Два крыла, которыми возвышается человеческий дух в бескрайние просторы, - это вера и наука.
Иосиф Слепой, украинский церковный деятель, предстоятель Украинской греко-католической церкви, кардинал Римско-католической церкви

Ми не торгуємося, приймаючи рішення, —

стверджує Посол Пакистану в Україні Шамун Алам ХАН
16 октября, 2001 - 00:00


У досить незавидному становищі опинився Пакистан. З одного боку, керівництво країни висловило бажання всебічно співробітничати з міжнародним співтовариством у боротьбі проти тероризму, після чого підтримало атаки по Афганістану. З іншого — частина пакистанців категорично противиться рішенню влади, закликаючи, навпаки, підтримувати афганців — братів- одновірців. У результаті ще 11 вересня у пакистанських містах почалися масові протести, що багатьом аналітикам дало привід стверджувати про хиткість влади нинішнього президента Первеза Мушаррафа. Час від часу з’являються чутки про черговий переворот у Пакистані. Учора мусульманські лідери країни закликали населення до всенародного протесту проти уряду (відвідати Ісламабад саме зібрався держсекретар США Колін Пауелл). Пакистанське керівництво, проте, продовжує стверджувати про підконтрольність ситуації. Таку ж саму переконаність висловив в інтерв’ю газеті «День» Надзвичайний і Повноважний Посол Пакистану в Україні Шамун Алам ХАН.

— Деякі з представників ісламських держав схильні вважати, що головне призначення антитерористичної кампанії та безпосередньо ударів по Афганістану — не боротьба з терором, а демонстрація сили Сполучених Штатів. Наскільки ця операція відповідає інтересам вашої країни?

— Атаки 11 вересня не мають аналогів в історії, будучи спрямованими проти життя мирного населення. Тому Пакистан щиро вірить, що світ значною мірою змінився після трагічних подій 11 вересня. Антитерористична кампанія в Афганістані — серйозна справа, метою якої є знищення терористів і мережі терористичних угруповань. Справа настільки серйозна, що відносини Пакистану з іншими значними могутніми державами змінювалися зі швидкістю світла. Сподіваємося, ці зміни не короткочасні. Хотілося б вірити, що західні країни не залишать Пакистан та Афганістан в біді після досягнення цілей операції. Ставлення деяких ісламських держав, про позицію яких ви згадали, сформувалося під впливом конфліктів, які відбувалися в їхніх регіонах протягом 50 років.

— Чи виправданий ризик Пакистану співробітничати зi Сполученими Штатами перед загрозою масових заворушень, аж до громадянської війни?

— Протести у Пакистані — частина нашого буденного життя. Пакистанська влада дозволила участь в мирних демонстраціях. Це нормальна ситуація, яка показує, що суспільство є здоровим та демократичним. Однак протести ведуть до збільшення випадків насильства, внаслідок чого страждають мирні люди. Проти таких проявів Пакистан вирішив вживати жорстких заходів. Більшість громадян країни підтримує рішення президента Первеза Мушаррафа співробітничати з міжнародним співтовариством у боротьбі проти тероризму.

— А Мушарраф не боїться, що його уряд можуть скинути подібно до того, як два роки тому було скинуто уряд Наваза Шаріфа?

— Подібної загрози не існує. Протести йдуть від малих груп населення. Загалом ситуація в країні знаходиться під контролем. Більшість політичних партій підтримують уряд. Фундаменталістські, більш релігійні партії стоять в опозиції до рішень влади, але вони знаходяться в абсолютній меншості. Вони не отримали підтримки населення на останніх парламентських виборах у країні.

— Ісламабад дійсно вважає переконливими докази причетності Осами бен Ладена до атак 11 вересня, надані США?

— Докази, надані Сполученими Штатами, були вражаючими. Керівництво Пакистану визнало їх достатніми для притягнення до відповідальності бен Ладена. Однак наш президент сказав, що ми не є суддями і не нам судити, винний він чи невинний. Але докази є.

— Що для Ісламабада виявилося більш вражаючим — докази причетності до терактів бен Ладена чи обіцянка Вашингтона скасувати санкції проти вашої країни?

— Ми не торгуємося з будь- якою країною. Рішення ґрунтується на наших принципах. Ми не намагаємося отримати вигоду з цієї ситуації.

— Чи можна зiставити боротьбу з тероризмом i контактування з Талібаном?

— Насамперед дозвольте мені уточнити принципи політики Пакистану відносно Афганістану. Відносини між людьми Афганістану та населенням тих пакистанських територій, які межують iз Афганістаном, мають багатовікову історію. Наші народи мають історичні, культурні та традиційні зв’язки, що й лежить в основі розвитку пакистано- афганських відносин до цього дня. Принципи політики Пакистану відносно Афганістану полягають у спілкуванні з тим керівництвом, яке перебуває при владі. Ми не можемо собі дозволити появи ще однієї недружньої країни по сусідству з нами. Тому Пакистан підтримував дружні відносини з урядом Талібану з надією на кращі зміни в Афганістані. Однак політика будь-якої країни не залишається статичною. Вона змінюється по мірі того, як змінюється ситуація. Пакистан упевнений, що наша політика відносно Талібану була правильною до подій 11 вересня. Ми у такій самій мірі переконані, що наша нова політика відносно Афганістану є правильною. Наше керівництво вирішило, що Пакистан повинен стати партнером міжнародного співтовариства у боротьбі з тероризмом.

