"Маївка" в "ІЗОЛЯЦІЇ": мистецтво об’єднує!
«Нет воспоминаний про первое мая», - кричить гігантський транспарант на території фонду «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив» у Донецьку. 1 травня донеччани зібрались сюди на «Маївку» - сучасну версію парадного свята праці. Головним девізом стало: ««AARTESALVA» - «Порятунок у мистецтві».
Програма «заварилась» насичена: мастер-класи від українських художників та IZOLAB (цифрова майстерня «ІЗОЛЯЦІЇ»), фольклорні ігри, а під завісу – вистава «король…ЛІР» (діалог про природу світу) донецького камерного театру «Жуки». Куратор «ІЗОЛЯЦІЇ» Олена Червоник пояснює: «”Маївка”– соціальна подія, яка організовувалась спонтанно. 4 квітня група протестуючих зірвала семінари з навчання людей використанню нових медіа та Інтернету. Тоді ми вирішили показати, що не належимо до жодної політичної сили. Першотравень завжди був днем людей, які трудяться та борються, а ми ні за що не боремося та готові до діалогу. Ми – відкрите місце, куди може прийти людина будь-яких переконань та залучитися до нашого мистецтва».
Промайнув паперовий літачок – його зробили наворкшопі з орігамі. За великим столом відвідувачі «Маївки» займаються макаронною архітектурою, поруч змішують фарби для плакатів, хтось сидить за гончарним кругом. «Відчуйте себе підневільним художником! Хай живе вільна фантазія! Чи є бажаючі фарбувати плакат?», - зазивав помічників харківський художник Роман Мінін. Група добровольців надягла фартухи, взула бахіли та почала розмальовувати гігантський слоган: «Труд май Wi-Fi».
«1 травня – свято з чіткою концепцією. Зараз його неможливо повернути у колишнє русло, а ось обіграти інакше - дуже цікаво», - вважає Роман Мінін. У дитинстві художник мріяв нести прапор на травневому параді, за його спогадами: «Люди йшли у стані масового потоку, раділи, грали на гармошках. А у сучасному суспільстві почуття свята атрофоване. Мені приємно дивитись на безліч дорослих та дітей, тут у них є можливість відчути свято, не прошите ідеологією, провести день творчо».
Долучили до мистецтва і кореспондента «Дня», вона допомагала розфарбувати «Труд май рай»,- плакат художника з Харкову Гамлета Зіньковського. «”Май”у перекладі з англійської – «моє», тобто, «труд – мій рай». Транспаранти ми з Романом Мініним придумали, поки їхали у поїзді, ескізи робили у Донецьку», - розкриває задум Гамлет. Сонце палить нещадно, але монотонні рухи пензликом по великому полотнищу дуже заспокоюють.
А на відстані ста метрів чути пісні та регіт – фольклорні забавки. Організатор культурної програми Микола Гусейнов рекламує: «У нас у програмі хороводи, веснянки, конкурси. Після Великодня традиційно починається період зустрічі весни піснями та іграми. На Західній Україні це є, а в Донецьку не прийнято. Наш задум – свого роду провокація, думаю, людям сподобається». Микола мужньо стоїть на гарячому щебені без взуття: «Весна прийшла, потрібно ходити босим – це енергія, яку черпаєш від землі», - пояснює масовик-витівник.
Маленькі діти заряджались енергією від малювання плакатів. Художниця Марія Куликовська ділиться спостереженнями: «Стоїш осторонь та отримуєш «кайф» від того, що роблять малюки. Вони вільніші за дорослих, малюють, що відчувають. Для старшої публіки я підготувала набір прислів’їв, пов’язаних з працею. Люди, як у лотереї, витягають одну з них та якось візуалізують». До Марії підходить хлопчина та простягає руку у годиннику-орігамі: «Намалюйте, будь ласка, стрілки. Двадцять хвилин на п’яту».
Спохвачуюсь – скоро почнеться «король…ЛІР» - сцени з трагедії Шекспіру у постановці донецького камерного театру «Жуки». Вже виставлена декорація – великий металевий ящик, глядачі стихли та чекають видовища. «Простір «ІЗОЛЯЦІЇ» здається нам цікавим для вистави. Ми експериментуємо з новою аудиторією, а тут багато молоді», - говорить Євген Чистоклетов, режисер та керівник театру «Жуки». Глядачі «ввімкнулись» у філософський «діалог про природу світу»: дивувалися, сердилися, сміялися, а наприкінці аплодували стоячи.
Менеджер з комунікацій «ІЗОЛЯЦІЇ» Ольга Єфимова підбиває підсумки: «Здивувала велика кількість людей, які прийшли так незвично провести 1 травня. Вони тут не тому, що їх послали на демонстрацію, а заради атмосфери свободи фантазії. Місія «ІЗОЛЯЦІЇ» - соціальні перетворення через творчість, змінюючи себе та територію довкола, ми змінюємо світ. І «Маївка» - наш урок місту Донецьк».
Марія ПРОКОПЕНКО
Фото: Олександр ЄРМОЧЕНКО