Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

Євген Грицяк: Я пообіцяв, що до розстрілу не доведу (відео)

«…Ідучи з роботи, я (який уже раз!) обмірковував свою позицію. Як на мене, ідея всегулагівського страйку була утопічною насамперед через нашу непробивну ізоляцію… До того ж нам ще належало подолати такі наші суб’єктивні перепони, як всепроникний страх, що ним не без підстав були пройняті всі в’язні, пошесну інертність та нескінченні внутрішні чвари. Усі ці перешкоди були такі важкі і прикрі, що в нас не вистачало ні сил, ані хисту, щоб їх подолати хоча б в якомусь одному місці. Сколихнути й стрепенути нас міг лише відповідний зовнішній поштовх – інцидент, який зачепив би за живе кожного», – пише на початку своєї книги «Короткий запис спогадів» Євген Грицяк, лідер Норильського повстання 1953 року.

Євген Сверстюк у своїй передмові до цієї книги назвав її «повістю про неможливе». Повстання у системі радянських таборів у середині ХХ століття, коли, будучи серед переможців нацизму, СРСР поширив свій вплив на половину Європи, справді видавалося чимось неможливим. А тим паче протест, осердям і рушійною силою якого були людська гідність і права.

А в ХХІ столітті трапилася інша неможлива історія: у протистоянні з системою десятки людей йшли під кулі з дерев’яними щитами в руках. Вони також намагалися зберегти країну, де слова «людська гідність» не були б порожнім звуком.

Ці події розділяє в часі 60 з лишком років. Але коли читаєш слова Євгена Грицяка – про непробивну ізоляцію, всепроникний страх, внутрішні чвари, інцидент, який зачепив би кожного, – то видається, що їхнім автором міг би бути й один із тих, хто рік тому взяв до рук тоненький щит.

Тому другу частину відео ми присвятили спогадам Євгена Степановича про повстання й табірне життя. Це не послідовна за хронологією оповідь, а окремі деталі, фрагменти, образи, в яких розкриваються цінні факти й думки.

Вигляд на п’яту зону Мінлагу – «Інтауґоль», 1955 рік (Фото з архіву Центру досліджень визвольного руху)

Ми повертаємося до історії Норильського повстання через рік після розстрілів мирних протестувальників на Майдані, зокрема, й тому, що Євгенові Грицяку вдалося домогтися поступу без крові. А це цінний урок… вже з іншого виміру історичної спадковості.

Дивіться першу частину відео за посиланням: Євген Грицяк: Цієї війни було не уникнути (відео)

Відео: Вікторія Скуба, Ярослав Мізерний, Тетяна Столярова; Артем Жуков, "День"
 
Читайте також:

Євген Грицяк про повстання в Норильську

Євген Грицяк. Історія Норильського повстання

Євген ГРИЦЯК: «Доля Європи зараз вирішується в Україні»

Євген ГРИЦЯК: «Суспільство ще не готове підтримати якісну альтернативу»

Євген ГРИЦЯК: «Я всіх політиків міряю за лекалами Ганді»

Євген ГРИЦЯК: «Найбільше я реалізувався як повстанець, цілитель та йог...»

Євген ГРИЦЯК про здоров’я нації — фізичне й духовне

 

comments powered by HyperComments