Де зимувати переселенцям?
Міжвідомчий штаб готується переселити людей у приміщення з опаленням. А волонтери радять надавати пільги українцям, які приймають втікачів зі сходу у своїх помешканняхМенш, ніж за тиждень обласні держадміністрації мають представити звіт — як у їхніх регіонах опікуються переселенцями і де люди будуть жити узимку. Таке доручення дав віце-прем’єр Володимир Гройсман. Адже чимало утікачів зі сходу мешкають у санаторіях та базах відпочинку, що розраховані лише на літній період, або ж у гуртожитках, куди з вересня повернуться студенти. Також віце-прем’єр дав завдання простежити, як дотримують у регіонах прав переселенців — чи всіх реєструють, чи немає проблем із доступом до освітніх та медичних послуг тощо. Але на першому місці зараз питання даху над головою.
«Місцеві адміністрації повинні вже зараз визначити, хто з цих людей мешкає в житлі без можливості опалювати його взимку та забезпечити їх переміщення у помешкання, обладнані опалювальними приладами. Облдержадміністрації мають вивчити питання можливості оренди недорогого, але пристосованого для проживання взимку житла в населених пунктах регіонів», — заявив Гройсман під час останнього засідання Міжвідомчого штабу.
Нині кількість переселенців зі сходу та Криму перевищила 105 тисяч. За даними Міжвідомчого координаційного штабу з питань соціального забезпечення внутрішньопереміщених осіб, 20 тисяч переселенців нині мешкають саме в тих приміщеннях, які для зимування непридатні. У штабі вже знайшли чотири тисячі об’єктів, у яких можливо розмістити близько 35 тисяч людей. Навіть ще й резерв є на понад 10 тисяч місць. А ще у Міжвідомчому штабі розмірковують і над гуманітарною підтримкою переселенців до настання зими, зокрема, визначають потреби у теплих речах та засобах опалення. А також планують будувати житло з легких будівельних конструкцій, як це було свого часу у Грузії.
Коли ж почнеться друге переселення утікачів і за яким планом це буде, у штабі ще не знають. «Зараз складається план, знаходяться і перевіряються резерви. Найближчими днями відбудеться чергове засідання, де цю інформацію озвучать. Це питання у нас на такому контролі, що далі нікуди, тому я з оптимізмом дивлюся на його вирішення, думаю, що проблем із житлом для переселенців не буде», — запевнила «День» прес-секретар Державної служби з надзвичайних ситуацій Наталія Бистра (на базі служби працює Міжвідомчий штаб).
Проте, хоч як переконують державні служби, що все тримають під контролем, левову частку питань переселенців і досі вирішують волонтерські об’єднання. Проблему житла — у тому числі. Бо за даними волонтерів, значна частина осіб, що переїжджають зі сходу, змушені шукати помешкання самостійно.
«За даними штабу, в Києві живе 14 тисяч переселенців, у місцях компактного проживання мешкає менше тисячі осіб, якщо точно — то 757 людей, це з урахуванням тих, хто оселився у київських готелях. Але проблема в іншому, 95% офіційно зареєстрованих осіб і плюс ще така ж сама кількість тих, хто не зареєстрований, а для Київщини це 29 тисяч людей, не мають жодного притулку від держави і будуть шукати його самостійно. І всі ці заяви виглядають дуже смішно, якщо порівняти кількість переселенців, які самостійно забезпечують себе, із тією кількістю, що живуть десь у санаторіях», — каже координаторка «Схід SOS» Олександра Дворецька.
Тому волонтерка радить державним службам ретельніше перевірити власні резерви, каже, що міністерства мають у своєму розпорядженні чимало готелів, чому б не віддати їх переселенцям, а не продовжувати заробляти на них гроші. «Я на місці держави була б більш людяною, бо для переселенців чомусь використовуються найгірші місця, непридатні для проживання, а лише для кількаденного перебування. Державним службам треба поставити себе на місце цих людей і уявити, яким чином буде побудована інфраструктура тих місць, куди їх переселять на зиму. Адже людям треба і на роботу добиратись, і дітей водити до шкіл та садочків, вони ж не будуть записуватися щомісяця до нових навчальних закладів», — додає Олександра.
Ще волонтери радять надавати пільги для тих українців, які приймають переселенців у своїх помешканнях, наприклад, на сплату комунальних послуг. А державним службам показати чітку позицію, що звільнені міста будуть відновлені якнайшвидше і якась частина людей зможе повернутися на зимівлю до власних домівок.