Поскольку украинская нация несколько веков искала своего освобождения, постольку мы расцениваем это как непобедимое ее желание выявить и черпать свой национальный окрас.
Микола Хвылевой, украинский прозаик, поэт, публицист

Українофобська атака Кремля

Чому пропозиції Тімофєя Сєргєйцева, які покликані остаточно вирішити «українське питання», варто сприймати серйозно і готуватися до відсічі
13 апреля, 2021 - 20:42
НЕБЕЗПЕКА БІЛЯ НАШИХ КОРДОНІВ. РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКОВІ СТВОРИЛИ У ВОРОНЕЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, ЯКА МЕЖУЄ З УКРАЇНОЮ, ВЕЛИКИЙ ТАБІР, КУДИ ПЕРЕКИДАЮТЬСЯ ВІЙСЬКА І ТЕХНІКА З РІЗНИХ РЕГІОНІВ РФ / ФОТО РЕЙТЕР

Кремль в останні місяці не тільки активно накопичує свої війська біля українських кордонів і на наших окупованих територіях, а й проводить широкомасштабну ідеологічну підготовку власного населення до війни з Україною. В хід йдуть давно випробувані нацистською Німеччиною та більшовицьким радянським режимом методи інформаційної обробки й атаки. На адресу нашої країни абсолютно відкрито звучать погрози устами офіційних представників Росії. Спочатку заступник голови адміністрації президента РФ та представник Кремля в ТКГ Дмітрій Козак заявляє, що «початок бойових дій — це початок кінця України». А потім представниця МЗС Росії Марія ЗАХАРОВА фактично додає: «Вступ України в НАТО може призвести до незворотних наслідків для української державності».

«Я переконаний, що ця заява (Марії Захарової. — Ред.) це не просто оголена до безсоромності погроза Україні, а це і сигнал-вказівка своїй «п’ятій колоні» в Україні для активізації  антиукраїнської діяльності. Тобто наказ до готовності до часу «Ч». Простіше  кажучи, гроші потрібно відробляти, — пише у ФБ державний діяч Євген МАРЧУК. — Не сумніваюсь, що наростаюча демонстративна ескалація Росією напруги біля наших кордонів буде синхронізована з провокативно одночасною акцією «п’ятої колони» в самій  Україні. Тому нашій владі потрібно не спрощувати палітру подій, що наростають. Таку складну і дуже коштовну військово-політичну авантюру проти України Путін не буде робити, щоб просто полякати Україну. Це не в його стилі. Ніхто з супераналітиків-прогнозистів ні в Білому Домі, ні в штаб-квартирі НАТО не передбачав ні захоплення частини території Грузії, ні анексії Криму, ні розгортання повномасштабної війни на українському Донбасі. Всі вони самі потім зізналися, що не могли собі такого уявити. Зараз приблизно така ж ситуація. Але різниця тільки в тому, що Росія точно зробила необхідні висновки із деяких своїх невдач. А які висновки зробили ми? І чи зробили взагалі. Тому без паніки, але Національну військову Раду із декількох найвищих професіоналів країни варто було б уже створити. Без державних посад і без зарплат. І не при РНБО, і не при ОП. А при Президентові України. Як тимчасовий дорадчий орган».

Чи дослухається чинна влада до порад — питання поки відкрите, іноді «на горі» рішення приймаються дуже довго (наприклад, Стратегію воєнної безпеки президент підписав лише кілька тижнів тому), що в умовах війни, м’яко кажучи, не дуже добре. Але повернемося до інформаційно-ідеологічного наступу Москви проти України, який ведеться із залученням різних методів і осіб.

Днями на сайті російського державного інформаційного агентства «РИА Новости» вийшла абсолютно пропагандистська і українофобська стаття під назвою «Какая Украина нам не нужна». Її автор Тімофєй Сєрґєйцев, який наразі є радником першого заступника глави адміністрації російського президента Сєрґєя Кірієнка. Але українській публіці він відомий і іншими сторінками своєї біографії. 

«Так-так, це той самий Сєргєйцев, який працював кілька років у Віктора Пінчука і курував один з виборчих штабів Леоніда Кучми під час виборів 1999 року. У цій же команди народилася і карта штабу Януковича про поділ України на три сорти під час виборів 2004 року. Зараз Сєргєйцев — радник Сергія Кирієнка... Тобто, людина з обслуги Кремля, а не маргінальний психопат, як може здатися з його тексту», — пише журналістка Ольга ЛЕНЬ.

«Прочитав тут опус Тімофєя Сєргєйцева. Це російський політтехнолог, колись працював в штабах Януковича і Яценюка і взагалі знатно промишляв в Україні в 90-х. Нині він генерує і обслуговує інформаційні операції Кремля проти України», — пише політтехнолог Олег ПОСТЕРНАК.

