Вместо лелеять и воспитывать истинных патриотов Матери-Украины, мы выращиваем сварливых партийцев и патриотов родных задворках, уменьшающие в своем узком воображении большую и богатую Украину к своей волости.
Иван Лютый-Лютенко, украинский военный и общественный деятель, предприниматель, меценат

Чем дышат украинские дети в учебных заведениях?

Среда в учебных заведениях содержит серьезные угрозы, а государство от этого самоустранилась
15 июля, 2020 - 12:17
СВЯТОСЛАВ ПРОТАС

Починати навчальний процес 1 вересня чи не починати? Гостра дискусія про ефективність дистанційного навчання насправді відволікає увагу від справжніх загроз здоров’ю дітей, які за наслідками серйозніші за COVID-19. Ніхто не бере до уваги, що в Україні наразі не здійснюється жодного контролю за безпекою повітря та води у школах і дитячих садочках. Дитячий організм надзвичайно чутливий до впливу будь-якого шкідливого фактору й хімічних подразників. Через них діти частіше хворіють, і будь-яка хвороба не минає безслідно для їхнього здоров’я. Зростання онкологічних і серцево-судинних захворювань, спричинених забрудненням повітря та води, уже стало глобальним викликом майбутнього.

Влада має не змушувати дітей сидіти вдома, а забезпечити безпечний і здоровий простір для навчання. Пріоритет №1 — це якість повітря, контроль за параметрами: температура, вологість та швидкість руху повітря. Раніше ще на етапі планування і проєктування дитячих закладів уже прораховувалося, чи будуть ці параметри відповідати нормі. Бо якість повітря всередині навчальних закладів абсолютно ідентична тій якості атмосферного повітря, що є зовні. Якщо зовнішнє повітря забруднене і вологість не відповідає нормі, буде надзвичайно складно забезпечити нормальні умови всередині приміщення. Надмірно сухе повітря сприяє висушенню слизових оболонок і стає передумовою для хвороб. А на території Полісся та Київської області, навпаки, надзвичайно високі рівні вологості, що сприяє алергізації дітей та іншим патологічним проявам. Алергізація — один із глобальних викликів майбутнього поряд з онкологією та серцево-судинними хворобами. Понад 50% населення страждає на алергійні захворювання, і їхня прикрість у тому, що немає ефективних методів їх лікування. Контактуючи з алергічним подразником, людина фактично живе в умовах хронічної хвороби.

Проблема №1 зовнішнього забруднення повітря — це викиди транспорту. Ви не зможете забезпечити ефективне очищення повітря від викидів автотранспорту, якщо дитячі заклади розміщені поблизу автомагістралей. Апріорі такі заклади мають взагалі зачинятися. А нові — відкриватися подалі від джерел забруднень.

Безпеці дітей так само загрожують внутрішні забруднювачі повітря. Це синтетичні будівельні матеріали і меблі, які виділяють шкідливі токсичні речовини (формальдегід, ксилол, толуол), що використовуються під час їх виробництва. Траплялися резонансні випадки в навчальних закладах, коли у дітей раптово погіршувалося самопочуття, доводилося звертатися по медичну допомогу і госпіталізацію. Під час епідеміологічних розслідувань з’ясовували, що в окремо взятих елементів (меблі, будівельні матеріали) концентрація шкідливих речовин не перевищує нормативу. Але, коли вся ця сукупність знаходиться у приміщенні і хімічні токсичні речовини виділяються одночасно з підлоги, зі стелі і стін, то як наслідок ми отримуємо шкідливий ефект, коли норми критично перевищуються і перебувати в цьому приміщенні небезпечно для здоров’я. Якщо головне джерело забруднення — меблі, їх потрібно виносити в окреме провітрюване приміщення і чекати, доки дія хімічних речовин вичерпається. Якщо це — покрівельні матеріали, в приміщенні потрібно заборонити перебування людей і кілька місяців максимально його провітрювати. Якщо це не вирішує проблему, залишається радикальний варіант — повна заміна будівельних матеріалів, які є джерелом поширення токсичних хімічних речовин.

