• Українська
  • Русский
  • English
Where there is no law, but every man does what is right in his own eyes, there is the least of real liberty
Henry M. Robert

Юрій КОГЕН: "Я проклинаю себе за те, що агітував за Кучму"

22 May, 2007 - 00:00


Тетяна КОРОБОВА, "День"

Народні депутати до 3 березня роз'їхалися по округах. Цікаво, з якими думками і почуттями вони "йдуть у народ"? На питання кореспондента "Дня" Тетяни КОРОБОВОЇ відповідає депутат від Криму Юрій КОГЕН.

- Мене дуже хвилює ситуація, яка склалася у Криму. Тому що, по-перше, я кримська людина. По-друге, за чотири роки я стільки наслухався гидоти і стільки набачився всіляких дій усіляких урядів, спрямованих на те, щоб якось принизити нашу автономну республіку, щоб якось урізати всі її повноваження. Як сьогодні депутат Ярошинський сказав у своєму виступі: "Крим - це болячка для України". Я йому, щоправда, відповів, що коли болячка, то її можна позбутися. Хоча ліпше вилікувати. Але ніхто цього не хоче зробити. Тому в цій ситуації, я вас прошу, не треба загострювати увагу на тому, що коїться в Ялті.

У Ялті все було розроблено тільки для того, щоб перед виборами підняти маленьку бучу, оскільки це вигідно президентській команді. Це вигідно урядові. Хоча тепер я зрозумів, що цей уряд, скажімо просто, хлопчики для майбутнього биття - для Президента. Тому що вони потім відповідатимуть за все скоєне, а Президент начебто вмиє руки. Він себе поводить як генеральний секретар ЦК КПРС. Він хоче давати вказівки і ні за що не відповідати у принципі.

Так от, тепер, перед виборами, обов'язково треба було розбурхати Крим. По-перше, підіймається начебто авторитет центру у правих націоналістів у західних областях, і є пояснення: ось бачите, не так усе добре, не так усе спокійно, уряд не може вирішувати широкі економічні програми, тому в нас ось таке горе із Кримом. По-друге. Треба і лівим показати, що не так усе просто, та й, у принципі, немов би натякнути, що така дія, як у Ялті, може бути і проти Донецька, і проти Луганська: не вистромлюйте носа.

Крим довели до жебрацтва. Причому довели з допомогою дуже простого механізму. Просто тиснуть, відбирають гроші, та й по всьому. Я три роки працював у бюджетному комітеті Верховної Ради і ходжу весь час і домагаюся, щоб була якась фінансова справедливість щодо Криму. У них же, в центру, ніякої справедливості немає. Дніпропетровську область раптом переводять на одноканальну систему. Криму цього не дають. Хоча ми кажемо, що Крим - автономна республіка.

Ну це ж просто смішно! Що таке одноканальна система? Це ж усе настільки просто, ну не треба бути, зрештою, великим економістом, інститути кінчати. Визначили б цьому нещасному півострову 4,3% відрахувань, як це було вже розроблено, до централізованого бюджету, решту - вам. Ось я зараз наведу приклад. У Бахчисарайському районі 16 пансіонатів, а ми за землю податки зібрати не можемо і лишаємося голими. І от наша адміністрація в Бахчисарайському районі нічим не захищена. Кримські татари мітингують, кричать, погрожують, а відверто кажучи, зробити нічого до пуття не можна: грошей немає, їх треба вибивати із центру, який наші ж гроші й забирає.

- Скажіть, будь ласка, може, тепер у Бахчисарайському районі стане начебто добре, тому що він увійшов до округу, в якому балотується Анатолій Романович Франчук?

