• Українська
  • Русский
  • English
Where there is no law, but every man does what is right in his own eyes, there is the least of real liberty
Henry M. Robert

Михайло Бродський сидітиме,

12 June, 2007 - 00:00

Але на парламентській лаві


Тетяна ШУЛЬГАЧ, "День"

Суперечлива постать президента концерну "Денді" і співвласника газети "Киевские Ведомости" Михайла Бродського стала широковідомою після його арешту напередодні парламентських виборів. Іще більшу популярність він отримав після того, як сидячи в Житомирському СІЗО, пройшов в одному з київських виборчих округів до Верховної Ради. Однак і з депутатським мандатом влада утримувала Бродського в ув'язненні. Вихід підприємця-депутата на волю - чергове свідчення поразки можновладців. Михайло Бродський сидітиме. Але на парламентській лаві.

У перший день перебування "на волі" пан Бродський відповів на запитання кореспондента "Дня" Тетяни ШУЛЬГАЧ:

– Михайле Юрійовичу, про що думає людина, сидячи на нарах?

– Щиро, - сміється, - про дружину... Перший день я думав про те, що я на війні й мене взяли в полон.

– Із ким ви воювали?

– Я воював не з вітряками, а з реальними людьми, котрі сьогодні уособлюють владу в нашій країні і котрі є злом для нашої країни.

– Хто головнокомандувач того війська, з яким ви воюєте?

– Кучма Леонід Данилович.

– На вашу думку, в яку смугу нині вступила наша держава, що про неї свідчать такі події?

– Був час розкидати каміння, а тепер, як на мене, час уже й "розібратися". Ми нині у смузі, в яку, на жаль, нас завели. Вважаю, що нашу країну за 4 роки режиму Л.Кучми повернули назад у 1993 рік, коли вона знову стоїть на межі банкрутства і т. ін. Цей час (до виборів президента), гадаю, піде саме на те, щоб розібратися з тим, що відбувається. І в парламенті я братиму участь у цьому процесі. Це буде дуже відповідальний і небезпечний етап у розвитку нашої країни. Але думаю, що ми переможемо.

– Як після вашого арешту ви ставитеся до питання про депутатську недоторканність?

– Я вірю, що настане день у нашій країні, коли можна буде зняти депутатську недоторканність, але для цього ми повинні змінити закони і зробити нашу державу справді правовою, аби влада не мала змоги розправлятися з інакомислячими. Із другого боку, я вірю, що в нашій країні прийде влада, яка дуже толерантно й шанобливо ставитиметься до опозиції, розуміючи, що опозиція очищує наше суспільство, діє на користь народу, бо вона постійно критикує владу й не дає їй забути, що влада - це не тиран, а слуга.

– Скільки нерухомості ви незаконно продали?

– Я продав геть усе законно: одну квартиру в Одесі й нежитлове приміщення в Харкові. Я не приховував це від держави і сплатив податок. Навіть коли я заплатив його неправильно, то максимум, що мало бути - доплата. Я доведу, що податкова поліція хибно тлумачить закони.

– До вас у камеру приходили відвідувачі зі спробами поторгуватися?

– Не було таких спроб. Торг був не тут, а на волі. Але до того, як мене посадили, я сказав своїм друзям, що торг тут недоречний і щоб вони й не думали торгуватися.

– Якою мірою преса допомогла вам вийти з-під варти?

– Я відчув, що в нашій країні таки з'являється четверта влада. І коли вона справді посяде своє місце, наше суспільство поліпшиться. Таргани добре поїдають свою жертву в темряві, а преса - це промінь світла...

– Спершу був Звягільський, згодом Боженар, багато інших, ви - у цьому ряду. Чому суспільство так мляво реагувало на утримання під вартою місяцями й роками невинних (як потім з'ясовувалося) людей?

– Можливо, я, зі своєю ситуацією, буду новим поштовхом, який змусить суспільство інакше реагувати на такі дії влади. Ми живемо в час зародження правової держави й мусимо багато через що пройти, аби дійти до нормальної країни, де можна буде спокійно померти, знаючи, що над моїми дітьми не нависатиме сваволя влади. Можливо, це нескромно, але мені здається: те, що сталося зі мною, повинно ввійти в історію розвитку демократії в нашій країні.

– Подейкують, ніби Президент колись сказав, що, мовляв, або Бродський сяде, або Кравченко піде. Тепер, виходить, коли вийде Бродський, то піде Кравченко?

– Коли собака, який охороняв будинок, дозволив злодіям удертися в цей будинок, то господар, щонайменше, припиняє цього собаку годувати або змінює його на іншого.