Пусть мысли, заключенные в книгах, будут твоим основным капиталом, а мысли, которые возникнут у тебя самого - процентами с него.
Фома Аквинский, теолог, святой католической церкви

Навчитися знову дихати

Як на Вінниччині повертають до життя постковідних хворих
6 мая, 2021 - 19:07
ЛІКАРІ ТА МЕДСЕСТРИ ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА МЕДИЦИНИ РОЗРОБИЛИ ЦІЛИЙ КОМПЛЕКС ДИХАЛЬНИХ ВПРАВ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ ЯКНАЙШВИДШЕ ДОПОМОГТИ ВІДНОВИТИ ВТРАЧЕНЕ ЗДОРОВ’Я. КРІМ ТОГО, ДО ПОСЛУГ ПАЦІЄНТІВ ГОЛКОРЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ, ГІРУДОТЕРАПІЯ, ЕРГОТЕРАПІЯ, ОЗОНОКЕРИТНО-ПАРАФІНОЛІКУВАННЯ, ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ, МАСАЖ

Це сьогодні він уже молодець, сидить, а не лежить на ліжку, але ще час від часу поглядає на показники кисневого концентратора — боїться із ним розлучитися, бо наразі від кисню залежить його життя. Коронавірус ледь не вкоротив віку 66-річному В’ячеславу Шимонюку із села Гуменного, що під Вінницею. Торік чоловік переніс інфаркт, під час стентування настала клінічна смерть, та лікарі повернули його до життя. Хоч як берегли дідуся рідні та близькі, але коронавірус таки наздогнав його у березні цього року і вклав до реанімації на місяць. На фоні вже набутих судинних патологій недуга додала до списку цукровий діабет, ниркову недостатність та цироз печінки. Більш-менш стабілізувавши стан пацієнта, його виписали додому з ковідної лікарні, але за тиждень він знову повернувся на лікарняне ліжко. Цього разу вже до Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення. Це єдиний на теренах області заклад, який надає високоспеціалізовану медичну допомогу постковідним хворим.

Пацієнти, які потрапляють до диспансеру, не просто перехворіли ковідом, а мають численні патології із враженням одразу кількох органів. Тому в диспансері створена мультидисциплінарна команда фахівців, які розглядають кожний випадок окремо. Іноді до одного пацієнта доводиться викликати одразу кількох лікарів: кардіолога, невропатолога, реаніматолога, терапевта, реабілітолога. Разом вони підбирають дієве медикаментозне лікування і реабілітацію. Тому не дивно, що спеціалістів саме цього закладу включили до складу робочої групи МОЗ із розробки пакету постковідної реабілітації.

«РЕАБІЛІТАЦІЯ ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ КОРОНАВІРУС, ВКЛЮЧАЄ НЕ ТІЛЬКИ МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ, АЛЕ Й ОБОВ’ЯЗКОВО ФІЗИЧНУ ТЕРАПІЮ. ПІДБИРАЄМО КОМПЛЕКС ПРОЦЕДУР, ЯКІ НЕОБХІДНО ПРИЗНАЧАТИ ПАЦІЄНТУ З ОБЕРЕЖНІСТЮ. ВИКОНУЮТЬСЯ ЦІ ВПРАВИ ІЗ ПОМІЧНИКАМИ ФІЗИЧНОГО ТЕРАПЕВТА», — РОЗПОВІДАЄ ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ, ЛІКАР ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ ГАЛИНА ПОВШЕДНА (НА ФОТО З ПАЦІЄНТКОЮ)

«ІЗ ПОСТКОВІДНИМ ПАЦІЄНТОМ МАЄ ПРАЦЮВАТИ МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНА КОМАНДА»

Директорка медзакладу Світлана ГОЛОДЮК розповідає, що перші постковідні пацієнти почали прибувати до Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення у грудні 2020 року, відповідно до наказу департаменту охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОДА. Спочатку для них виділили 80 ліжок, а вже у лютому 2021-го розширили відділення до 100 ліжкомісць. Жодного протоколу для лікування не було, як і маршруту для постковідних пацієнтів. Зважаючи на те, що заклад вже мав подібний досвід — за своїм профілем він більше 20 років надає допомогу чорнобильцям і активний у новаторських методиках, — лікарі напрацювали локальний протокол, розробили маршрут пацієнта і почали надавати медичну допомогу у співпраці з кафедрою внутрішніх хвороб № 2 Вінницького медуніверситету ім. Пирогова, яка діє на базі диспансеру. Оскільки більшість пацієнтів, які потрапляють до закладу, мають ускладнення з боку нервової, серцево-судинної системи, органів кишково-шлункового тракту, ендокринної системи, кожен випадок вимагає колегіального вирішення. Тому медичні консиліуми у закладі — звична практика. Приймають хворих як безпосередньо з ковідних лікарень, так і за направленням від сімейного лікаря. Однак для переведення кожен пацієнт повинен мати негативний ПЛР-тест і тести ІФА (Ig M) на COVID-19, зроблені за 72 години до прибуття в лікарню.

