Не озираючись на попередників
До творчості Лесі Українки франківці зверталися сім разів. Але в основному це були популярні твори, такі як «Лісова пісня» та «Камінний господар». Історії постановки п’єси «Адвокат Мартіан» фактично немає. За словами режисера нинішньої версії Олександра Мірошниченка, в радянський час її забороняли, оскільки бачили в ній пропаганду релігійності. «Я сподіваюсь, що після нашої прем’єри, — сказав режисер, — п’єса стане однією із найпопулярнiших та увійде в репертуар багатьох театрів нашої країни. Мені довелося починати наче з білого листа, не озираючись на попередників. П’ять років тому я поставив в Луганську спектакль, присвячений Лесі Українці «І все-таки я тебе зраджу». Саме тоді, під час підготовки сценарію, я несподівано для себе виявив назву «Адвокат Мартіан». Ніби творчість письменниці знаю добре, але, на свій сором, даної п’єси не читав. Тому, коли познайомився з твором, був приголомшений тим, наскільки він сильно на мене подіяв. Мені здається, що ця п’єса — одна з кращих в творчій спадщині Лесі Українки».
Вона написана в 1911 році. Її дія відбувається в третьому столітті в період язичницької Римської імперії, коли на християн було гоніння. Головний герой п’єси — талановитий адвокат, підпільний християнин, який змушений фарисействувати, приховуючи свою істинну віру, щоб допомагати єдиновірцям, які потрапили в біду. Трагедія Мартіана в тому, що навіть близькі йому люди не хочуть його зрозуміти. Він стає заложником своїх вчинків, утрачаючи спочатку дружину, потім дочку та сина. Драма сильної особистості, яка безсила будь- що змінити і змушена, страждаючи, нести свій хрест. Дуже сильно грає Мартіана Степан Олексенко. Його роль непроста і вимагає надзвичайного напруження моральних та фізичних сил. Адже практично весь спектакль актор знаходиться на сцені. Величезна складність постановки драматургії Лесі Українки в тому, що потрібно знайти точний театральний еквівалент її словам. Режисеру ця п’єса дозволяє говорити з публікою на рівні високої трагедії та високої драматургії. Олександр вважає, що глядач сьогодні приходить в театр не в надії забути повсякденні проблеми, але йому цікаво і знайти відповіді на одвічні питання добра і зла.
У спектаклі зайняті: Леся Липчук, Назар Задніпровський, Ніна Гiляровська, Анатолій Бондаренко, Олексій Пєтухов, Наталія Ярошенко, Лариса Кадирова, Олександра Олексенко, Михайло Крамар, Володимир Зозуля та інш.
Для Мірошниченка спектакль «Адвокат Мартіан» — третій на франківській сцені. Олександр закінчив Київське естрадно-циркове училище та Київський театральний інститут. Два роки працював в Театрі ім. І. Франка режисером- стажистом, дебютував з постановкою Кропивницького «По щучому велінню», а три роки тому поставив п’єсу Яцека Янчарського «Алхімія щастя». Співробітничав з Київським театром-студією, ставив спектаклі в Луганську та Одесі. Два роки тому подав проект «Адвоката..» та виграв президентський грант на постановку (30 тисяч гривень). Але через те, що гроші затримувалися, ніяк не міг почати роботу над спектаклем, а зовсім не тому, що підготовка до ювілею (25 лютого) Лесі Українки. Це, можна сказати, приємний збіг. Між іншим, у режисера 25 лютого власний день народження. Йому виповнюється 29 років.
З Олександром працює команда його однодумців. Передусім це художник-сценограф Олена Дробна, вихованка Данила Лідера, нині працює в Київському театрі оперети (з Мірошниченком вона ставить вже шостий спектакль); балетмейстером виступив Василь Подберьозкін — визнаний майстер сцени (на його рахунку понад 60 спектаклів з різними режисерами). За словами Олександра, разом з балетмейстером вони обговорювали буквально кожний жест.
З 19 по 21 березня в Кривому Розі має відбутися театральний фестиваль, присвячений Лесі Українці, на якому будуть представлені спектаклі, поставлені останнім часом. Франківці повезуть спектакль «Адвокат Мартіан».
