Напередодні Grexit

Останнім часом слово Grexit викликає в Європі неабиякий ажіотаж. Воно утворено від англійських Greece — «Греція» та exit — «вихід» й означає, що, можливо, Греція залишить єврозону.

П’ять місяців безплідних переговорів завершуються дещо несподіваним ходом грецького прем’єр-міністра Алексіса Ципраса, який вирішив винести питання про те, чи варто платити ЄС за рахунками на референдум. Подумати, звичайно, є про що, оскільки сукупний обсяг грецького боргу перевищив € 320 млрд.

Парламент Греції підтримав проведення референдуму щодо умов надання країні міжнародної фінансової допомоги. Вже за тиждень 5 липня громадянам Греції буде запропоновано висловитися з найважливішого питання.

Ситуація складається досить напружена. Якщо до вівторка 30 червня Греція не знайде компромісу з європейськими інвесторами, МВФ та Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) припинять підтримувати грецьку економіку на плаву. ЄС запропонував грекам новий план — € 15,5 млрд до листопада в обмін істотне на скорочення витрат і підвищення податків.

Буквально напередодні уявлялося, що Єврогрупа та грецький уряд домовилися про параметри можливої ​​угоди — ставку ПДВ, реформу приватизації та пенсійні фонди. Іноземні інвестори вимагають від греків скорочення військових витрат на € 400 млн.

Варто сказати, що грецький борг не виник з багатьох причин. Зокрема й через одне з найбільш пільгових у Європі пенсійне законодавство. Так, пенсійний вік для чоловіків у країні — 57 років. Це абсолютно не відповідає економічним та фінансовим реаліям, але грецькі кабінети воліли не чіпати настільки болісну тему, а борги накопичувалися.

Не дивно, що однією з основних вимог кредиторів є негайне проведення пенсійної реформи і збільшення пенсійного віку — прямо зараз, а не «протягом кількох найближчих років», як пропонує грецький уряд. Якщо цю вимогу не буде виконано, на ранню пенсію можуть вийти близько 400 тис. осіб — з відповідними наслідками для економіки країни.

Крім того, надзвичайно важким навантаженням на фінансовий сектор лягають державний сектор, що розширюється і неефективно працює, роздутий бюрократичний апарат, величезні пільги олігархам тощо.

Греція відмовляється повертати черговий транш кредиту МВФ 30 червня в розмірі € 1,6 млрд і просить про додаткову відстрочку. На що вже надійшла відмова. Якщо гроші МВФ не будуть повернені, приватні кредитори Греції, на руках у яких грецьких зобов’язань на суму близько € 100 млрд, мають право вимагати повернення своїх грошей. Це призведе до банкрутства країни. Принаймні, до дефолту.

Пропозиція проведення референдуму в Греції викликала негативну реакцію міністрів фінансів ЄС. Та це й зрозуміло, оскільки таке рішення лише за формою виглядає демократичним. Насправді, як позитивне голосування, так і негативне не врятує становище. Лівацька популістська партія «СІРІЗА» й уряд Алексіса Ципраса завели країну в повний фінансовий та економічний глухий кут.

Що станеться, якщо в ході референдуму грецький народ остаточно відкине пропозицію Єврогрупи та МВФ? Саме до цього закликає прем’єр-міністр Ципрас, називаючи пропозиції ЄС ультиматумом. Він висловив упевненість, що грецький народ скаже «ні» пропозиціям міжнародних кредиторів. За словами прем’єра, проводячи референдум, «Греція не прагне до розриву з Європою, а до розриву з практикою, яка є принизливою для європейської країни». За цим неминуче слідуватиме державний дефолт і вихід Греції з єврозони.

Протилежний результат референдуму, якщо греки, всупереч закликам уряду, приймуть пропозицію міжнародних кредиторів, все одно загрожує державним дефолтом та Grexit. Тому що навіть найбільш лояльно налаштовані кредитори просто не зможуть реалізувати досягнуті домовленості доти, доки при владі перебуватиме уряд, що цілковито втратив їхню довіру й остаточно дискредитував себе в їхніх очах.

Для отримання подальшої фінансової допомоги все одно необхідні реформи, а їх нинішня грецька влада відкидає, а також контроль з боку різних фінансових інстанцій, які Афіни воліли б вигнати з країни.

Що станеться, якщо європейці та ЄЦБ вже у вівторок, 30 червня, припинять програму фінансової допомоги Греції? Те саме — послідує державний дефолт, а через деякий час неминуче і фактичне виключення Греції з єврозони.

Дії уряду Ципраса цілком укладаються в лівацьку та популістську формулу — чим гірше, тим краще. Адже чудово відомо, що більшість громадян Греції не хоче виходу з єврозони й відмови від євро. У разі позитивного голосування Ципрас, можливо, розпочне здійснювати заходи, запропоновані Єврогрупою та МВФ, а на протести відповідати, що так захотів народ. Навряд це розрядить соціальну напруженість, але дасть деякий перепочинок.

