Каждый должен выполнять свою работу, быть чувствительным к великим событиям, чувствовать величие и опасность момента. Как за маленькими поступками волонтеров стоит гуманизм, так и по нашим делам скрывается нечто большое.
Мирослав Попович, украинский философ

Врятувати рядового журналіста

Українські медіа вимушені самотужки долати «коронакризу»
22 января, 2021 - 12:22

Пандемічний 2020 рік став випробуванням на міцність для всіх галузей економіки. Деякі сегменти, як то, наприклад, різноманітні онлайн-сервіси та послуги, чи кур’єрські служби доставки, мали швидко освоювати нові напрямки, щоб, випередивши конкурентів, «на повну» скористатися несподіваними можливостями для зростання. Але значній частині бізнесів минулий рік приніс тільки збитки та невпевненість в завтрашньому дні. В першу чергу, на межі виживання опинилися всі сектори, «зав’язані» на оффлайн-активність людей — туризм, громадське харчування, індустрія розваг, організація культурно-масових подій...

Медіа за підсумками року розділилися на два табори. Частина — телебачення — розпочинає новий рік впевнено, із запасом міцності. Радіо якось тримається. А ось всі інші — як не дивно, включно із Інтернет-ЗМІ — мають терміново шукати нові бізнес-моделі, щоб утриматися на плаву.

Ось як виглядає загальна зведена картина медіа рекламного ринку України за даними Всеукраїнської рекламної коаліція:

Катастрофічне падіння реклами в друкованих ЗМІ — приблизно на 1/5! — теоретично мало б компенсуватися збільшення доходів в онлайн сегменті — звісно, коли у видань є електронна версія, але хоча б так. Але цього не сталося.

Різноманітні дослідження, які робилися в світі протягом року виявили, що люди почали більш споживати «легкого», розважального контенту — новини «пандемічного сезону» їх відлякували. В результаті, хоча формально реклами в онлайні стало більше, класичнім медіа з цього практично нічого не перепало.

Нещодавно «Детектор медіа» навів дані, згідно із якими загальнонаціональні інтернет-медіа заявили про падіння доходів від реклами до 50%, а місцеві — до 70-90%.

В цих умовах друкованим та онлайн-ЗМІ довелося або вимагати більших дотацій від власників, або шукати гранти, або звертатися за допомогою до аудиторії.

Іншій варіант — отримання безпосередньої фінансової допомоги від держави — чомусь не розглядався.

В першій половині 2020 року Європейська федерація журналістів (EFJ) неодноразово закликала уряди європейських країн підтримувати ЗМІ та журналістів в умовах скорочення загальної економічної активності та рекламного ринку, оскільки функціонування системи засобів масової інформації важливо демократії в цілому, особливо під час такої глобальної кризи, як пандемія. Але українські медіа залишилися зі своїми проблемами сам на сам — на відміну від багатьох інших країн Європи.

Ось які пакети допомоги — за даними EFJ та ЗМІ — отримали засоби масової інформації та журналісти в різних європейських країнах.

Австрія

Обсяг допомоги медійним організаціям склав 32 мільйони євро. Майже половина пішла на приватні комерційні мовники. Щоденні газети отримали 12,1 млн. євро, тижневики — 2,7 млн. євро.

Бельгія

У франкомовній Бельгії йшлося пакет у розмірі 3 мільйони євро для засобів масової інформації, які зазнали фінансових труднощів. У Фландрії 3,8 млн євро було виділено суспільному мовнику VRT, ще 3,8 млн євро — регіональним мовникам.

Кіпр

Пакет допомоги для ЗМІ склав 700 000 євро. Понад 50% було спрямовано телевізійним станціям, решта Інтернет-ЗМІ, газетам та радіостанціям.

Данія

24 мільйони євро було виділено для приватних ЗМІ, які втратили значну частину доходу від реклами. Були і інші варіанти підтримки.

Естонія

Уряд підтримав доставку газет додому на суму 450 000 євро протягом 3 місяців. Були знижені податки для окремих типів ЗМІ.

Фінляндія

5 мільйонів євро було спрямовано для підтримки преси, 2,5 мільйона євро — фінському агентству новин.

Франція

106 мільйонів євро пішло на забезпечення безперебійного розповсюдження преси та на підтримку найбільш постраждалих учасників ринку друкованих ЗМІ.

Німеччина

ЗМІ мали право на програму допомоги загальним обсягом на 25 мільярдів євро.

Ісландія

400 мільйонів ісландських крон (2, 56 млн. євро) було виділено на підтримку приватних ЗМІ, максимум 100 мільйонів на ЗМІ

Частково визнане Косово

Був ухвалений пакет допомоги в 41 мільйон євро, який включав різноманітні пільги та субсидії.

Латвія

Майже 600 тис. євро на підтримку друкованих та інтернет-ЗМІ; 224 тис. євро (на місяць) на підтримку щомісячних витрат на доставку передплачених видань; 218 тис. євро (на місяць) на підтримку щомісячних витрат на мовлення електронних ЗМІ.

Люксембург

ЗМІ могли подати заявку на отримання 200 тис. євро. Виплата здійснювалася у формі субсидії в розмірі 5000 євро на штатного журналіста (макс. 40 на ЗМІ).

Чорногорія

Уряд підтримав засоби масової інформації на суму 310 тис. євро.

Норвегія

27 мільйонів євро було надано національним та місцевим ЗМІ.

Іспанія

15 мільйонів євро було надано телеканалам.

Швеція

47 мільйонів євро було спрямовано на допомогу ЗМІ. 15 мільйонів євро мали бути розподілені серед 200 друкованих видань.

Швейцарія

Підтримка 30 мільйонів швейцарських франків була надана приватним місцевим радіо— і телевізійним станціям. Газети та журнали безкоштовно поширювались поштою.

Нідерланди

11 мільйонів євро було виділено на регіональні мовники (7,5 мільйона) та журналістські розслідування (3,5 мільйона).

Румунія

Уряд виділив 76,4 млн. леїв (15,7 млн. євро) місцевим медіакомпаніям у другій половині 2020 р.

В багатьох країнах передбачалися різноманітні пакети підтримки і для незалежних журналістів — фрілансерів.

В Україні медіа та медійники опинилися поза увагою влади.

Тепер експерти прогнозують активізацію процесу зникнення невеличких незалежних ЗМІ, особливо в регіонах. Окрім втрат для демократії — про що говорять в журналістських колах Європи — закриття медійних організацій означає ще і скорочення робочих місць, падіння доходів бюджету від припинення діяльності компаній... Але чомусь проблеми журналістів та засобів масової інформації не зацікавили ані уряд, ані самих медійників. Парадоксально, але навіть потужного загального запиту на державну підтримку під час локдаунів ані вітчизняні ЗМІ, ані журналістські організації не сформулювали.

Пару днів тому Національна спілка журналістів України запропонувала  ознайомитися із доповіддю Школи міжнародних відносин та зв’язків з громадськістю Колумбійського університету «Збереження журналістики: в умовах пост-COVID світу». «Підтримка філантропів дозволила би сотням засобів масової інформації по всьому світу вижити, проте стає все більш очевидним, що потрібна більш системна підтримка. Ось чому кращим варіантом було б збільшення співпраці з донорами, нові закони та державна підтримка, спрямована на збереження існуючих медіа, які опинились у скруті», — так звучить головний висновок авторів документу, який можна лише підтримати

 

Наталя ІЩЕНКО
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