Україна повинна терміново зробити моніторинг всіх навчальних закладів щодо концентрації радіоактивного газу радону в повітрі. Тому що радон — це 70—80% іонізуючої дози, яку людина отримує протягом життя, і його вплив значно сильніше позначається на здоров’ї, ніж сонячна радіація та медичне опромінення. Небезпека впливу радону — в організмі залишаються радіоактивні продукти його розпаду, які накопичуються в кістках, внутрішніх органах і викликають найважчі форми раку. Підвищені концентрації радону стають причиною щонайменше 6000 смертей в Україні за рік. Ми знаємо, що в Кіровоградській області у 50% навчальних закладів перевищені рівні радону. А потім дивуємося — чому ж так різко помолодшав рак? Технічно проблема радону розв’язується досить просто. Цей газ розсіюється в повітрі. Тому перше — потрібно вивчити і проаналізувати систему надходження радіоактивного радону в приміщення шкіл та дитячих садків. Зробити ізоляцію підлогового простору, щоб радон не просочувався із ґрунту. Друге — створити систему видалення цього газу із приміщення, вентиляцію. Розв’язання проблеми з радоном не буде потребувати великих капітальних вкладень, але дасть величезний ефект для здоров’я і майбутнього дітей.

Дитина має дихати чистим свіжим природнім повітрям, і для цього треба, щоб воно постійно оновлювалося. Системи вентиляції приміщень насправді вирішують комплекс питань: радіаційної та хімічної безпеки і забезпечення норм мікроклімату в навчальних закладах. Інноваційний ринок пропонує багато новітніх технологій, за допомогою яких забезпечується формування здорового простору і повітрообмін з мінімальними втратами тепла й енергоресурсів. І врешті-решт, можуть розірвати замкнене коло, коли взимку ми економимо енергоресурси за рахунок погіршення якості повітря в навчальних закладах.

Сьогодні в українських дітей немає доступу до безпечної питної води і каналізації в навчальних закладах. У нас щорічно приблизно 120 тисяч захворювань на гострі кишкові інфекції. Це теж один із найбільших показників у цивілізованому світі, і він безпосередньо пов’язаний з питанням доступу до води і санітарії. Тому що у нас треть населення проживає в сільській місцевості і три чверті з них ходять на вигрібні ями і п’ють воду з колодязів. Мають впроваджуватися системи локальних очисних споруд, системи централізованого водопостачання і каналізування. Школа і садочок є тими об’єктами, із яких це має починатися.

Але експертно оцінити ці речі може лише фахівець. Не може кожен громадянин в Україні одночасно бути і санітарним лікарем! Ці питання, без перебільшення, є питаннями національної безпеки, тому ними опікувалася держава, створювалася система, компетентний експертний орган, який міг оцінювати ці речі фахово. Надавалися кошти, щоб у системі санепідслужби функціонували лабораторії, які проводили б інструментальні лабораторні дослідження і здійснювали контроль. Будь-який превентивний захід потребує фінансування, але ці витрати виправдані. Бо одна гривня, вкладена у профілактику, економить десять гривень, що будуть витрачені на лікування наслідків.

Зараз проблеми рівня національної безпеки, які має розв’язувати держава, перекладаються на плечі батьків. Щоб організувати дітям здорове безпечне навчання, вони мусять бути фахівцями в усіх сферах і підміняти собою державні функції в питаннях якості повітря, води і освіти також. Тоді у мене питання: а навіщо ми тоді платимо податки? Ми, власне, маємо їх платити для того, щоб на ці гроші наймати фахівців, які будуть турбуватися про нашу безпеку і здоровий простір!

Ми живемо в країні, де хвороби брудного повітря і води стають викликом майбутньому, але держава самоусунулася і не контролює безпечність середовища у школах і дитсадочках. Ті чи інші зміни у нас відбуваються лише під тиском вулиці. Так що саме батьки спроможні загострити це питання — що середовище в навчальних закладах не є безпечним і за цим немає жодного контролю з боку держави. Наявність хімлабораторій, які могли би провести інструментальні лабораторні дослідження, не є проблемою. Проблемою є культура безпечного здорового простору, і це радше питання самосвідомості громадян. Батьки мають виступити найпотужнішим контролером і вимагати від влади, щоб заклади, в яких перебувають їхні діти, як мінімум, двічі на рік обстежувались. І щоб за результатами цього обстеження вживалися дії. Якщо ті чи інші параметри не вкладаються в рекомендовані норми, мають впроваджувалися технічні рішення, щоб школи й дитсадки нарешті ставали безпечним здоровим простором.

Починати навчальний процес 1 вересня чи не починати, коли немає специфічних засобів профілактики та лікування коронавірусу? Навіть якщо змусити всіх дітей сидіти по домівках і вчитися дистанційно, це все одно не зніме питання їхньої безпеки. Бо і в житлових будинках не все гаразд із якістю повітря, води, концентрацією радону. Якщо говорити про здоров’я нації та формування імунітету, це кропітка щоденна праця: здоровий спосіб життя і здорове середовище в дитинстві, з чого все й потрібно починати. Вірю, що так і буде, бо інакше тоді у нас немає майбутнього.

Святослав ПРОТАС, голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України в 2014—2016 рр.
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