Побоюючись дефолту, греки щодня знімають зі своїх рахунків мільйони євро й або зберігають їх вдома, або переправляють за кордон. Тільки за один день 19 червня було знято понад € 1 млрд готівки, і цей процес йде по висхідній. Біля банкоматів вишикуються довгі черги. Поки на рахунках у грецьких банках залишається понад € 130 млрд, але це не повинно розхолоджувати. Готівки там набагато менше.

Якщо країна вийде з єврозони, клієнти можуть почати штурмувати відділення банків, щоб врятувати свої заощадження. Все це загрожує перейти в паніку. У цьому випадку може швидко настати дефіцит готівки, що, в свою чергу, здатне призвести до краху національних банків і навіть усієї системи грошового обігу. Щоб уникнути такого розвитку подій, банки, ймовірно, віддадуть перевагу не відкривати свої філії відразу після Grexit. Також уряд може обмежити грошові операції — як готівкові, так і безготівкові — щоб взяти під контроль рух фінансових потоків.

Багато хто в Греції вважає, що виходом із важкої фінансової кризи може стати відмова від євро і повернення до національної валюти драхми.

Різкий, миттєвий перехід від євро до нової валюти став би найрадикальнішим варіантом Grexit. Грецький центробанк міг би почати друкувати драхми замість загальноєвропейської валюти.

Якщо це відбудеться, то нові гроші значно втратять в ціні щодо євро. Експерти припускають, що падіння курсу становитиме від 40 до 70%.

З одного боку, Греція стане привабливішою для зарубіжних туристів — адже ціни в перерахунку на євро значно впадуть, що може зіграти на руку туристичній галузі. Попит на грецькі продукти, що подешевшають, теж може вирости й допомогти місцевим виробникам.

З іншого боку, товари й послуги, які імпортує Греція, різко подорожчають. Також значно виросте і без того чималий зовнішній борг країни.

Банкрутство також означало б, що Греція вже не отримає нових кредитів — через нездатність обслуговувати свій державний борг. Головними потерпілими виявляться пересічні громадяни. Адже грецький уряд був би змушений скорочувати фінансування інфраструктури, лікарень, громадського транспорту і, ймовірно, системи освіти — щоб мати можливість й надалі платити зарплату держслужбовцям. Іншими словами, в набагато гіршому варіанті відбудеться все те, від чого відмовився уряд Ципраса на переговорах з Єврогрупою та МВФ. Як-то кажуть, від чого йшли, до того, так чи інакше, прийшли.

Як же відіб’ється Grexit на іншій Європі? Більше п’яти років глави європейських держав та урядів працювали над проектом порятунку Греції. Grexit звучить як політична поразка. Згуртованість і єдність Європи зазнає серйозного випробування.

Проте вирішальним для Європи стане те, як буде розвиватися ситуація в інших кризових країнах — Португалії, Іспанії, Італії. На разі їхні економічні показники виглядають зовсім непогано, й інвестори купують їхні державні облігації — незважаючи на занепокоєння з приводу Греції. Це означає, що до цих країн надходять гроші ззовні, і вони не потребують допомоги ЄС.

Якщо ж Греція оголосить себе банкрутом і залишить єврозону, це може додати невпевненості інвесторам, і ті припинять вкладати гроші в інші кризові країни. Економічна криза в Європі може знову початися з початку.

Фінансові труднощі в ЄС неминуче відіб’ються на всій економічній ситуації і викличуть нервозність на фондових ринках. Відповідно можливе подальше ослаблення євро щодо долара. Радості, як-то кажуть, мало.

Грецький уряд вдався до звичайного шантажу сподіваючись, що у провідних європейських країн не витримають нерви, й вони підуть на компроміс на умовах Афін.

Швидше за все, ці розрахунки не виправдаються. Наприклад, Німеччина вже позичила Греції більше € 80 млрд із загальної суми кредитів у € 321 млрд. Причому приватний сектор було залучено до кредитування порівняно мало. До вересня 2014 року приватні банки надали Греції кредити на суму € 4,6 млрд, компанії та приватні особи — на € 3,6 млрд. Поза сумнівом, що в Берліні погодяться на подальшу фінансову підтримку Греції тільки на вже вироблених умовах. Інакше виборець не зрозуміє, а вибори до бундестагу наближаються.

Ципрас грає в досить ризиковану гру. За останні два тижні на демонстрації виходили значно більше прихильників євро, а організовані партією «СІРІЗА» маніфестації проти ненависних кредиторів мало кого зацікавили.

На Грецію чекають неспокійні часи.