І коли 4 березня цього року Вінниччину з робочим візитом відвідував міністр охорони здоров’я Максим Степанов, він був вражений новаторським і професійним підходом нашого нового напрямку — медичної реабілітації пацієнтів після перенесеного коронавірусу, розповідає директорка. За підсумками зустрічі, представників диспансеру включили до складу робочої групи міністерства для напрацювання пакету медичних послуг «Медична реабілітація пацієнтів з ускладненнями після вірусу SARS-Cov-2» у рамках «Програми медичних гарантій». 20 квітня 2021 року міністр Степанов підписав наказ про затвердження протоколу реабілітаційної допомоги пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID 19) і реконвалісценією. Чимало рекомендацій напрацювали саме вінницькі медики.

«Нас запросили до команди Міністерства охорони здоров’я з розробки цього постковідного реабілітаційного пакету, і ми були раді поділилися своїм досвідом. Акцентували увагу на тому, що така реабілітація повинна бути дороговартісною, оскільки в команду входять терапевти, кардіологи, неврологи, ендокринологи, гастроентерологи, психологи. Із постковідним пацієнтом має працювати мультидисциплінарна команда, — відзначає Світлана Голодюк. — 20 квітня отримали наказ МОЗ про затвердження протоколу постковідної реабілітації і маємо надію, що далі він перейде в НСЗУ і буде розроблений пакет на постковідну реабілітацію. Однак треба розуміти, що лікування має бути комплексним і передбачати як реабілітаційні заходи, так і дороговартісне медикаментозне лікування та медичні послуги. Тобто крім реабілітаційного протоколу, має бути розроблений ще клінічний протокол і відповідно пакети на надання таких послуг».

«...Кожен пацієнт, який поступає до нас після коронавірусу, виснажений і зневірений. Найбільший його страх — залишитися без концентратора. Тому з перших днів роботи у цьому напрямі, завдяки коштам обласного бюджету, ми закупити 73 кисневі концентратори. Але наша задача не просто створити комфортні умови, а соціалізувати пацієнта й оздоровити його. Для цього в диспансері створено мультидисциплінарну команду фахівців, які розглядають кожний випадок окремо, — продовжує директорка закладу. — Наша перша пацієнтка потрапила до закладу після того, як перебувала на апараті ШВЛ 46 днів. До нашого терапевтичного відділення її принесли на руках (ліфта у нас поки що немає, тільки обіцяють). Вона не могла йти, не могла бути без кисню, її стан був ускладнений психологічними розладами, ендокринологічними порушеннями (високий цукор крові, досить високе згущення крові). Та за допомогою комплексно підібраної терапії за участю терапевта, кардіолога, невролога, гематолога та фізичного реабілітолога розробили програму лікування, плюс реабілітаційні заходи. Пацієнтці вдалося нормалізувати показники крові, печінкові проби, стабілізувати цукор, і вона з відділення пішла своїми ногами, тримаючи сатурацію кисню у крові на рівні 96. Це був наш перший успіх і водночас доказ того, ще раз наголошую, що лікування постковідних хворих потребує комплексного мультидисциплінарного підходу».

«КОЖЕН ВИПАДОК — ЦЕ ЮВЕЛІРНА РОБОТА»

За майже пів року в диспансері пролікували приблизно 5 тисяч пацієнтів, із них 3 тисячі — амбулаторно отримували послуги, 2 тисячі — стаціонарно. Серед цих двох тисяч — здебільшого пацієнти, які отримали складну супутню патологію, що загострилася на тлі COVID-19. Як каже завідувачка терапевтичного відділення диспансеру, лікар-терапевт вищої категорії Наталія СЕРЕДА, такі хворі потрапляють із «букетом» хвороб і вимагають «ювелірного» медичного лікування та діагностики. Адже ускладнення після перенесеної коронавірусної інфекції, на жаль, досить великі. Пацієнти поступають із погіршенням стану серцево-судинної системи, прогресуванням фіброзу легень, задишкою, ядухою, панічними атаками, тобто ураженням нервової системи. Крім того, відбувається загострення та прогресування на цьому фоні хронічної терапевтичної патології, тобто поліморбідні стани, з якими лікарі справляються, включаючи терапевтичне, медикаментозне лікування та реабілітацію (обов’язково лікувальну фізкультуру, заняття з реабілітологами), а також психотерапію (хоча офіційно не мають такого профілю, але працюють з пацієнтами комплексно).

