Мова картин
Такий формат екскурсії є досить затребуваним у світових музеях із великим напливом відвідувачів. Аудіогід дозволяє знайомитися з експозицією у зручному темпі та без прив'язки до екскурсійних груп. У європейських та американських музеях деякі картини вже озвучені голосами зірок світового масштабу. Настала черга заговорити і окремим зразкам українського мистецтва, що зберігаються у Національному художньому музеї України.
СПРИЙНЯТИ НА СЛУХ
Проект «Коли картини заговорять» реалізований за меценатської підтримки новоспеченої «левиці музею» Єлизавети Скічко-Юрушевої, власниці Fairmont Grand Hotel Kyiv, засновниці благодійного фонду «Обираємо майбутнє разом» та інтернет-видання 23-59.com.ua. Керівниця цього сайту Вікторія Волошина та телеведучий Олександр Педан стали співпродюсерами проекту. Допомагав і Арсеній Фінберг, засновник проекту «Интересный Киев».
Підготовка проекту тривала майже рік. Відбором картин та написанням супровідних текстів займалися співробітники музею. Тож під час такої екскурсії можна буде дізнатися маловідомі факти та вражаючі історії про кожну з картин. Музейники намагалися скласти програму так, щоб охопити якнайбільше стилів та жанрів у часовому проміжку від ХІІ до ХХ століття. Озвучка проходила в студії радіо ROKS. Його ведучі Соня Сотник та Сергій Кузін, а також ще три десятки співаків, акторів, телеведучих та інших відомих українців подарували картинам свої голоси.
Вартість цієї послуги – 60 гривень для усіх відвідувачів та 30 – для пільгових категорій. Для цього аудіогіду було закуплене спеціальне обладнання. Індивідуальний апарат виглядає як гібрид кнопкового телефону п’ятнадцятирічної давнини та плеєра. Аудіодоріжки можна перегортувати, зупиняти та слухати в довільному порядку, ввівши номер за допомогою кнопок із цифрами. Щоб почути коментар зірки, треба притуляти гід до вуха. Арсеній Фінберг пояснює: намагалися обрати апаратуру без навушників, адже вони швидко виходять з ладу або можуть загубитися, та й не є зручними для всіх категорій. Притулити гід до вуха простіше, а ті, кому цей спосіб не сподобається, зможуть підключити до апарату власні навушники. На додачу до орендованого апарату відвідувач отримає брошурку із картами залів, де позначені озвучені картини. Ці твори позначені піктограмою навушників та номером відповідної аудіодоріжки. Слід бути уважним, адже одна зірка може розповісти одразу про кілька картин.
ЗВУК ЯК ПРИМАНКА ТА НАТХНЕННЯ
«Коли я долучився до цього проекту і побачив перелік художніх творів, мені стало соромно, адже про багатьох художників я не чув, - зізнається телеведучий Олександр Скічко, який в аудіогіді розповідає про картини Сергія Васильківського. – Я знаю, що зберігається в Луврі, бачив фрески Сикстинської капели у Ватикані, а на запитання, що є в музеях мого міста, складно відповісти. Проект «Картини заговорять» має показати, що українське мистецтво варте того, щоб ним цікавилися та розповідали про нього друзям».
Згодна з цим і дизайнерка Катя Сільченко, яка озвучила картину Володимира Костецького. «Коли я дізналася, що Вікторія та Єлизавета організовують цей проект, я зраділа: нарешті хтось почав роботи таку добру і корисну справу для вітчизняних музеїв! – каже вона. - Це чудовий спосіб привабити відвідувачів. Для когось це може бути ніби квестом – пройтися музеєм без карти і спробувати вгадати, чий голос зараз тобі розповідає історію. А хтось прийде почути голос улюбленої зірки в незвичній обстановці, його захопить якась картина, на щось надихне». Катя згадує, що й сама отримувала неабиякий заряд натхнення від аудіоекскурсії музеєм. «Одного разу я поїхала у Флоренцію закуповувати тканини для колекції. Пішла до однієї з галерей і взяла аудіогід. Там, зокрема, розповідали про історію костюму часів династії Медічі. Я послухала, уважно роздивилася рукави та інші дрібні детальки… А потім використала усе це в новій колекції свого бренду».
Співак Сергій Бабкін, який озвучував картини Миколи Пимоненка, каже, що любить відвідувати музеї із великою компанією. «Звісно, я люблю відвідувати музеї, але роблю це нечасто, переважно в нових містах. Аудіогідом користувався, може, один чи два рази. Мені більше подобається спілкуватися з живим екскурсоводом або блукати музеєм без звукових підказок. Тоді я роздивляюся експонати, читаю довідки про них, сам у своїй голові складаю картину подій, іноді навіть щось дофантазовую. Але аудіогід – це вихід для тих, хто не любить ходити групою за екскурсоводом і хоче мати достатньо часу на споглядання картин чи інших експозицій. Тож у сучасних музеях такі речі обов’язково мають бути».
***
Першими відвідувачами, які протестували аудіогіди, були вихованці Бердичівського та Канівського інтернатних закладів. Вже з 18 травня вони доступні для усіх охочих. До речі, у цей день, міжнародне свято музеїв, вхід до НХМУ вільний. Музейники також запрошують на Ніч музеїв у суботу з 20 до 23-ї. Обіцяють, що картини не тільки заговрять, а й оживуть у доповненій реальності. Більше – на сторінках музею у соцмережах.