приходять до медиків з запущеними хворобами, – пояснює онколог. – Тож, з одного боку, це погано, начебто більше людей захворює, з іншого – добре, це показує, що вони під спостереженням і лікуються. А ще є поняття запущеності. Якщо хворобу вдається виявити профілактично, якраз шляхом медоглядів, на ранній стадії, то показник смертності у підсумку знижується».
«МЕДИЧНА ГРАМОТНІСТЬ ЛЮДЕЙ ЗРОСТАЄ»
Хороша тенденція – молодь все більше цікавиться своїм здоров’ям, активніше ходить на обстеження. «Ситуація з культурою медогляду в Україні змінилась, – зазначає Марина Цвіль. – Наприклад, у День боротьби з раком молочної залози влаштовується акція з обстеження жінок. Якщо раніше приходили старші жінки, бо можна було безкоштовно зробити мамографію, то зараз приходять дівчата 18-20 років, просто так. От нічого не турбує, але якось руки-ноги не доходили, а тут є нагода обстежитися. І їх відсоток у загальному потоці за останні кілька років виріс. Це прогностично сприятливо вказує, що рівень культури й медичної грамотності людей зростає, вони усвідомлюють, що профілактика значно простіша й дешевша за лікування».
Цікаво, що на медичну грамотність людей впливає сучасний ритм життя. Марина Цвіль зауважує, що у великих містах він інтенсивний і просто не дозволяє хворіти. Тому людині простіше й, знов-таки, дешевше вчасно обстежуватись й тримати стан здоров’я під контролем, ніж раптом надовго випасти з графіку.
Позитив відзначає й Олександр Клюсов. Головлікар КМКОЦ каже, що щороку кількість людей, які обстежуються, збільшується. «У населення з’являється розуміння, що до лікаря треба приходити не тільки коли болить, що потрібні профілактичні огляди. Тоді вони є дієвішими, ми можемо діагностувати патологію, і не тільки онкологічну, на ранній стадії. А це дає хороший результат для лікування й подальшого життя пацієнта», – констатує Олександр Миколайович.
Щодо якості діагностики – на думку головлікаря КМКОЦ, в Україні підхід до цього змінюється. «Медицина – це насамперед високі технології, – продовжує Олександр Клюсов. – Сьогодні там, де держава приділяє увагу цьому питанню, де відбулось забезпечення медичним обладнанням, де є фахівці певного рівня підготовки, результати діагностики й лікування онкозахворювань можна порівнювати з показниками у розвинених країнах. Але загалом по Україні ситуація не дуже хороша. Насамперед через те, що діагностика часто відбувається не на ранній, а на 3-4 стадіях захворювання».
4447 ОГЛЯНУТИХ, 3427 ПРОЦЕДУР
Заходи під час проекту «Крок до життя. Перевір себе» проходили на базі десяти районних консультативно-діагностичних центрів столиці та Київського міського клінічного онкологічного центру. У вихідні дні, 19 та 26 листопада 2016 року, на базі консультативно-діагностичних центрів, 3 грудня минулого року – у Київському міському клінічному онкологічному центрі організували скринінгові обстеження людей на наявність онкопатологій. У проекті взяли участь понад 200 лікарів (онкологи, ендокринологи, акушери-гінекологи, хірурги, урологи, гастроентерологи тощо) та 200 медсестер.
Загальна кількість оглянутих під час проекту – 4447 осіб, виконано 3427 діагностичних процедур. Спеціалісти виявили 56 осіб з онкопатологіями і 402 – з патологічними змінами. Цих людей направили на додаткові обстеження та лікування.
А коли ви проходили медичний огляд?