Оружие вытаскивают грешники, натягивают лука своего, чтобы перестрелять нищих, заколоть правых сердцем. Оружие их войдет в сердце их, и луки их сломаются.
Владимир Мономах, великий князь киевский (1113-1125), государственный и политический деятель

Під прапором «антиваксерства»

або Сваволя проти свободи
11 ноября, 2021 - 19:12
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Уже маємо певну часову дистанцію від подій 3-4 листопада — і у столиці, і у провінції, тож можна (і потрібно!) спробувати відповісти собі на запитання: а що ж то було? Стихійний сплеск масового невдоволення, як дехто написав? Крах довіри суспільства до науки? Підступи російської агентури, що має намір максимально дестабілізувати ситуацію в країні? Чи може навіть — і це проговорюють — репетиція «народного» державного перевороту в формі акцій т.зв. антивакцинаторів (вони ж антиваксери)?

На мене особисто всі ті події справили двоїсте враження. Причому посутньо двоїсте, наче склалися докупи два принципово різні явища. З одного боку, відбулася якась ідіотична за змістом і недолуга за формою політична вистава, чергова (точніше, позачергова) масштабна клоунада. З іншого боку, ми побачили щось потворне, страхітливе, що вихлюпнулося на вулиці та площі з дна суспільних процесів, щось ледь не середньовічне за рівнем дикунства та суспільно вкрай небезпечної агресивності.

А ще склалося враження, наче в Україні відсутня державна влада. Адже перекриття вулиць в урядовому кварталі кількома тисячами демонстрантів без масок і без дотримання соціальної дистанції, їхні заяви, що вони взагалі не будуть виконувати постанови уряду і закони, які накладають карантинні обмеження, зокрема не збираються носити маски, а також робити щеплення, звернені до українців заклики бути «вільними людьми» та підтримати їхні дії — що це, як не порушення низки законодавчих і підзаконних актів? Ну, а заяви на кшталт «Вакцинація вбиває» й ототожнення заходів із приборкання пандемії з фашизмом і геноцидом — невже вони не повинні викликати якусь жорстку реакцію? Тим більше, заклики взагалі не вакцинувати дітей ні від яких хвороб — мовляв, не можна ставити на них експерименти? Невже все це не заслуговує на різку публічну відповідь — не на рівні керівництва МОЗ, а на рівні РНБО та глави держави, бо ж ідеться про замах на національну безпеку?

Але маємо мовчанку з боку тих, хто мав би звертатися до суспільства, та відсутність дій з боку тих, хто мусив би діяти. Видається, це зовсім не випадково. Схоже, владні персонажі України думають тільки про наступні вибори, а не про національні інтереси. А з виборами ситуація складна. Наразі суспільство поділене навпіл — на прихильників вакцинації та її противників. З цього випливає, що ревні противники «антиваксів» не здобудуть більшості голосів, навіть маючи у своїх руках адміністративні важелі. Тим більше, що у депутатській фракції «слуг» наявні як відверті, так і приховані противники вакцинації від ковіду. Ба більше, голова цієї фракції Давид Арахамія заявив: «У нас є люди, які не тільки відмовляються від вакцинації, а ще й відмовляються надавати інформацію щодо персональних даних. Точно менше половини. Кілька десятків, два-три десятки не більше». А голова комітету Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування Михайло Радуцький (також урядова фракція), наголосив, що серед усіх нардепів не вакцинувалися проти коронавірусу близько 40%, з них активних антивакцинаторів близько 10 — 15%. При цьому точну кількість депутатів, які прищепилися від Covid-19, він не назвав, бо це, за його словами, «закрита інформація». Але як може бути закритою від виборців така надзвичайно важлива інформація — по суті про соціальну безвідповідальність депутатів?

Показовим стало голосування за постанову Верховної Ради про додаткові заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби, за якою з 15 листопада будь-кого, в тому числі й депутатів, до будинку парламенту пускатимуть лише за наявності документів, що підтверджують вакцинацію, одужання від коронавірусу чи негативного ПЛР-тесту, сертифікату. «За» проголосували 279 народних депутатів. Зі «слуг» двоє проголосувало проти, двоє утримались, а фракція ОПЗЖ дала нуль голосів «за». Враховуючи чимале число відсутніх нардепів, легко дійти висновку, що далеко не всі, хто підтримав постанову, мають відповідні документи. Цікаво, вони планують прищепитися до 15 листопада чи купувати довідки? Принаймні, маючи таких нардепів, Україна ще довго перебуватиме у перманентній ковідній кризі...

