Єдине виправдання існування військової промисловості – це безпека народу
Альфред Нобель, шведський хімік, винахідник динаміту, засновник Нобелівських премій

Ганна Улюра

Статті автора

10/17/2017 - 18:11
Одна моя приятелька, якщо в книжці їй стрічається якийсь смаколик, тут же його готує. Пробує книжку на смак. Але тільки солодощі. Найвідоміша «літературна» страва від 1910-х – напевно, печиво Мадлен, мадленка. Два яйця, півсклянки цукру, склянка борошна, три ложки масла і сім...
10/13/2017 - 15:27
Це сталося! Я знайшла винуватця всіх наших бід і принципової нездатності людини бути щасливою! Одного дня ми навчилися читати – і відтоді понеслося.Ви усвідомлюєте, що у всіх спільнотах, які надбали собі писемність (а це і на сьогодні ще не всі, які існують, – щасливці), читання завжди...
10/02/2017 - 10:43
Грудень 1928 року. Триває Всесоюзна нарада жінок Сходу. Надія Крупська проголошує доповідь «Шляхи розкріпачення жінок Сходу». Вона говорить, що рівноправ’я жінок є особливою формою радянської демократії. Але головна теза інша: недостатньо докладається зусиль, щоб повідомити самій...
09/22/2017 - 18:04
Є у мене добрий друг. Як годиться між добрими друзями, ми весь час сперечаємося. Одна з тем, до котрої повертаємося: чи варто перекладати українською з мов, які знають більшість наших читачів? Коротше: хто читає перекладену з російської літературу? Жоден із нас переконливих відповідей на це питання...
08/30/2017 - 11:23
Один мудрий-мудрий письменник звернув увагу свого читача на те, які саме в нашій реальності питання прозвучали першими. Їх два (Бог – Адаму, нагадаю): «Де ти?» і «Хто сказав тобі, що ти нагий?». Далі автора зацікавило виключно перше питання, а мені так здається: вони...
08/15/2017 - 19:00
У Львові є популярна ресторація – я теж її люблю. Тут в меню є салат з непретензійною назвою типу «Легкий», заради якого я ту локацію вшановую. А тепер перерахую (легко!) те, що можу притьмом впізнати в його складі: укропна заправка, часникові сухарики, волоські горіхи, сушений...
08/11/2017 - 14:24
Ця перекладена автобіографічна книжка з’явилася українською ще в квітні – і повна тиша натомість. Прімо Леві «Чи це людина» (ВСЛ; переклад Мар’яни Прокопович) – одне з найчесніших свідчень про Голокост, неймовірно відтак страшне. Оригінал побачив світ 1947-го,...
07/26/2017 - 08:53
Вокзал – це місце, де справджуються очікування. Тільки тут. Поїзд може спізнитися, затриматися, але все одно колись приїде. Якось так. Це фрагмент одного грузинського оповідання, з пам’яті переказую. Показово воно зветься при цьому – «Смерть на вокзалі». Якщо якісь...
07/12/2017 - 19:45
Цього року на літературному фестивалі «Місяць авторських читань у Львові» запрошений гість – Грузія. Щовечора протягом липня різні-різні грузинські автори читають фрагменти своїх творів, розказують про себе і про актуальну грузинську літературу. Серед них – Гіорґі Кекелідзе...
07/10/2017 - 12:18
Літо на екваторі. Два рази на рік є нагальна потреба читати правильні книжки. Коли от-от і закінчиться зима (і кінчаються психологічні ресурси, що ведуть до «от і перезимували»). Але про зимові книжки тоді поговоримо. І просто зараз, в середині літа. А літня одна така є під рукою уже у...

Сторінки