Здавалося б, українці вже багато чого начиталися і надивилися від ідеологів і представників кремлівської обслуги, але те, що пише Сєргєйцев, здається, пробуває чергове дно у ненависті до українців і формуванні ідеологічних конструкцій по знищенню нашої державності і всіх неугодних. Подамо лише декілька цитат мовою оригіналу:

— «...Помимо большого объема, собственно, политической работы по денацификации, последовательно проводимой в период после путча 2014 года, украинская нацификация готовилась стратегически, последовательно в течение всего периода украинской независимости на идеологическом уровне, через соответствующее изменение содержания образования, культурную и социальную политику. После известного «дела Гонгадзе» против президента Леонида Кучмы 2000 года (як бачимо, відчувається робота в штабі Кучми–Пінчука. — Ред.) и особенно после занятия президентской должности Виктором Ющенко в 2004 году эта идеологическая подготовка нацификации приняла системный и тотальный характер. Президентство Виктора Януковича ничего не изменило в данном положении дел. Напротив, его президентство послужило эффективной ширмой для нее...»;

— «Украинский нацизм не только объявил Украину врагом России, но и обозначил свои территориальные аппетиты в отношении Кубани, российского Донбасса и других российских регионов»;

— «Россия, как страна и народ, фатально пострадавшие от нацистской агрессии, может осуществить денацификацию Украины в рамках собственной военной юрисдикции (военного трибунала), не прибегая к институтам международного правосудия»;

— «Вполне достаточно будет освобождения народа Украина от нацистского режима, прекращения его нацистской виновности, установления гарантий военного нейтралитета Украины и возможного переучреждения страны в качестве конфедерации регионов...».

Для реалізації зазначених кроків Сєргєйцев, зокрема, пропонує «приостановить действие моратория на смертную казнь». Тобто маємо справу з людиноненависницьким і антидержавними ідеями, які фактично закликають остаточно вирішити «українське питання». Це важливо розуміти не тільки самим українцям, а й політикам на Заході, адже саме з такою Росією їм доводиться мати справу. Подібні заклики з Кремля — це загроза всьому цивілізованому світу. 

«Цей пропагандистський витвір заслуговує на особливу увагу. По-перше, він опублікований на державному ресурсі. По-друге, його автор — причетний до формування реальної російської політики та ідеології. По-третє, його маніакальні тези ніхто в Росії не спростував. Тому опус Сєрґєйцева треба сприймати серйозно. Принаймні, як симптом глибокої і невиліковної патології російської колективної свідомості, з якою нам доведеться мати справу впродовж життя, можливо, кількох поколінь, — пише політолог Максим РОЗУМНИЙ (espreso.tv). — До речі, в багатьох форматах і в різних аудиторіях росіяни зараз дуже предметно обговорюють можливість війни з Україною. Ніякого морального дискомфорту така перспектива у них не викликає, єдине питання — це як уникнути власних військових втрат і потім захиститися від можливих західних санкцій. Висновок поки що один: «надо ударіть посільнєй». Тому практичний висновок із цієї історії для України дуже простий. Ми маємо зробити усе можливе, щоб ймовірні втрати агресора і міжнародні наслідки його дій були якомога серйознішими, бо це єдине, що може стримати «дядю Вову» від того, щоб «отдать пріказ» (загугліть, хто не бачив цієї милої дитячої російської пісеньки). Але не менш важливими є, умовно кажучи, ідеологічні висновки, які ми маємо зробити з усієї цієї історії. Тобто ті висновки, які ляжуть в картину нашого світорозуміння, розуміння власної ідентичності і сутності російського імперіалізму. Ми маємо пройтись по тексту пана Сєрґєйцева з червоним олівцем, виділити ключові моменти і донести розуміння загрози, яка нависла над українським народом, до кожного урядовця, депутата, курсанта військового училища, студента факультету журналістики. І найголовніше, треба називати речі своїми іменами. На території сусідньої держави сформувався особливо небезпечний політичний режим, що несе загрозу миру, свободі і незалежності сусідніх народів. Український народ є першою жертвою його нападу, але може виявитися далеко не останнім у цьому ряду».

Ще один важливий момент, який варто додати до висновків процитованого експерта — це те, що сьогоднішня обслуга (політтехнологи, пропагандисти) Кремля раніше, в тому числі, обслуговували інтереси родини Кучми–Пінчука в Україні. Це не тільки Тімофєй Сєргєйцев, а той же пропагандист російського ТБ Дмітрій Кісільов. І найгірше, що ця родина (саме за часів президенства Кучми за допомогою Москви були закладені основні проблеми в системі управління країною) досі має потужний вплив на політичне життя держави. Тобто українському суспільству, здоровим силами доводиться боротися не просто з зовнішнім ворогом, а й внутрішнім. І як показує історія — вороги ці взаємопов’язані.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 
Рубрика: 




НОВОСТИ ПАРТНЕРОВ