Конец власти твитера

Серед політиків в останній час стало модним відмовлятися від спілкування із виборцями «через» медіа і звертатися до електорату напряму через соціальні мережі. «Законотворцем моди» на такій спосіб комунікації виступив Дональд Трамп. В Україні адептом такої комунікаційної стратегії був нинішній Президент України Володимир Зеленський. Втім, останні події навколо постів американського президента в Твіттері та Фейсбук демонструють: час соцмереж як основного каналу комунікацій політиків із народом потроху спливає.

«ЦЕНЗУРА» ВІД ТВІТТЕРА

Наприкінці травня Твіттер — вперше в історії — помітив пост Трампа як сумнівний з точки зору достовірності. У своєму допису президент розкритикував можливість голосування на виборах президента 2020 року за допомогою пошти, стверджуючи, що запровадження цієї практики призведе до масових фальсифікацій.

«Жодних шансів, що голосування через пошту не буде фальсифікацією. Поштові скриньки пограбують, бюлетені підроблять, нелегально роздрукують і підпишуть», — заявив Трамп. До цього твіту соцмережа додала позначку: «Отримайте факти про голосування поштою».

Директор Twitter Джек Дорсі тоді зазначив, що, «згідно з правилами доброчесності» компанії, подібні дописи «можуть ввести в оману людей, адже вони можуть подумати, що їм не потрібно реєструватися на виборах для того, аби отримати бюлетень», хоча насправді тільки зареєстровані виборці отримають бюлетень. Він наголосив, що соцмережа не вважає себе «арбітром правди», натомість намагається надати максимум інформації, аби користувачі самостійно змогли зробити висновки.

Але коментар президента Сполучених Штатів був категоричним: «Твіттер втручається у вибори президента і придушує свободу слова».

А БІЛИЙ ДІМ ПРОТИ

28 травня Дональд Трамп підписав указ, який зобов’язує наглядовий орган, Федеральну комісію зі зв’язку, дати роз’яснення з приводу норм Закону про порядність у ЗМІ, які практично звільняють соціальні мережі від юридичної відповідальності за матеріали, що публікують користувачі. Дії Twitter по відношенню до своїх дописів Трамп розцінив як редакційні, а отже ця та інші соцмережі, на його думку, мають нести відповідальність за контент, який розміщується на їх платформах.

«Невелика кількість монополій соціальних медіа контролює значну частину всіх публічних та приватних комунікацій у Сполучених Штатах. Вони мали неконтрольовані повноваження цензурувати, обмежувати, редагувати, формувати, ховати, змінювати практично будь-яку форму спілкування між приватними громадянами та великою громадською аудиторією», — заявив американський президент, підписуючи указ. В Білому домі назвали рішення Трампа «заходами по боротьбі з онлайн-цензурою з боку технологічних корпорацій, в тому числі соціальних мереж».

У компанії Twitter указ президента назвали спробою «підірвати свободу слова в інтернеті».

Як передає «Голос Америки», глава Асоціації комп’ютерної й комунікаційної індустрії Метт Шруерс також розкритикував рішення Трампа: «Важливо розуміти, що право на свободу слова, закріплене у Першій поправці до Конституції, захищає можливість громадян і бізнесів вільно говорити без обмежень з боку влади. Але це не захищає владу від громадян і не обіцяє, що слова людини не перевірять привселюдно».

Але засновник Фейсбуку Марк Цукерберг фактично виступив на боці американського президента. В інтерв’ю американським ЗМІ він заявив, що соцмережі не повинні «вирішувати, що правда, а що ні». «Я твердо впевнений, що Фейсбук не може бути арбітром у питанні того, що люди повідомляють онлайн, особливо компанії, що надають платформу для таких дискусій, не повинні робити це», — заявив Цукерберг.

...ПОЧИНАЄТЬСЯ СТРІЛЯНИНА

Події навколо загибелі Джорджа Флойда спровокували нове загострення у відносинах президента Сполучених Штатів та «соціальномережевих» компаній.

Коментуючи безлад, який виник в деяких містах США на тлі вуличних протестів «Black Lives Matter», Трамп написав в Твіттер та перепостив в Фейсбук пост із критикою на адресу учасників цих подій: «Ці бандити безчестять пам’ять Джорджа Флойда, і я цього не допущу. Поговорив із губернатором Тімом Вальцем і сказав йому, що військові з ним весь час. Будь-які труднощі, і ми візьмемо на себе управління, адже коли починається мародерство, починається стрілянина. Дякую!». Вислів «коли починається мародерство — починається стрілянина» вперше використав голова поліції Маямі у 1967 році, виправдовуючи застосування сили проти темношкірих американців.

Допис було приховано адміністрацією Твіттера і на сторінці Трампа, і на офіційній сторінці Білого дому.

