Про науку без гендерних стереотипів

Цього тижня, 11 лютого, в світі відзначили День жінок і дівчат у науці. За даними ЮНЕСКО, з кожним роком кількість жінок у науці збільшується: 20 років тому світовий показник становив 20%, а сьогодні — близько 50%. В Україні коефіцієнт жінок, які займаються наукою, становить 45%. Це 12-те місце в рейтингу, до якого увійшла 41 країна. Також у нас зростає кількість дівчат, які цікавляться наукою: за даними Малої академії наук України, щорічно в конкурсах МАН кількість дівчат-учасниць зростає на 5—10% відсотків. Як полюбити математику і будувати кар’єру ученого в Україні, «День» поцікавився в кандидата фізико-математичних наук, старшої наукової співробітниці Інституту математики НАН України Олени ВАНЄЄВОЇ.

«В АКАДЕМІЧНІЙ СФЕРІ ПЕРШ ЗА ВСЕ ЦІНУЄТЬСЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ»

— Пані Олено, чому, на вашу думку, в світі відзначають День жінок у науці? Чи є для цього якісь причини — гендерні, соціальні, можливо, якісь стереотипи?

— Багато століть у світі існував стереотип про інтелектуальну неспроможність жінки. Ті, хто підтримує цю думку, забувають про нерівні умови в здобутті освіти, які ще на початку минулого століття панували в світі. Так, видатна математик пані Еммі Нетер (1882—1935), була однією з двох дівчат-студенток, що навчались у Ерлангенському університеті серед 986 студентів. Вони мали право відвідувати лекції без права складати іспити і лише за особистою письмовою згодою кожного викладача, курси яких вони хотіли послухати. Тільки через кілька років обмеження на навчання дівчат в університетах були зняті. Але, незважаючи на нерівні умови, видатні жінки дослідниці були і вносили свій вклад у розвиток науки. День жінок і дівчат у науці створено для того, щоб згадувати ці імена, які можуть надихнути нинішнє покоління на науковий поступ, а також, щоб відзначити досягнення сучасних дослідниць. 

— Чи можете сказати, що в Україні побутують певні стереотипи про жінок-учених?

— На жаль, досі є люди, які жартують, що жінка-учений — це як морська свинка: і не свинка, і не морська. Але, на щастя, таких жартівників стає все менше. У своїй науковій діяльності я ніколи не відчувала дискримінації. Нині в Інституті математики третина працівників жінки, й цей відсоток і з роками збільшується. В академічній сфері перш за все цінується професіоналізм, отже, якщо працювати на високому науковому рівні, то питання гендеру не виникає.

«І ТЕОРЕТИКАМ, І ЕКСПЕРИМЕНТАТОРАМ ДЛЯ РОБОТИ В УКРАЇНІ ПОТРІБЕН НЕВИЧЕРПНИЙ ЕНТУЗІАЗМ»

— Будь ласка, розкажіть більше про вашу наукову діяльність: чим саме займаєтеся, чого прагнете досягти?

— Ще Галілео Галілей казав, що «книга природи написана мовою математики», а «той, хто хоче вирішувати питання природничих наук без допомоги математики, ставить нездійсненне завдання». Дійсно, багато фізичних і біологічних процесів реального світу можна моделювати з допомогою диференціальних рівнянь. При цьому наявність нетривіальних симетрійних властивостей є однією з особливостей, які вирізняють рівняння, що описують реальний світ, з усієї множини диференціальних рівнянь.

Моя діяльність якраз і полягає в тому, щоб класифікувати диференціальні рівняння за їх симетрійними властивостями, а також досліджувати нелінійні моделі математичної фізики та біології.

— Жінки-науковці в Україні мають можливість розкрити свій потенціал? Які наші переваги і мінуси?

— Звісно, що науковцям, яким для роботи потрібне сучасне обладнання для проведення експериментів, розкрити свій потенціал в Україні важче, ніж теоретикам, яким достатньо мати комп’ютер, олівець і папір.

І теоретикам, і експериментаторам для роботи в Україні ще потрібен невичерпний ентузіазм. Головним мінусом є низька заробітна плата, на яку молодому науковцю навіть неможливо винаймати житло, а також відсутність коштів на закордонні наукові відрядження. Через це багато науковців від’їжджають за кордон або полишають наукову діяльність.

Але є в Україні і переваги, так, у нас після захисту кандидатської дисертації можна отримати постійне місце роботи в науковій установі або університеті. В той час, на Заході молодий науковець спочатку має можливість отримувати лише короткострокові позиції і тому весь час вимушений шукати роботу, перебуваючи у стресовій ситуації. Саме тому, через таку невпевненість у завтрашньому дні, багато західних науковиць не наважуються народжувати дітей до отримання постійної позиції, що відбувається, як правило, не раніше ніж 35 років.

