Самые страшные в жизни те люди, которые прочитали одну книгу. С человеком же, который много читает, всегда будешь иметь о чем поговорить, и тебе рядом с ним ничего не будет угрожать.
Иван Малкович, украинский поэт и издатель, владелец и директор издательства «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

«Зони» замість областей

В Міністерстві розвитку громад та територій анонсували нову «реформу». Що про неї думають на місцях?
18 марта, 2021 - 19:02
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Україну планують поділити на функціональні зони. На думку влади це дозволить ефективно зосередити ресурси, спрямовані на розвиток регіонів. Про це заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. За словами міністра, вперше області розділять за схожістю соціально-економічних характеристик і без прив’язки до встановлених кордонів.

Ідея полягає в тому, щоб направляти фінансування не на області, як було раніше — а на території. Адже в одній області можуть бути розташовані міста і села, які вимагають абсолютно різного підходу до стратегії розвитку.

«Вони розроблені системно і дають можливість розподіляти гроші не тільки між областями, а й між функціональними територіями. Наприклад, перша зона з десяти — гірські території українських Карпат. Це відразу кілька областей, які ми повинні розвивати. Далі, макрорегіон Азов-Чорне море. Це узбережжя Чорного і Азовського морів. Там одні й ті ж проблеми. Далі, наприклад, прикордонні регіональні зони. На сході і на заході вони різні — в першому випадку — в несприятливих умовах, у другому — навпаки. Також є монофункціональні міста, є шахтарські регіони, які вимагають абсолютно іншої логіки», — вважає Чернишов.

Мовляв, такий поділ на 10 функціональних типів дасть економічні переваги жителям різних областей і дозволить ефективніше розвивати регіони. Адже області розділять не по встановлених кордонах, а по схожості соціально-економічних характеристик. Відповідні проєкти поділу вже розробляються.

Як ініціативу міністра оцінили на місцях, чи вбачають там в цьому доцільність, які бачать плюси і можливі ризики,  а головне, чи обговорювали там і чи обговорюють зараз цей сценарії — «День» опитав експертів.

«ВАЖЛИВИЙ ПОПЕРЕДНІЙ АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ»

Оксана СIЛЮКОВА, керівниця Херсонського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою»:

— Ідея зонування територій не нова, вона означає не нерівномірний розподіл ресурсів на підтримку та розвиток окремих регіонів, а скоріше врахування особливих критеріїв тієї чи іншої зони державою. Відповідно, це й планування коштів на вирішення місцевих специфічних проблем не в межах однієї області, а з типовим підходом до кожної зони.

Водночас, може виникнути питання «накладання зон», коли окремі регіони підпадають під показники, наприклад, прикордонних областей і, разом з тим, сільських територій з несприятливими умовами. Тому дуже важливий попередній аналіз ситуації, який має стати підґрунтям загальнодержавної стратегії розвитку країни та бути імплементованим у регіональні стратегії. Тобто зонування територій — це рівень державної політики, управління ризиками та потенціалом областей, підготовка тематичних державних програм та цільове спрямування фінансів на вирішення конкретних соціально-економічних проблем.

Якщо ж говорити практично, то зрозуміло, що центри економічного розвитку потребують інших акцентів, ніж гірські території українських Карпат. Також потребує своїх програм і макрорегіон «Азов — Чорне море». І насправді деякі проєкти міжнародної технічної допомоги вже давно працюють за цим принципом. При грамотному використанні зонування визначаться більш чітко функціональні особливості територій, що дозволить максимально ефективно використовувати їх можливості.

«ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ СТВОРЮЄ УНІКАЛЬНІ, ДОДАТКОВІ СЦЕНАРІЇ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ І РОЗВИТКУ»

Олег ЛЕВЧЕНКО, експерт з місцевого економічного розвитку:

— Мова йде не про розподіл території, а формування функціонального типу зон. Вони є в усьому світі, зокрема і в Європейському Союзі. Адже кожна територія потребує певного зонування і відповідно додаткових компетенції, знань, формування системи управління. До прикладу, візьмемо громаду із Закарпаття, де гірський регіон, і Херсонщину, де відстань між громадами 35—40 км, або Чернігівщину, де дуже низька заселеність. Кожна з цих територій має свої особливості, на які треба зважати при формуванні стратегій розвитку. Але поділ на функціональні зони не означає, що на регіони чіплятимуть ярлики, чітко окреслюватимуть межі, як в областях, бо це не злиття чи розмежування. Це свого роду присвоєння тій чи іншій території певного коду, який відносить її до відповідного спеціалізованого соціально-економічного профілю.

