Пусть мысли, заключенные в книгах, будут твоим основным капиталом, а мысли, которые возникнут у тебя самого - процентами с него.
Фома Аквинский, теолог, святой католической церкви

Міжмузейна толерантність

Як бажання відновити історичну правду допомогло налагодити співпрацю між Вінницьким та Волинським краєзнавчими музеями
14 мая, 2021 - 10:17

У рамках проєкту міжмузейного обміну в трьох експозиційних залах Вінницького обласного краєзнавчого музею відкрилася історична експозиція «Український визвольний рух 40-50 років ХХ століття: Волинь — Поділля». Матеріали про національно-визвольну боротьбу, антинацистський та антирадянський спротив ОУН та УПА для експозиції надав Волинський краєзнавчий музей. Завдяки співпраці між закладами вінничанам уперше презентували унікальну колекцію робіт відомого українського художника, автора візуального образу Української Повстанської Армії Ніла Хасевича. Загалом у експозиції розмістили 159 рідкісних і цінних предметів, які надав на тимчасове експонування Волинський краєзнавчий музей. Та не тільки вони створюють цінність події, бо насправді ця виставка стала початком співпраці між двома закладами. І вже зовсім скоро етнографічні фонди Вінницького краєзнавчого музею поїдуть до Луцька, де будуть представлені у залах Волинського краєзнавчого музею.

ВІДКРИТИ ФАКТИ, ПОДІЇ І ОСОБИСТОСТІ, ЯКІ ЩЕ ДОНЕДАВНА ЗАМОВЧУВАЛИСЯ

Така музейна толерантність, як каже заступниця директора Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана ШАРОВАРСЬКА, викликана великим бажанням консолідувати українське суспільство шляхом всебічного представлення історії України через регіональні особливості. Переосмислюючи свою національну ідентифікацію, українці по-новому дивляться на власну історію, відкривають для себе факти, події і особистості, які ще донедавна замовчувалися або ж подавалися не об’єктивно, з нашаруванням радянської ідеології. Нині виринають із небуття справжні герої минулого, переглядаються цінності і пріоритети. І сучасні музеї не можуть стояти осторонь цих процесів. Вони повинні допомагати суспільству розставляти правильні акценти в історичній оцінці подій.

«Будучи на курсах підвищення кваліфікації, я познайомилися з Оксаною Важатко, директором Волинського краєзнавчого музею. У розмовах часто розповідали один одному про те, що зберігається у фондах наших закладів. І коли я дізналася, що у них є колекція робіт Ніла Хасевича, то одразу подумала, що треба буде якось їх презентувати у Вінниці. Адже це легендарна постать. У лавах УПА він перебував з 1943 року. Відомий під псевдо «Зот», «Рибак», «Старий». Керував друкарнею повстанців, працював як редактор та ілюстратор журналів «До зброї», «Український перець», «Хрін». У бункерах, землянках і криївках, за допомогою примітивної друкарської техніки і в умовах нестачі матеріалів створив понад 150 композицій та 50 графічних робіт, — розповідає Світлана Шароварська. — Під час карантину ми демонтували стару експозицію із залів війни, власними силами зробили ремонт, і поки готуємо нову експозицію, виникла ідея розмістити у цих кімнатах надані Волинським музеєм експонати. Вони присвячені українському визвольному руху 40-50-х років ХХ століття. Як відомо, саме Волинь була епіцентром визвольного руху і велике щастя, що колеги з Луцька презентувати свої експонати з цієї колекції у Вінниці. Карантин допоміг досить швидко підготувати експозицію, було достатньо часу на розміщення матеріалів. І вже сьогодні ми презентуємо виставку для відвідувачів».

ТРИ ЗАЛИ У ДОКУМЕНТАХ, АГІТКАХ, СВІТЛИНАХ І МАЛЮНКАХ

Відкриваючи експозицію, директорка Вінницького краєзнавчого музею Катерина ВИСОЦЬКА повідомила, що більшість представлених на виставці документів донедавна були засекречені. У музейні фонди вони потрапили кілька років тому з архівів СБУ. Серед експонатів агітаційні листівки, світлини членів ОУН, вояків УПА. Окремий розділ виставки представляє 34 графічних роботи, які належать Нілу Хасевичу (1905-1952 рр.). З поміж його робіт представлені «Автопортрет», дереворит «До зброї», листівки «Слава Україні! — Героям слава!», «Здобудеш Українську державу або згинеш в боротьбі за неї», бофони, які чітко передають ідейний зміст визвольної боротьби. Ліричні образи воїнів УПА постають у малюнках та дереворитах, створених у хвилини затишшя між боями.

Третій зал виставки презентує національно-визвольний рух на теренах Вінниччини, яка також була втягнута у національно-визвольну боротьбу того часу. Особливу увагу привертають матеріали про осередки «Просвіти», ОУН(м) та ОУН(б), що діяли на Вінниччині в роки Другої світової війни. Представлені матеріали про похід на Поділля влітку 1943 року першого збройного відділу «УПА-Південь» під проводом Омеляна Грабця («Батька»), який разом з побратимами героїчно загинув 10 червня 1944 року поблизу села Микулинці Вінницької області. Експозицію доповнено тематичними картинами члена ОУН з 1941 року, зокрема зв’язкового групи «УПА-Південь» вінничанина Михайла Климчука та світлинами родини Омеляна Грабця з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею, справами репресованих вінничан — членів ОУН-УПА, наданими Державним архівом Вінницької області, реконструкціями одностроїв, криївки, які надала ГО «Жива історія».