Фейсбук натомість відмовився вживати якийсь кроки стосовно заяви президента Сполучених Штатів. Цукерберг в своєму дописі заявив, що слова Трампа «дуже образливі», однак не порушують правил компанії та є важливими з огляду на те, що інформують населення про можливе застосування державою сили. «Я категорично не погоджуюсь з тим, як президент говорить про нинішні події. Та вважаю, що люди повинні бути здатні переконатись у цьому самі, тому що відповідальність щодо людей при владі може настати лише тоді, коли їхні слова аналізують відкрито», — написав він на своїй Фейсбук-сторінці.

Деякі працівники компанії Facebook — не згодні із позицією керівництва — на знак протесту оголосили віртуальний страйк, на добу відмовившись від роботи, яку через пандемію виконували дистанційно.

ВСІ ПОГАНІ

Свого часу Дональд Трамп заявляв, що використовує соцмережі для боротьби з «нечесною пресою». «Я використовую соціальні медіа не тому, що мені подобається, а тому, що це єдиний спосіб боротьби з дуже нечесною і несправедливою «пресою», яку зараз часто називають медіа фейкових новин. Недостовірні й вигадані «джерела» використовують частіше, ніж коли-небудь. Багато історій і звітів — чиста фікція!» — написав він у Твіттер ще наприкинці 2017 року.

Як зазначало «Радіо Свобода» на початку червня, журналісти підрахували, що з того часу, як Дональд Трамп приєднався до Твіттера десять років тому, він зробив 52 000 твітів чи ретвітів і має 80 мільйонів підписників. Бувало і таке, що він відправляв 108 твітів на день.

У Твіттері, зазначає «Радіо Свобода», американський президент робив заяви, для яких у «старі часи» потрібно було б робити спеціальний брифінг. Трамп через твітер-повідомлення погрожував війною, виходом з різних міжнародних організацій, оголошував про нові призначення чи звільнення. Завдяки президенту США Твіттер став однією з найвідоміших компаній світу, здобувши неабиякий вплив на політичне життя різних країн світу. Але нині соціальна мережа, яка сприймалася Трампом — і багатьма іншими політиками — всього лише як технічний канал комунікацій, по типу телевишки, стільникової антени чи телефонного дроту, почала «грати свою гру».

Хазяїн Білого дома сприйняв це дуже негативно і намагається з цим явищем боротися, змушуючи Твіттер — та інші соцмережі — відмовитися від втручання в контент. Повертатися до традиційних медіа він явно не хоче.

Наразі — незважаючи на суперечку із Твіттером — Трамп не запропонував ЗМІ в якості альтернативи Твіттеру та Фейсбуку — журналісти в масі своєї продовжують залишаться в його очах «поганим  хлопчиками», що генерують фейки. З одного боку — Трамп посварився зі значною частиною провідних традиційних ЗМІ, серед яких The New York Times, The Washington Post та CNN. З іншого — Трамп фактично позбавився можливості висловлювати свою точку зору на поточні події в соціальних мережах без втручання «наглядачів» за «мовою ворожнечі» та фактчекерів. Таким чином, якщо справи будуть розгортатися не його сценарію хазяїна Білого дому, американський президент — а з ним і всі політики, що зробили ставку на «нові медіа» — опиняться в дуже складних обставинах — без каналів стабільних комунікацій із електоратом.

Особливу гостроту ця несподівана інформаційна ізоляція політиків набуває в умовах пандемії коронавірусу, коли не можна застосовувати для спілкування із народом «дідівські методи» — масові зустрічі на площах чи стадіонах.

«ВІДОСІКІВ» НЕ БУДЕ?

Таким чином, президент США, який став фактично відкрив для світу соціальні мережі як головний канал спілкування політиків із народом, нині є тим, хто демонструє всі вади саме такого способу комунікацій.

Не виключено, що ми спостерігаємо за закінченням ери «твіт-політики» та «Фейсбук-комунікацій». Теоретично, це є шансом для традиційних медіа — вікно можливостей наразі є відкритим, і журналісти можуть повернути собі авторитет і довіру як незалежні та неупереджені комунікатори між політиками та виборцями, владою та громадянами. Тоді — також теоретично — політичні та державні діячі повернуться до традиційного спілкування із медіа, до інтерв’ю і прес-конференцій замість відео-звернень та постів.

До речі рух в цьому напрямку вже почав український президент. Команда Зеленського яка заявляла про наміри говорити з людьми «без посередників» в особі журналістів і намагалися транслювати свою позицію через «відосікі», поступово повернулися до класичних прес-конференцій.

Складні стосунки Трампа та Твіттера переконують в тому, що до аналогічного рішення може пристати дедалі більше політків.