Що це дасть? По-перше, дозволить розробляти чи залучати додаткові програми для соціально-економічного стимулювання територій. Зараз, наприклад, розробляється стратегія розвитку вугільних міст у Донецькій області, на підході розробка стратегії розвитку Приазов’я і Причорномор’я. У документах буде чітко визначене економічне профілювання цих зон із урахуванням територіальних особливостей — на певний час і у далекій перспективі. По-друге, функціональне зонування розведе території за рівнями і за пріоритетами, бо сьогодні, по суті, вони всі мають рівні можливості і коли порушується тема про необхідність ухвалення закону щодо гірських територій, то зрозуміло, що він актуальний здебільшого для гірської місцевості, а у степової зони свої проблеми.

Тому, якщо резюмувати, то функціональне зонування створює унікальні, додаткові сценарії для управління і розвитку, які базуватимуться на законодавчій підтримці. Щодо ризиків, то один із них у тому, що можливо особливості певних території-апендиксів можуть бути не враховані, або узагальнені. До прикладу, у зоні Приазов’я і Причорномор’я є портовий Чорноморськ, який економічно потужний і сталий, чого не скажеш про херсонський чи запорізький берег, де все набагато гірше. А тому навіть у межах однієї функціональної зони треба буде застосовувати диференційований підхід. Крім того, час від часу стратегії доведеться коригувати, розширювати чи звужувати зональність.

Насправді функціональна зональність виправдана і на часі. Очевидно, що цей проєкт буде ухвалений у рамках закону про державний регіональний розвиток, який найближчим часом буде винесений на обговорення у парламенті. Але, власне, питання в тому, що під кожну зону треба розробити програми розвитку. Для цього залучатимуться представники муніципалітетів і місцеві експерти, але сам процес займатиме чимало часу, а Мінрегіонів прагне ухвалили їх вже до осені, щоб можна було закласти кошти в бюджет для їхнього впровадження. І в наступному бюджетному році вже приступити до реалізації. Взагалі, якщо узагальнити, то насправді поділ на функціональні зони — це крутий інструмент. І не лише для розвитку, а для «зшивання» країни, причому зшивають не лише регіони держави, а схожі між собою території зі спільними проблемами, пріоритетами і потенціалом.

«БЕЗ ЧІТКОЇ СТРАТЕГІЇ ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ТА МЕХАНІЗМІВ ПІДТРИМКИ ІНІЦІАТИВА МОЖЕ ЗАЛИШИТИСЯ ДЕКЛАРАТИВНОЮ»

Денис МАН, заступник голови Закарпатської обласної ради:

— З точки зору формування нових підходів до управління бюджетними ресурсами розподіл на функціональні зони, можливо, видається логічним: спільні соціально-економічні особливості, природна та кліматична специфіка, адміністративні кордони України, схожість менталітету жителів тощо. Свого часу, територія Українських Карпат, як окрема зона, визріла в цілій Державній програмі. Це мало б стати позитивним прикладом. Однак, не зважаючи на різноманітні доручення, укази та програми, фінансування з державного бюджету так і не відбулося і виділення окремої особливої території не дало того ефекту, на який дуже сподівалися чотири області.

Маємо дещо більш позитивний приклад у квотуванні тематики гірських територій, прикордонних територій чи теми вугільних регіонів у секторальній бюджетній підтримці як чітко визначені пріоритети. Та обсяг грошей, на жаль, не вирішує і сотої частини всіх проблем, які сьогодні мають такі території у програмі секторальної бюджетної підтримки, однак чіткість у пріоритетах дозволяє цим територіям сподіватися на підтримку держави.

Тож нинішня ініціатива Мінрегіону в цілому зрозуміла. Однак без чіткої стратегії щодо джерел фінансування, обсягів такого фінансування та прозорих механізмів підтримки така ініціатива може залишитися суто декларативною.

Підготували Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця, Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужгород
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