Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Про Україну через призму Болгарії

Як представляли книжкову новинку «Сестра моя, Софія...» команда "Дня" та автори видання на Львівському Форумі видавців - у спеціальному відеорепортажі

Представлення нової книжки «Дня» «Сестра моя, Софія...» стало однією з найбільш яскравих подій цьогорічного Львівського Форуму. Десятки фото- та телекамер, багато гостей стояли просто в проходах під час презентації 16 вересня цього року новинки з Бібліотеки «Дня».

«Презентація книжок газети «День» на Форумі видавців вже стала хорошою щорічною традицією, — розпочала зустріч постійний автор «Дня» і викладач Львівського національного університету ім. І. Франка Юліана Лавриш. — Сьогодні перед вами зовсім нова книга «Сестра моя, Софія...», яка буде вести нас історичними та духовними магістралями між Україною та Болгарією. Цей рік — ювілейний для газети. 11 вересня редакція відсвяткувала 20 років із виходу першого номеру. 2016-й — рік читачів газети «День». Проект, який ми сьогодні представляємо, утворює смисловий ланцюжок із багатьма іншими проектами. Якщо минулого року в цій залі ми обговорювали відносини між Україною та Візантією, то сьогодні — між Україною та Болгарією. Для мене особисто, як одного з авторів, цей проект відкрив дуже багато нових горизонтів»

«Переконана, що читачі «Дня» — це золотий запас країни, люди, які мислять широкими горизонтами й здатні читати інтелектуальні тексти, — зазначила головний редактор «Дня» й автор ідеї видання Лариса Івшина. — Не лише читати, а й робити практичні кроки — підтримувати газету в її починаннях. Коли мене питають, як вам це вдається, я відповідаю — завдяки тому, що в Україні є, можливо, ще не цілком відрефлексована, не «підсвічена» свідома частина суспільства. Цей народ безумовно заслуговує кращого управління і кращого життя. Хочу подякувати всім, хто протягом 20 років читав і передплачував, поширював знання про газету. Хочу також подякувати людям, які надрукували наше видання — компанії «Адеф». Книга «Сестра моя, Софія...» — це особливий інтелектуальний продукт. Мені здається, що такої книги у нас іще не було. Цією книгою ми прагнули підкреслити потребу іншого стандарту дискусії. Переконана, що журналісти повинні говорити про те, чим живе країна, чим вона має жити, як вона повинна мислити себе в категоріях тисячолітньої цивілізації. Насправді, наша книга розповідає про Україну через призму Болгарії. Хочу подякувати упорядникам і авторам цього проекту. Серед авторів видання — дуже багато імен, якими пишається українська наука й я дуже хочу, щоб вони також стали надбанням української журналістики. «Сестра моя, Софія...» — це книга про те, чому Святослав Хоробрий хотів перенести столицю з Києва на Дунай, про взаємні впливи українців та болгар. Драгоманов, який свого часу створив у Болгарії цілу наукову школу, так підготував місцеву інтелектуальну публіку, що саме Болгарія першою визнала УНР. Народ, який сам навчився впродовж століть зберігати пам’ять про свою державність, високо цінував поривання України стати державою. Чи знають про це широкі кола українців? На жаль, ні. Саме зять Драгоманова став першим послом Болгарії при уряді УНР. Таких надзвичайно цікавих історичних фактів у цій книзі ще дуже багато. Водночас вона має дуже серйозний суспільно-політичний вимір. Хочу також звернути вашу увагу на наш фірмовий браслет, який є супроводом до книги. Ювелірний Дім ZARINA спільно з нашою художницею Анною Гаврилюк допомогли реалізувати цей задум. На браслеті ви можете побачити маленьку срібну монетку, на якій зображена перша літера глаголиці — алфавіту, який ми отримали за посередництва Болгарії. Починаємо з «азів»! Це — також про книгу «Сестра моя, Софія...».

Придбати книгу можна в кращих книгарнях вашого міста. А також з доставкою в інтернет магазині «Дня».

comments powered by HyperComments