«НЕДОФІНАНСУВАННЯ БІЛЬШ НЕГАТИВНО ВПЛИНУЛО НА БАЖАННЯ САМЕ ЧОЛОВІКІВ ЗАЙМАТИСЯ НАУКОЮ»

— Чи бачите ви відтік українських жінок-учених за кордон через недофінансування науки?

— Мені здається, що відтік учених за кордон відбувається пропорційно, і оскільки зараз чоловіків-учених у точних науках більше, то й виїжджають вони в абсолютній кількості більше. Недофінансування науки якраз більш негативно вплинуло на бажання саме чоловіків займатися наукою, тому останні роки відсоток дівчат — молодих співробітниць у нашому інституті збільшується. Це пов’язано з культурними особливостями та традиційними поглядами на те, що чоловік має забезпечувати родину, а доволі багато жінок вважають, що коли батьки або чоловік їх забезпечує, то їм необов’язково мати високий дохід. Таким чином недофінансування радше посприяло покращенню в сфері гендерної рівності в українській науці.

— Як можна залучити жінок у науку?

— Безперечно, тут працюють нав’язані суспільством стереотипи, які призводять до власних внутрішніх стереотипів у дівчат. Часто батьки або вчителі дають неправильні установки. Дівчатам-школяркам і дівчатам-студенткам необхідно повірити в себе. Важливу роль відіграє ментор, це може бути хтось із родини, вчитель чи навіть одноліток, який скаже: «Подивись, у тебе до цього хист, ти маєш розвиватися в цьому напрямі». В моєму житті було чимало таких чудових людей, за що я їм дуже вдячна.

Зараз є цікава менторська програма «Дівчата STEM», де успішні жінки надихають дівчат на кар’єру в сфері STEM (абревіатура, що в перекладі з англійської розшифровується як «наука, технологія, інженерія, математика». — Ред.). Цього року я є однією з таких «надихаючих жінок» у цій програмі. Тобто, для того, щоб залучити жінок у науку, потрібно починати ще зі школи: влаштовувати зустрічі школярів з жінками-науковцями, різноманітні науково-популярні заходи та лекції, і, звісно, святкувати День жінок і дівчат у науці.

«ГОЛОВНЕ — ПОКАЗАТИ, ЩО МАТЕМАТИКА НЕ ЗВОДИТЬСЯ ДО ВПРАВ НА ДОДАВАННЯ, МНОЖЕННЯ ТОЩО»

— Хто з жінок-учених є для вас зразком, кумиром у науці?

— Серед жінок-математиків мене найбільше захоплює Еммі Нетер, яку я вже згадувала. По-перше, тому що її діяльність близька мені за тематикою. Її теорема про зв’язок симетрій і законів збереження мала надзвичайно важливе значення для розвитку теоретичної фізики. Вона довела, що кожній неперервній симетрії фізичної системи відповідає певний закон збереження, зокрема, однорідності часу відповідає закон збереження енергії, а однорідності простору — закон збереження імпульсу. Суттєвий науковий внесок вона зробила і в абстрактну алгебру. Це була надзвичайно розумна, сильна і самодостатня жінка, водночас вона була дуже доброю людиною. Альберт Ейнштейн писав про неї: «Як вважають найбільш компетентні сучасні математики, пані Нетер продемонструвала в своїй математичній творчості таку високу ступінь геніальності, яку з тих пір, як жінки здобули право на вищу освіту, не вдалося досягти нікому».

— Чим, крім науки, полюбляєте займатися?

— Окрім науки, я здебільшого займаюся родиною, адже в мене двоє дітей, яким скоро виповниться десять і три роки. У вільний час я люблю читати, здебільшого науково-популярну літературу, та слухати музику. Найкращий відпочинок для мене — це сходити в Національну оперу або філармонію чи просто прогулятися в Голосіївському лісі.

— На вашу думку, як зацікавити дітей математикою?

— Головне — це показати її різноманітність, показати, що математика не зводиться лише до вправ на додавання, множення тощо. Є багато ігор та ломиголовок, граючи в які, можна розвивати математичні здібності. Зараз є чудові книжки для дітей, де з прекрасними ілюстраціями подаються цікаві математичні факти. Не всі вони, на жаль, доступні українською мовою. Серед книжок українською мовою я раджу почитати «#щотакематематика?» Кузька Кузякіна та «Крута математика» Кейті Гьюветт та Трейсі Янг, а також  «Неймовірні числа професора Стюарта» Іена Стюарта.

Ще запрошую всіх, хто хоче зацікавити своїх дітей математикою, приводити їх на науково-популярні заходи в Інститут математики НАН України. Такі заходи один-два рази на рік відбуваються в інституті з 2014 року.