— Чи не бажає Пакистан на доказ проведення своєї нової політики розірвати зв’язки з Талібаном?

— Весь світ припинив всілякі відносини з Талібаном. Ми продовжуємо підтримувати дипломатичні відносини. Президент Буш не так давно надав другий шанс Талібану щодо видачі Осами бен Ладена. Тому ми вважаємо, що більш важливо тримати двері відкритими, надаючи можливість світовій спільноті спілкуватися з талібами. Ми не згодні з політикою Талібану, але доцільно не закривати дверей перед талібами остаточно, залишаючи можливість мирного вирішення питання у подальшому.

— Ви послалися на заяви Буша. Чи означає це, що сам Вашингтон попросив Ісламабад не розривати відносини з талібами?

— Це обговорювалося з іншими країнами. Спочатку було висловлено думку, що Пакистан зобов’язаний розірвати відносини з Талібаном. Але згодом вони погодилися, що є й перевага, якщо хоч одна з країн, наприклад, Пакистан, буде підтримувати дипломатичні відносини з Талібаном.

— Ви сказали, що Пакистан підтримує дипломатичні відносини з Талібаном через сусідство з Афганістаном. Чому б Ісламабаду не підтримувати більш тісні відносини з іншим урядом на афганській території — Бурхануддіна Раббані, якого, на відміну від талібів, визнає весь світ?

— Ми підтримуємо уряд, який контролює Афганістан. Коли країною керував уряд Раббані, то ми підтримували відносини з ним. Талібан нині контролює 90% території Афганістану. Але політика Талібану стала нестерпною, і тому ми змінили наше ставлення до нього. Сподіваємося, що наступний уряд буде побудований на широкій представницькій основі за участі всіх етнічних груп, з урахуванням інтересів афганського народу. І найважливіше — уряд повинен бути дружнім відносно інших країн, в тому числі, й Пакистану.

— Водночас існує думка, що таліби — пакистанський витвір...

— Якоюсь мірою ця думка правильна. Хоча талібський рух походить з Кандагара, таліби вчилися в релігійних школах Пакистану. Основа його не тільки в Пакистані, але й в США та інших країнах. Спочатку талібський рух підтримував не тільки Пакистан, але й інші країни світу. Наприклад, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати. Після розпаду Радянського Союзу не було вжито заходів щодо перебудови всередині Афганістану. Можливо, якщо б їх було вжито, не було б і такої ситуації. Нині з боку міжнародного співтовариства існує думка, що незабаром після військових дій станеться оновлення країни.

— Пакистан має якийсь вплив на талібів?

— Афганський народ дуже й дуже незалежний. Ми допомагали Афганістану, а в результаті отримали багато проблем. Ми надали притулок більш ніж двом мільйонам афганських біженців протягом 20 років. У результаті в місцях знаходження афганців зараз немає правопорядку. Ісламабад їх попередив: якщо ви не будете вести собі законослухняно, ми вас депортуємо назад, в Афганістан. Думаю, вони будуть поводитися належним чином. Загалом афганський народ та їхній уряд не слухає наших порад, вони не відповідають нам взаємністю.

— Пакистан не відчуває себе вигнанцем в ісламському світі через свою підтримку операції Сполучених Штатів?

— Ні, Пакистан не самотній у своїй боротьбі проти тероризму. Всі ісламські країни засудили атаки 11 вересня. Ми проти тероризму. Але треба розрізнювати визвольну боротьбу і власне тероризм. Якщо говорити про Кашмір, то це визвольна боротьба, яку деякі країни хочуть представити як тероризм. Ця боротьба триває протягом 50 років і не може вважатися проявом тероризму.

— Не могли б ви розповісти про ваше розуміння тероризму чіткіше?

— Ви торкнулися дуже складного питання. Це суперечка, що триває й досі. Я вважаю, що ніхто у світі не може дати чітке визначення тероризму, прийнятне для всіх. Кожен дасть таке визначення, яке підходить його інтересам.

— Скажіть, будь ласка, як в такому випадку можна боротися з тим, чому немає навіть визначення?

— Подолати тероризм можна, маючи збалансовану політику та справедливі закони, створивши прийнятні економічні блага для всіх людей, зменшивши різницю між багатими та бідними.

— Ви маєте на увазі, що перемогти тероризм можна, усунувши безпосередньо його причини? Виходить, Осама бен Ладен, є наслідком попередньої несправедливості в світі і йому слід було б дати спокій?

— Ні, удар треба спрямувати і на корінь проблеми, і на наслідки.

— Чи братиме Пакистан участь у можливій наземній антитерористичній операції в Афганістані?

— Ні, ми категорично заявили, що наша земля не буде використана як плацдарм для ударів по Афганістану. Ми погодилися надати технічну підтримку, яка передбачає надання повітряного простору.

— Чи в безпечному місці зберігається в Пакистані ядерна зброя?

— Ядерна зброя знаходиться під повним контролем і немає небезпеки її потрапляння в погані руки.

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: 


НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