«Тема ця досить хвилююча — Український визвольний рух, Українська повстанська армія. На виставці представлені експонати, які ми відбирали, починаючи з 1990-х років. Завдячуючи Михайлу Климчуку та його друзям і соратникам, ми маємо у фондах досить пристойну колекцію про визвольний рух на Поділлі у роки Другої світової війни. Гарні матеріали передав для музею Любомир Грабець — син Омеляна Грабця, командувача групи УПА «Південь». Він, до речі, сьогодні звернувся до відвідувачів виставки через онлайн зв’язок, що було особливо приємно, — зауважила Катерина Висоцька. — Умовно ця експозиція складається з трьох залів. Перший зал — це колекція нашого обласного краєзнавчого музею, а ось два наступних — експонати з Волинського краєзнавчого музею. Вони мають більш повну колекцію. Серед них документи, листівки, дуже гарна колекція світлин періоду Другої світової війни, матеріали про повстанські рейди, бойові дії та відпочинок бійців. Ми сподівалися, що наші колеги з Луцька, з Волинського краєзнавчого музею, прийдуть сьогодні до нас і самі презентують свою колекцію, яка по праву є гордістю музею. Але коронавірус вніс свої корективи у наші плани і візит довелося перенести. Та оскільки виставка експонуватиметься у Вінниці до кінця жовтня, сподіваємося на візит наших колег з Волині, які так швидко пішли на співпрацю».

НАБРАТИСЯ СМІЛИВОСТІ І ЗАЯВИТИ ПРО СЕБЕ

Музейники з Луцька на відкриття виставки у Вінниці приїхати не змогли через хворобу співробітників, тому змушені витримати обсервацію. Але у телефонній розмові директор Волинського краєзнавчого музею Оксана ВАЖАТКО розповіла, що обов’язково приїде до Вінниці, бо це перший міжмузейний обмін між закладами. Але точно не останній. Уже зараз ведуться перемовини про те, щоб сформувати етнографічну експозицію з Поділля і презентувати її на Волині. Разом з тим триває підготовка до міжмузейного обміну із Львівським історичним музеєм. 13 травня він презентує Волинську ікону у Львові, а Волинський краєзнавчий музей представляє колекцію іконопису із Львова. Загалом, як відзначила Оксана Важатко, обмінні виставки — це не новий досвід, щоправда, відзначила, що не завжди заклади готові розширювати географію міжмузейних виставок.

«Торік експонати із фондів нашого музею побували в Острозі та навіть були представлені у Вільнюсі. Не так давно ми брали участь у спільній виставці у Києві. Тобто це не новий інструмент у музейній практиці. Хоча певною мірою він залишається дещо консервативним, бо потребує оформлення цілого пакету документів, дозволів, гарантійних листів, страховки, організації і супроводу транспортування. Крім того, потрібно забезпечити охорону і при перевезенні, і при експонуванні. Тому власне на сьогодні наш музей не може привезти до себе скіфське золото із Вінниці, як це зробив столичний історичний музей, у них інші можливості, — визнає Оксана Важатко. — Тому більшість міжмузейних виставок відбуваються в межах міжмузейної толерантності, тобто за домовленостями, які базуються на довірі. Чому їх небагато? На це є чимало причин. Найперша — ми не зовсім добре володіємо інформацією про колекції інших музеїв. Друга — не маємо сміливості вийти за рамки і презентувати свої переваги. Раніше ми возили свої експонати до Львова, Рівного, але так далеко географічно не розширювалися. Тому розвиток міжмузейного обміну очевидно залежить більше від ініціативності самих музеїв. Треба більше спілкуватися, досліджувати колекції один одного, тоді як результат — буде взаємовигідна й цікава співпраця».

ПІДСИЛИТИ ОДИН ОДНОГО, ЩОБ СТАТИ МІЦНІШИМИ

Як писав «День» (№ 200-201 за 23 жовтня 2020 року), торік Вінницький обласний краєзнавчий музей презентував виставку «Золото Поділля: історія народів» у Національному музеї історії України. На ній представили найвідоміші старожитності із фондів Вінницького обласного краєзнавчого музею та НМІУ, пов’язані з археологією Поділля. Експозиція представляє комплекс золотих та бронзових прикрас, найбільшу в Європі колекцію бурштинового намиста доби пізньої бронзи, а також золоті прикраси, коштовну зброю та срібний посуд із могили правителя Ольвії — царя Інісмея та багато інших раритетів. Зараз завершується підготовка до відкриття експозиції зброї з фондів Національного історичного музею у стінах Вінницького краєзнавчого. Презентувати виставку планують до Дня Конституції.

«Українські музеї мають підсилювати один одного, щоб стати міцнішими і цікавішими, — резюмує Катерина Висоцька. — Коли торік ми започаткували обмінну виставку з Національним музеєм історії України, то навіть не сподівалися, що експозиція буде так тепло і схвильована сприйнята киянами. Ми надали туди свою колекцію археологічного золота, археологіки. І це був фурор. У цьому році Національний історичний музей України надає нам свою виставку зброї. Сподіваємось, що ми швидко подолаємо всі перешкоди, включаючи коронавірус, і в червні напередодні Дня конституції відкриємо цю виставку у стінах нашого музею. Як показує наш досвід, міжмузейний обмін має тривати, бо вже приносить гарний результат у розвиток музейної справи і стимулює до пошуку нових методів роботи».

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця, фото авторки
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