Парк розбрату

Уже понад півроку в Запоріжжі триває протистояння між забудовником ТОВ «Ленд Девелопмент», який намагається побудувати на місці парку Яланського ТРЦ, та активістами, які перешкоджають вирубці дерев, сподіваючись зберегти парк. ТОВ «Ленд Девелопмент» входить у групу компаній, які належать ініціаторові цього проекту, депутату міської ради, бізнесмену Володимиру Кальцеву. Ця ситуація фактично розділила мешканців Запоріжжя на два табори.

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Ситуація виникла орієнтовно 12 років тому, коли «Ленд Девелопмент» отримала від міської ради дозвіл на передачу 3,7 гектара землі, щоб збудувати там великий підземний торговельно-розважальний центр. Наступне велике зрушення сталося 2008 року, коли вони отримали парк Яланського від міської ради в оренду на 49 років для тих же цілей, але вже без згадки саме про підземний ТРЦ. Тоді парк перетворився із рекреаційної зони на місце для потенційної забудови. Але через різні обставини, такі як криза 2008 року, судові процеси 2012 року, початок війни, проект так і не було реалізовано.

Усе змінилось у грудні 2017 року, коли Володимир Кальцев представив свій проект «Сучасний центр міста». До нього входить великий ТРЦ на місці парку Яланського, загальна площа якого 102 тис. квадратних метрів (разом із паркінгом, торговельною площею). Крім того, Кальцев просить у міста в оренду сусідню ділянку в 11 гектарів — парк Пушкіна, для того, щоб провести його масштабну реконструкцію (велика кількість насаджень, розважальні зони тощо). Ціна проекту — 1,4 мільярда гривень. Планується збудувати його за три роки.

Знайшлось багато супротивників ТРЦ (переважно активісти, наразі найбільш діяльні — Ігор Лукашенко та Павло Панасенко, представники ГО «Еко-Центр»). Передусім вони наполягають, що для Запоріжжя важливе кожне дерево і вирубувати їх не можна. Крім того, сам ТРЦ можна побудувати в іншій частині Запоріжжя. Також свою роль відіграє і репутація Кальцева в місті, яка є неоднозначною. Як свого часу повідомляв у своєму матеріалі сайт Zanoza (http://zanoza-news.com/?p=116136): «Він працював в облдержадміністрації, керував виборчою кампанією «Партії регіонів», чотири рази балотувався в мери. 2006 року він був фігурантом подій, пов’язаних з убивством директора його компанії Володимира Разгуляєва. 2011 року Кальцев просив у міста 200 га для будівництва гольф-клуба. 2014 року Кальцев заявив, що назавжди йде з політики. А 2015-го став депутатом міськради, де очолив фракцію «Наш Край».

Тож протистояння триває вже півроку.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ

29 січня на міському сайті електронних петицій з’явилась петиція від мешканки міста Тетяни Лавріц проти побудови ТРЦ. Також одна з вимог у ній — провести розслідування, яким чином муніципальна земля потрапила у приватне володіння без конкурсу. Зі свого боку, 15 лютого екс-мер Запоріжжя Олександр Головко створив на раніше згаданому сайті петицію «за» ТРЦ. Петиція «за» набрала 1044 голосів, «проти» — 799, чого вистачило для того, щоб їх розглянула влада. Наприкінці березня петицію «за» підтримали депутати, а петицію «проти» — відхилили. Кальцев зробив заяву, що вона мала лише приватний, а не суспільний інтерес. Уже 6 квітня на сайті виконкому з’явилась новина, що для побудови ТРЦ збираються видалити 566 дерев і 24 тисяч квадратних метрів газону, а також пересадити 1810 кущів, мерія дала на це дозвіл. Того ж дня міський голова Володимир Буряк оформив собі відпустку за власний рахунок.

16 квітня зранку робітники намагалися встановити паркан довкола парку й розпочати роботи. Туди приїхали активісти і стали їм перешкоджати. Цього ж дня вони розгорнули наметове містечко в парку і звернулися до суду, де отримали рішення, що забороняло вирубку. Місто вирішило оскаржити його. 23 квітня суд вирішив пригальмувати будівництво до 10 травня.

6 травня в приміщенні кінотеатру ім. О. Довженка відбулися громадські слухання, які активісти намагалися провести вже давно. Вони закінчилися «хаосом», як його назвали в місті. Представники «Еко-центру» не давали представниками виконкому говорити і навпаки. Люди перекрикували одне одного. Підрахувати кількість голосів виявилось неможливим — заявили в мерії і додали, що подібних зібрань більше не буде. 25 травня суд виніс рішення дозволити вирубку дерев. Активісти назвали його протизаконним і подали апеляцію. Після 46 днів існування наметового містечка 2 червня мітингувальники згорнули його і сказали, що суд почав розглядати її. Вони вважали, що це перемога, що існування містечка зробило свою справу. Проте вже 5 червня розпочалися будівельні роботи. Робітники, які не назвали, кого представляють, прийшли з буром і почали брати пробу ґрунту. Активісти й місцеві мешканці викликали поліцію і почали протистояти їм. Наступного дня знов були спроби почати роботи, і трапилось те саме, але в більших масштабах. Поліція слідкувала за тим, щоб не було масових заворушень. Сьогодні роботи потроху, але починають проводитися.

ХТО ПЕРЕМОЖЕ?

Перед цим запитаємо: «Чим так важливий саме цей парк?»

«У місті є висновок, що не вистачає зелених насаджень загального користування. А тут збираються знищити ще одне. Оскільки не було інвентаризації цих дерев, сказати напевне, що вони там старі чи молоді — ніхто не може, немає досліджень, і їх не проводять. Коли був круглий стіл, я пропонувала забудовникам, зрозумівши з їхніх слів, що вони проводили обстеження цих дерев і зробили висновки, що вони старі, — опублікувати ці дослідження. Але нічого немає. Суто логічно: якщо не вистачає зелених насаджень, то це не дуже гарно позначиться на Запоріжжі. Тим паче, в місті перевищення по ГДК (гранично допустимій кількості шкідливих речовин. — Авт.), а дерева є природними фільтрами», — розповіла «Дню» еколог, голова запорізької філії Всеукраїнської екологічної ліги Ірина ПІРОГОВА.

На перший погляд ситуація зайшла у глухий кут. Як заявили у прес-центрі забудовника, вони мають усі необхідні документи і дозволи. Голова Запорізького центру розслідувань Сергій СИДОРОВ, який веде тему, коментує «Дню»: «У довгостроковій перспективі в орендаря є право на забудову. Активісти наймовірніше програють апеляцію на рішення виконкому про видалення дерев, і в забудовника будуть усі шляхи відкриті. Так, активісти можуть подати ще один позов або навіть два, але це просто затягне процес на кілька місяців або на півроку. Громадськість не може «відсудити» сквер назад. Для його повернення необхідна більшість міської ради, яка, умовно кажучи, перегляне Генплан, «згадає», що у нас за нормативами дефіцит зелених насаджень на душу населення, і поверне зазначеним ділянкам колишнє цільове призначення — рекреацію, а не громадську забудову, як зараз. Але в цьому разі доведеться також компенсувати орендарю орендну плату, яку він вносив усі ці роки, і судитися з ним за суму недоотриманого прибутку».