«Зараз пацієнт може перебувати у відділенні до 10 днів. Наша задача за цей час навчити його дихати самостійно, показати, як він може корегувати свій стан, щоб почуватися нормальною. Насправді кожен випадок — це ювелірна робота, бо та чи інша патологія після COVID-19 може проявлятися атипово. Сьогодні, до прикладу, рятували пацієнта, в якого тиск упав до нуля. Кардіолог не відходив, бо у хворого і без цього цілий букет інших хвороб, — відзначає Наталія Середа. — Кожен лікар вкладає всі свої знання та вміння для порятунку хворого. Збираємо консиліуми — це вже щоденна практика. Ми вже знаємо, що на фоні терапевтичних патологій досить стрімко можуть розвиватися ускладнення з боку печінки, інтенсивно розвиваються цукровий діабет, ниркова недостатність, неврологічні захворювання. Тому, аналізуючи наш досвід роботи з постковідною реабілітацією пацієнтів, дійшли висновку, що лише медикаментів та фізичної реабілітації замало. Треба додавати ще психотерапію, пояснювати хворому, чому в нього такий стан, давати йому впевненість у тому, що йому стане краще, — при такому підході пацієнти одужують швидше та повертаються до звичайного життя. Виписуючись додому, вони чітко знають, як їм потрібно поводитися, чим займатися, щоб повернутися в соціум».

«РЕАБІЛІТАЦІЯ ВКЛЮЧАЄ НЕ ТІЛЬКИ МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ, А Й ОБОВ’ЯЗКОВО ФІЗИЧНУ ТЕРАПІЮ»

Вчиться знову жити і у буквальному сенсі дихати після перенесеного коронавірусу 60-річна Тетяна Гикава із Тульчина. 40 років жінка відпрацювала у гінекологічному відділенні місцевої лікарні. Вона не зі слів знає, як важливо правильно налаштувати себе на одужання і докладати зусиль, щоб подолати хворобу. У диспансер її занесли на руках. Каже, була ні жива, ні мертва, але заради рідних взяла себе в руки і чітко виконувала всі рекомендації лікарів. Сили почали повертатися за три дні, за п’ять — пані Тетяна вже почала дихати без концентратора, а на шостий — розпочала виконувати фізичні вправи з реабілітологом. Спершу лежачи, потім сидячи, а тепер уже й стоячи деякі може зробити. Жінка зізнається, що після хвороби було таке враження, ніби стадо слонів по тілу пробігло. За тиждень навіть мріяти про одужання не могла. Але комплексне лікування і реабілітація показали їй, як треба відновлювати свої сили і не боятися розлучитися з концентратором.

«У реанімації я була більше місяця, увесь час на кисні, й сюди приїхала киснезалежною. Та завдяки лікарям, медсестрам, дівчатам-інструкторам навчилася знову дихати. Спершу страшно було зняти маску, навіть коли їла, тримала її у руках, а зараз спокійно можу вийти в коридор і пройти кілька метрів, залишивши концентратор у палаті, — розповідає жінка. — Особливо вдячна дівчатам-медсестрам, які не відходять від нас, коли ми важкі поступаємо, потім допомагають перший раз встати на ноги, пройти кілька кроків. Для здорової людини це може видатися дрібницею, але для нас кожен крок і кожен самостійний подих — це рекорд».

З такими, як Тетяна Гикава, щодня працюють лікарі та медсестри відділення фізичної реабілітації та медицини диспансеру. Вони розробили та втілюють у лікування цих хворих цілий комплекс дихальних вправ, які дозволяють якнайшвидше допомогти відновити втрачене здоров’я. Крім того, до послуг пацієнтів голкорефлексотерапія, гірудотерапія, ерготерапія, озонокеритно-парафінолікування, фізична терапія, масаж. Є у закладі й бальнеологічний підрозділ, але наразі не функціонує, бо потребує ремонту, розповідає завідувач відділення фізичної та реабілітаційної медицини, лікар вищої категорії Галина ПОВШЕДНА.

«Наші пацієнти можуть отримувати як стаціонарну допомогу, так і амбулаторну. З важкими постковідними пацієнтами лікарі-реабілітологи працюють у палатах, — говорить лікар. — Реабілітація пацієнтів, які перенесли коронавірус, включає не тільки медикаментозне лікування, а й обов’язково фізичну терапію. Підбираємо комплекс процедур, які необхідно призначати пацієнту з обережністю. Лікар оцінює стан пацієнта, його фізичні можливості, показники сатурації, пульсу, артеріального тиску, і тоді визначається інтенсивність фізичних навантажень для кожного окремо. Виконуються ці вправи із помічниками фізичного терапевта. Це може бути мінімальна інтенсивність чи середня. За час нашої роботи з пацієнтами із післяковідними ускладненнями вже доведено, що вправи лікувальної фізкультури, дихальна гімнастика допомагають поступово повернутися до нормального ритму життя».

Надання допомоги постковідним хворим — це додаткова функція закладу. Диспансер як надавав допомогу чорнобильцям та членам їхніх сімей, так і продовжує це робити. Серед них, до речі, також чимало перехворіли на коронавірус. Та з огляду на сучасний ринок медичних послуг заклад прагне конкурувати із приватними клініками і вже нарощує потужність клініко-діагностичної бази та лабораторії, розширюючи спектр послуг. До прикладу, не так давно диспансер придбав ІФА-аналізатор і почав робити ІФА-тести за прийнятними цінами і комфортними умовами для здачі. Таким чином, склав неабияку конкуренцію приватним лабораторіям.

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниця, фото авторки
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