Пишні вінки з польових квітів захищають дівчат від спеки. На дерев’яних столах – оберемки волошок, барвінку та різних трав, з яких продовжують плести прикраси на голову. Хтось робить це за спогадами з дитинства, хтось вчиться на майстер-класі. На сцені латвійський колектив Dārta виконує кумедний танець, що зображує сценку у кабачку. Люди, трохи розморені на сонці, підтримують артистів задоволеними вигуками та оплесками. З погодою організаторам свята пощастило: на 18 червня синоптики обіцяли зливу з градом, але натомість було по-літньому спекотно.

Так у Національному музеї народної архітектури та побуту України в Пирогові відзначали традиційне латвійське свято – Янів день. Це свято, дуже популярне у балтійській країні, в Україні вперше відзначають так масштабно. Організувало подію Посольство Латвії в Україні за підтримки своїх почесних консульств та латвійських компаній. У програмі святкування – концерт, майстер-класи від різних ремісників, частування латвійськими пивом, сиром та хлібом, вікторини.

«ЯНІС ГОТУЄ ПИВО, ЛІГА РОБИТЬ СИР»

Янів день або Ліго – свято язичницького походження, якому вже чимало століть і яке прив’язане до дня літнього сонцестояння. У Латвії його відзначають у ніч з 23 на 24 червня, найкоротшу в році. Ліго подібне до українського Івана Купала, але в Україні святкування відбувається за григоріанським календарем, а у Латвії – за юліанським.

«Мені здається, що Янів день є одним з найголовніших свят Латвії та латвійського народу. Це справді всенародне свято – ми відзначаємо його всі разом, попри приналежність до різних етнічностей та релігій, - зазначає Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пойканс. – Хоча подібні традиції є у багатьох народів, особливо північних, гадаю, що у Латвії день літнього сонцестояння відзначають найбільше. Тож якщо хочете зрозуміти «латвійський ген», Янів день – подія, де це можна відчути». 

Святкування у Пирогові починається з того, що на голови кільком Янісам надягають вінки з гілок дуба – ця рослина символізує силу та здоров’я. Але хто такий цей Яніс, на честь якого назвали велике свято?

«Яніс – найпопулярніше ім’я у Латвії, Яніс уособлює господаря будинку. У нього є пара – дівчина Ліга. Тому у приспівах багатьох пісень можна почути: «Ліго, Ліго», - розповідає Карина Лея, гостя свята з Латвії. – Взагалі 23 червня – Ліго, день Ліги, а 24 – Яніса. У принципі, всі події розгортаються навколо однієї ночі, але по суті це два свята. У цей день Яніс має готувати пиво, а Ліга – робити сир, про це співається у всіх святкових піснях».

ПАПОРОТЬ ДЛЯ ЗАКОХАНИХ

На Янів день навіть діти можуть не спати до ранку. «Є прислів’я про те, що якщо у цю ніч піти спати, проспиш весь рік. Тому люди намагаються святкувати хоча б до п’ятої ранку, щоб дочекатися світанку. У Янів день ніхто не має спати!», - ділиться Карина Лея.

Святкові традиції подібні до купальських. Вважається, що всі трави у цей день набирають цілющих властивостей, тому їх збирають та прикрашають ними оселі, плетуть вінки. Звичайно, кожна рослина має своє значення. Так волошки символізують красу, мак – жіночу плодовитість. Одна з найпоширеніших традицій свята сьогодні – стрибання через вогнище. Вважається, що тоді душа людини очищується.

Також у Янів день шукають квітку папороті. У Латвії, як і в Україні, раніше вірили, що вона відкриє власнику, де приховані скарби. Але ще з квіткою папороті пов’язані жарти про закоханих. «От молода пара зникає кудись у святкову ніч, хтось питає, де вони, а у відповідь чує: «Квітку папороті шукають». Усі сміються, адже знають, що папороть не цвіте, і розуміють, чому закохані йдуть до лісу її «шукати», - пояснює Карина Лея. 

«ТРАДИЦІЙНІ ТАНЦІ ДУЖЕ ЄДНАЮТЬ ЛЮДЕЙ»

Між Яновим днем та Івана Купала є й відмінності. «У нас головна особа на святі – Яніс. А українці мають дві ляльки з соломи – Купала і Марену, у Латвії такої традиції немає», - зауважує Лігіта Давидова, перший секретар Посольства Латвії в Україні.

Для латишів важливо до Янова дня прибрати сіно, навести лад на городі, щоб усе було чисто. «Раніше на Янів день селяни збирались разом і співали одне про одного, висміювали, хто що не зробив, - розповідає Карина Лея. – Тож кожен намагався добре прибратися, щоб ніхто не заспівав погано про будинок». 

У Янів день танцюють усі – від малечі до літніх людей. «Є багато традиційних танців: про сонце, усіляких комах та рослин. Танцюють усі, і це дуже єднає людей. Танці трохи повільні і дуже прості – можна одразу вивчити рухи та виконувати їх, - каже Лауріс Сіленж, керівник латвійського танцювального колективу Dārta. – А танці, які ми виконуємо на сцені, часто театральні. Ми наче розповідаємо історії: про капітана, кохання тощо».

Латиші зазвичай відзначають Янів день на природі, зокрема багато людей збирається в етнографічному музеї просто неба у Ризі. «У цей день важливо бути разом зі своїми родичами та друзями, співати і танцювати, - підсумовує  Лігіта Давидова. – Багато хто їсть сир і п’є пиво, але це не так важливо, як пісні і танці, як відчуття єдності з природою».