З’єднати київський Майдан з Євросоюзом спробували сьогодні активісти з усієї України
«Живий ланцюг» мав простягнутися на 625 км за маршрутом Київ-Житомир-Рівне-Львів-Перемишль. За словами організаторів, метою акції, ідея якої виникла лише два дні тому, було спонукати український народ відчути себе єдиним цілим й консолідувати його навколо спільної мети. «День» також долучився до «живого ланцюга» й поцікавився сподіваннями і враженнями його учасників.
У ланцюгу було й багато старших людей. Наприклад, Любов Іванівна, якій вже за 70 років, прийшла сюди, аби висловити свій протест. На шапці має прикріплений перевернутий прапор, який, на її думку, символізує протест. Любов Іванівна протестує «проти бардаку в країні»: «Я прийшла сюди, бо знаю, що таке Європа. Я там була і бачила як там живуть люди, які в них можливості. Бачила, як там живуть пенсіонери. А я мушу працювати, бо моєї пенсії ні на що не вистачає. Діти політиків вже давно живуть в Європі, покупляли собі там хатинки… А ми бідуємо – і пенсіонери, і молодь, яка не має можливості нормально вчитися»
«Треба усувати президента, - впевнена Любов Іванівна, - як в Греції, де були «чорні генерали». Що зробили студенти? Домоглися його відставки. В мене за спиною 10 людей – це мої діти, внуки. Я від першого до сьогоднішнього дня відстояла на майдані. Я іду туди тому, що хочу, аби мої діти жили краще. Цих політиків треба викинути в Росію до Путіна та вибрати нового президента. Президент має працювати на людей, а не проти них. Ми повинні виборювати та творити самі своє майбутнє».
Богдан Ніщак прийшов на Живий ланцюг, бо вважає це символом єдності у складній ситуації, «в яку ми попали з нашою владою та суспільством». «Це жест і наше тверде переконання, що ми – європейський народ, - каже Богдан. - Паралель – подія 23-річної давнини – ланцюг в честь акту злуки ЗУНР та УНР. Ми – ланки одного ланцюга. Ми з Європою єдині».
Богдан БАЛЬБУЗА, студент, активіст громадської організації «Національний Альянс», м. Луцьк:
– Ми приїхали до Києва ще тиждень тому. Спершу я брав участь в організації акцій у Луцьку – у певні дні вони нараховували до 6-7 тисяч людей. Але врешті вирішив долучитись до чогось масштабнішого, щоб відчути себе причетним до подій, які, переконаний, вплинуть на долю нашої держави. Увесь тиждень ми з друзям днювали і ночували на Майдані. Сьогоднішні новини з Вільнюса мене не здивували, але все ж я залишаюсь оптимістом. Якщо після Майдану 2004 року у людей було розчарування через одну людину – президента Ющенка, то сьогодні такої зневіри немає. Переконаний, в разі потреби народ знову вийде на вулиці. Сьогодні багато дискусій точиться довкола участі у протестах політичних партій. Я належу до тих, хто вважає, що без політики ми не зможемо змінити ситуацію. Танці і співи – це добре (вони допомагають зігріватись у ці холодні ночі), але я не думаю, що самі лише громадські активісти зможуть вплинути на позицію президента і провладної партії. На жаль, єдності в опозиції сьогодні немає – якщо б вони змогли подолати всі протиріччя, більшість людей пішли б за ними.
Любов ДРОЗДОВА, с. Білогородка Київської області:
– Ми хотіли приєднатися до «ланцюга» на житомирській трасі, але там нікого не зустріли, й тому вирішили приїхати сюди. Вийшли заради свого майбутнього. Я вважаю нашого президента зрадником, ганьбою для нації, оскільки він за гроші продав нас Росії і перекреслив перспективи членства України у Європейському Союзі. Чесно кажучи, не думаю, що ця акція якось вплине на його позицію – йому байдуже до всього. Змінити щось може лише диво, але я все ж не полишаю надії і вважаю своїм обов’язком висловити сьогодні власну громадянську позицію. Минулої неділі ми всією родиною ходили на Євромайдан, а мій чоловік брав участь в акціях у Києві впродовж усього тижня. На жаль, опозиція сьогодні не знає, як діяти, але мене порадувала активність українців й зокрема студентства. Сподіваюсь, що ці акції позитивно вплинуть на імідж України у світі, а європейці принаймні дізнаються про нашу позицію.
Олександр КРАВЦОВ, приватний підприємець, м. Київ:
– Переконаний, що у ці дні, можливо, впродовж наступного місяця, вирішуватиметься доля країни, напрямок, у якому ми будемо рухатись ще багато років. І це може бути або цивілізований світ, або ж «тайга». Я прийшов сюди разом з друзями. Сьогодні ввечері ми організовуємо автопробіг – збираємось на Майдані в 19 годині біля квіткового годинника. Вчора відбулася аналогічна акція – у ній взяло участь близько 50 автомобілів. Приємно вразила реакція киян – зворотній зв’язок є (нас підтримали навіть «даїшники»)! Всі учасники повернулись сповнені натхнення. Сподіваюсь, що сьогодні до нас долучиться ще більше людей з повними баками бензину і серцями, сповненими радістю і вірою. Найголовніше, що Європа була готова підписати Асоціацію – не хотів лише Янукович. Переконаний, що ми зможемо примусити його зробити це. Європейці бачать наші настрої, вони розуміють, що ми – не «сонна» маса. Воля українського народу сьогодні – жити у цивілізованому суспільстві. Виходити на вулицю й не лише заради мирних зібрань – це європейська традиція й ми готові до неї долучитись.
"Живий євроланцюг" у Львові завершився виконанням гімну (оновлено)
Рівне: до семи тисяч учасників "живого ланцюга"