- Ви знаєте, некоректно буде, якщо я буду щось таке казати. Чому? Тому, що я змушений був висунутися також, аби люди не подумали, що мені просто сказати немає чого. Я вважаю, що я чесно працював, можливо, були якісь недоробки, але я робив усе для району. Ось тепер дивіться, яка обстановка. Я зараз дізнався, що у Криму весь уряд - Франчук, Баталін, Снєгірьов, Осінський і нині поранений віце-прем'єр Сафонцев, міністри Подкопаєв, Ніколаєв - усі висуваються в народні депутати України. Скажіть, а для чого це робиться? Хто тоді буде управляти економікою Автономної Республіки Крим? Хто буде вирішувати виконавчі справи, які треба вирішувати? Отже, всі хочуть умити руки? І, крім того, вам не здається, що тепер мандат народного депутата всім потрібний, тому що це якийсь "дах"? Наприклад, голова Ради міністрів у Криму. Але Франчук уже народний депутат України, і ми його дуже рідко бачимо, цього року ще жодного разу не бачили. А заборгованість щодо зарплати в республіці збільшилася, навіть по моєму району. Що робить уряд тоді? Заявляють, що Анатолій Романович дуже багато зробив у Керчі як народний депутат. Тож чого тепер іде кандидатом у Бахчисарай? Мабуть, на прорив. Мабуть, він ходитиме по всіх районах як естафетна паличка, щоб підняти економіку.

От сьогодні в нас, у Бахчисарайському районі, запалюється газовий факел. Як почалася газифікація сім років тому - ніяк не могли запустити цей газ. А тут - вибори, Франчук, терміново знайшлося кілька десятків тисяч гривень, газ запалюється, оскільки вже було прокладено всі трубопроводи. Усе, тепер Франчук, виявляється, обігрів увесь район. Згідно із законом - яке він має право використовувати своє службове становище? А от сьогодні весь район, у принципі, охоплено: скрізь збори, скрізь виступає Анатолій Романович, навіть у села приїжджає, обіцяє провести газ, погасити заборгованість щодо зарплати. Я просто не розумію, чому за чотири роки цього не було зроблено?

- Ну, зате народові щастя нині випало. Чи то прем'єр, чи то старик Хоттабич - тільки попроси, все зробить.

- Скоріше, пообіцяє. Усі бачать це щоденне неподобство. Їздить не як кандидат, а як Голова Ради міністрів, з мигалками, з усією охороною, бере довірену особу, яка починає розповідати про те, який він хороший. Ну, ласкаво просимо. А я бачив уже старих, які порпаються на звалищах, я бачив учителів, навіть своїх, які ганчірками торгують на ринку. Я в Сімферополі побачив дівчинку 11 - 12 років, яка длубається у смітті. У неї очі були зацькованої голодної тварини. Ну як, скажіть, спокійно можна до цього ставитися. Це ж якийсь кошмар! Дитина длубається у смітнику. Тут потрібно змінювати взагалі весь економічний напрям в Україні.

- Заждіть, це ж називається курс реформ.

- У нас не курс реформ. Весь цей курс реформ спрямовано на захоплення й розкрадання. Ми на що сподіваємося? Ось багаті, почекайте, награбують, а потім будуть меценатами, надаватимуть допомогу. Так поки це буде, ми всі повмираємо.

- Ви кажете, що курс реформ спрямовано на розпад. Тоді я питаю: але ж це курс Президента, який підтримують численні політичні партії.

- Ви знаєте, перший раз я обирався до Верховної Ради під прапором міжрегіонального блоку реформ. Ми створювали фракцію, до якої входив Кучма. Причому я у Криму ще й надумався агітувати за нього, за кандидата у Президенти. Тому що все ж було розумно: і росіяни, і мова, і подвійне громадянство, й економічна самостійність, межрегіональність. Але вийшла ж чистісінька зрада!

- Ну ви собі зараз кажете "дурень був"?

- Так, я проклинаю себе! Проклинаю! І соромно навіть людям в очі дивитися! Але, в усякому разі, я тепер із трибуни виступаю і так виступаю, що, напевно, через те, коли роздавали "заслужених", мене постаралися не вписати в цей список. Та я б і не взяв, я від нинішнього Президента нагороди приймати не хочу, тому що я вважаю, що в цього Президента нічого брати не можна. Це просто як 30 срібняків одержати. Ну, це ж негарно.