Тим більше, що кризу активно роздмухують із-за «поребрика». Так, Центр протидії дезінформації РНБО за результатами аналізу інформаційного поля Telegram-каналів України підтвердив наявність російської спецоперації, метою якої є зменшення рівня вакцинації та зростання кількості смертей. Те, що відповідні канали адмініструються з Росії, підтверджує й СБУ. А участь у русі «антиваксерів» УПЦ МП підтверджується численними фактами, в тому числі й організованим парафіянами цієї церкви мітингом під будівлею Верховної Ради 19 жовтня, де говорилося, що вакцинація — гріх, і фігурували плакати «Вакцинація вбиває», «Ні — медичним експериментам. Захистимо наших дітей» тощо — тобто ті самі, що потім були повторені 3-4 листопада по всій країні. До речі, перше, що впадає в очі у фоторепортажах про акції «антиваксерів» у різних містах, — наявність стандартних плакатів. Хтось же їх виготовив, чи не так? А ще таємничий хтось привіз до Києва тисячі людей (поліція частину автобусів, як то кажуть, затримала, не всі охочі потрапили на акцію), а потім уміло розвів їх по всьому урядовому кварталу, щоб його заблокувати. І все під вивіскою начебто існуючого руху «Права людини»...

Загалом, перша всеукраїнська акція «антиваксерів» пройшла успішно. Влада мінімально перешкоджала їй (навіть погромницько-антисемітські гасла на мітингу в Одесі не знайшли належної офіційної оцінки), організатори усіх цих дій не названі, буйство відповідної публіки в соціальних мережах триває, а головне — радикально змінилася політична ситуація. Відтепер грошовита партія, яка осідлає «правозахисний» рух «антиваксерів» (який насправді обстоює не свободу, а сваволю), виграє в Україні за підтримки московських медіа і соціальних мереж вибори будь-якого рівня. Винна в цьому передусім чинна влада, яка завела країну в глухий кут і довіра до якої все падає і падає. Навіть тоді, коли вона робить правильні речі. Надто довго пропагувалася ідея «#акакаяразница», щоб це минулося безкарно. Надто довго культивувалася у нас сірість (не лише нинішньою владою, але нею передусім), щоб внаслідок цього не консолідувалася і не підняла на щит середньовічну дикість вкупі з постмодерним неуцтвом новітня «чорна сотня». Скажете, їх небагато, всього кілька тисяч? На момент скинення самодержавства у Російській імперії більшовиків налічувалося стільки ж. І вистачило — завдяки нарцисизму та непрофесіоналізму урядовців, розбрату в політичному середовищі та щедрій фінансовій допомозі з-за лінії фронту. Скажете, Україна — не Росія? Так, але поки що важко побачити тверезі й відповідальні сили, здатні піти проти течії, не гратися у популізм і запропонувати справді дієві заходи з долання ковіду та рятунку медичної системи, яка вже ледь дихає, й економіки, яка ледь тягне... І разом із тим — з протидії планам «запоребрика» підірвати хоч би відносну стабільність в Україні та занурити державу й народ у новітнє середньовіччя.

P.S. І щоб ніхто не сумнівався — інформація за 9 листопада. До Єзупільського ліцею Івано-Франківської області увірвались антивакцинатори, очолювані львівським блогером Остапом Стахівим. Приводом стало те, що через відсутність ковід-сертифікату відсторонили від роботи їхню однодумицю, вчительку початкових класів Галину Б. Ця дама заявила, що вона не вакцинуватиметься, але продовжуватиме ходити на роботу: «Це — медичне дослідження і я не хочу робити на собі експеримент». Антиваксери вдерлися до ліцею без масок, зірвали навчальний процес та влаштували скандал. На прохання голови територіальної громади вдягнути маски вони вигукували: «Ти хто?.. Геноцидник!» Трансляція цих подій відбувалася у соціальних мережах. На місце події викликали поліцію. «Антиваксери» висунули поліції вимогу поновити Галину Б. на роботі та представникам влади погрожували «народними затриманнями». Поліція сховалася в куші...

А незадовго до цього Остап Стахів разом зі своєю групою вдерся до Іршавської районної лікарні Закарпаття, щоб довести, що «коронавірусу немає», але там поліція не пасла задніх і хоча б затримала цих персонажів, але одразу ж їх відпустила. Як бачимо, в Україні де-факто справді відсутні як дієва влада, так і дієві правоохоронні органи, натомість вільно діють справжні штурмові закони «антиваксерів», які чхають на закони та науку і мають достатні гроші, щоб вільно рейдувати країною. А ще — на те, щоб здійснювати потужну кампанію у соцмережах із дезінформації й залякування відповідальних громадян. Схоже, останнім доведеться взяти справу порятунку країни у свої руки, бо медична система перебуває на межі колапсу, смертність від ковіду росте і росте, а ляльководам «антиваксерів» саме це і потрібно...

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